Проїжджаючи трасою Одеса – Кишинів, перед селом Кучургани побачив невеличку ошатну споруду – каплицю. Будівельники робили свою справу. Серед них виділявся високий чоловік у брилі. Він лопатою розрівнював грунт.
Кучурганський сільський голова М.І. Чепой розповів: “Будує цю каплицю підприємець з нашого села А.В. Садомкін. Крім того, він постійно допомагає у ремонті школи, виділяє кошти для подарунків дитячим садкам. Допомогу надає і місцевій церкві разом з підприємцями М.М. Данесіяном, С.П. Колєсніковим, фермером А.К. Внодченком, директором дослідного господарства Д.В. Гонцою та іншими людьми, які розуміють важливість цієї справи. Отой чоловік у брилі – Анатолій Васильович Садомкін”.
Зустрілися ми з Садомкіним біля його чепурного будинку. У подвір’ї красива бесідка, біля неї невеличкий басейн з одного боку, з іншого – берізки стрункі, білосніжні, і скрізь грядки з різноманітними квітами. Де б що не будував Анатолій Васильович, завжди сам особисто бере у цій справі участь: сам і проекти та кошторис складає, сам дизайн розробляє. Розповів трохи про себе: коріння його родини – з Вінниччини. Батько був військовим, служив в Алтайському краї. Коли почалася Велика Вітчизняна війна, він пішов на фронт. Додому не повернувся. З матір’ю переїхали на Україну, поселилися в Кучургані. Тринадцятирічним Толя вступив до фабрично-заводського училища в Одесі. По закінченні його працював електрогазозварником в Одесі, потім повернувся до села. Був тут і зварником, і механізатором, і будівельником. Потім став моряком торговельного флоту, більше десяти років плавав.
Що ж спонукало Анатолія Васильовича будувати каплицю? Ще коли була жива його дружина Надія Яківна, обоє мріяли звести гарну каплицю – символ добробуту і благополуччя села. Щоб кожен з перехожих чи проїжджих, хто побажає і відчує душею, що треба помолитися Богові, мав таку можливість. Тепер її вже немає, але на честь її, як пам’ять про щиру і добру людину, якою була покійна, він і вирішив на власні кошти звести цю споруду. В середині каплиці з гіпсу виготовлений великий хрест з розп’ятим Ісусом Христом, поряд з ним по боках розміщені ікони. Перед входом на плиті з чорного мармуру напис: “Спаси і збережи”. Поряд з будівлею – клумба, на якій полум’яніють осінні живі квіти.
