Ось уже понад чотири місяці провадяться пересуди навколо обмеження обсягів експорту зерна, установленого українським урядом. Звичайно, що найбільше дров у вогонь підкидала Асоціація трейдерів, нарікаючи на те, що український уряд «грубо втручається у ринкові механізми». А це негативно позначається як на економічному становищі аграрного сектору, так і на міжнародному іміджі країни.
Нову поживу для роздмухування цього трейдерського вогню дав візит 1 лютого до Одеської області Посла США в Україні Вільяма В. Тейлора, візит, на думку експертів, незапланований, який порушує дипломатичну етику і Міжнародне право. Адже навіть керівники області довідалися про нього пост-фактум.
Основна мета приїзду – відвідування зернового терміналу комерційної компанії «Трансінветсервіс» у порту Южному. Після цього пан Посол практично повторив аргументи, висловлювані зерновими трейдерами. Його вразили умови зберігання зерна, яке, справді, почало проростати в буртах. Він поремствував на заборонні дії нашого Кабміну і висловив своє судження: уряд, звичайно ж, уже усвідомив наявність проблеми...
Проте наскільки коректні, наскільки відповідають дійсності показані по телебаченню відеоряд, коментарі журналістів про експортну політику зерна в Україні?
Про це та інше йшлося на прес-конференції, яка відбулася в Одесі наступного дня після візиту Посла США в Україні. У ній взяли участь заступник міністра аграрної політики Петро Вербицький, виконувач обов'язків голови Державної інспекції з контролю за якістю сільськогосподарської продукції і моніторингу її ринку Микола Поєдинок і начальник Головного управління агропромислового розвитку Одеської обласної державної адміністрації Анатолій Новаковський.
На початку прес-конференції П. Вербицький підкреслив, що журналістів запросили не стільки для того, щоб обговорювати те, що сталося на «Трансінвестсервісі», скільки про ситуацію в цілому на ринку зерна і заходах уряду щодо забезпечення продовольчої безпеки країни.
Як відомо, торік в Україні було зібрано 34 мільйони тонн зерна, що набагато менше, ніж очікувалося. У порівнянні з 2005 роком, недобір склав у цілому 3,8 мільйона тонн зерна, зокрема 5 мільйонів тонн продовольчої пшениці.
За словами заступника міністра, включаючи продовольчі запаси, фураж і насіннєвий фонд, для внутрішніх потреб країни у поточному році необхідно близько 27 мільйонів тонн зерна. Таким чином, виходячи з вищесказаного, експортний зерновий потенціал дорівнює приблизно 7 мільйонам тонн.
Вивозити ж зерно за межі України трейдери почали буквально одразу після його збирання. На кінець вересня його вже було експортовано близько 4 мільйонів тонн. У підсумку, за заявами самих експортерів, ця цифра могла вирости як мінімум до 12-13 мільйонів тонн. І коли зіставили баланс, то з'ясувалося, що в Україні може виникнути дефіцит зерна.
Тобто, ми могли опинитися в ситуації, яка була у 2003 році, коли, сповідуючи принципи вільного ринку, дозволили вивезти з України все зерно, включаючи насіння. А потім, коли опам'яталися, у терміновому порядку довелося закуповувати його за кордоном у три рази дорожче, ніж воно коштувало на внутрішньому ринку.
У зв'язку з цим уряд і ухвалив постанову, яка призупиняє експорт зерна. Введено також квоти на обсяги його вивезення. А вони, як вже говорилося, не можуть перевищувати 7-7,2 мільйона тонн.
– Так, це не зовсім ринкові механізми, – відзначив П. Вербицький. – Але не будемо забувати, що рішення уряду спрямоване на продовольчу безпеку країни, а отже, і на захист вітчизняного споживача.
На наш погляд, якщо провести опитування, дії Кабміну підтримає будь-який розсудливий українець. Тому що у кожному живе пам'ять про голодомори, пережиті нацією у ХХ столітті. Більше того, сьогодні дії уряду виглядають навіть далекоглядними, якщо врахувати, що зерно у четвертому кварталі зросло в ціні. А цього саме і чекали наші аграрії, про долю яких так “турбувалися” трейдери і Посол США в Україні...
Учасники прес-конференції дали свою оцінку інцидентові, що стався у порту Южному. На їхню думку, зерно утримувалося на терміналі, не пристосованому для тривалого зберігання. Причому воно не піддавалося необхідній, у таких випадках, обробці і доробці, а лежало в буртах заввишки 15 і більше метрів, що більше норми утричі. Крім того, близькість моря і різниця температур сприяли утворенню конденсату, який сприяв проростанню зерна. Це ж зерно пролежало у сховищі близько чотирьох місяців, але власник не потурбувався про те, щоб його переправити до стандартного промислового елеватора, де, при відповідній обробці, воно може зберігатися триваліший термін.
Проте, як стверджують і П. Вербицький і М. Поєдинок, ніякої катастрофи не сталося. Проросло не більше піввідсотка від загальної маси ячменю. При відповідній обробці і доробці зерно можна експортувати.
За словами П. Вербицького, на сьогоднішній день на складах зберігається близько 930 тисяч тонн зерна, готового до вивезення за кордон. Але такої критичної ситуації, яка склалася у «Трасінвестсервісі», не спостерігалося ніде.
На завершення прес-конференції начальник Головного управління агропромислового розвитку Одеської облдержадміністрації Анатолій Новаковський розповів про ситуацію із збереженням зерна на припортових зерносховищах. Таких, за його словами, у регіоні – від Южного до Ізмаїла – нараховується дев'ять одиниць. У них міститься 600 тисяч тонн зерна. І, як показала перевірка комісії, створеної за розпорядженням Міністерства аграрної політики України, умови зберігання на всіх підприємствах задовільні, за винятком підприємств «Іллічівськзернотранс» і вже названого «Трансінвестсервіс», де відзначено певні проблеми.
А вони, ці проблеми, за його словами, пов'язані з тим, що низка підприємств-експортерів працюють «на трубу», тобто за прямим варіантом: накопичувальне сховище – трюм судна, – без врахування форс-мажорних ситуацій, таку, наприклад, про яку йдеться сьогодні. Тому, звичайно, на таких сховищах немає відповідного обладнання, навіть для підробки зерна в процесі його заготівлі – підчищання, досушування. І не дивно, що зерно, як могли бачити телеглядачі, переміщувалося ковшовим навантажувачем, яким, як правило, вантажать щебінь…
