Було в олени «Тепле місцечко»…

Після літнього дощу два будинки в провулку, де роками накопичувалося сміття, затопило водою. Сільський голова Олена Дмитрівна Жечева зв’язалася з директором одного із підприємств, які працюють на території села – ТОВ «Агромодуль»: стан критичний, будь ласка, допоможіть, потрібний трактор. Незабаром машина була на місці.

У провулку, що веде до річки, сміття справді накопичувалося роками – мешканці довколишніх будинків викидали сюди гній, будівельне та побутове сміття, – доки не виросла гора, що перепинила шлях воді. Незабаром місцевість було упорядковано. Але буквально через кілька днів сільський голова побачила новий маленький горбок... Олена Дмитрівна не з тих, хто може лаятися, скандалити, псувати з людьми стосунки, але тут вона вибухнула! І власноручно написала шість протоколів про порушення правил санітарного стану.

Одні господарі визнали свою неправоту й обіцяли прибрати сміття, інші категорично відмовлялися це робити, не розуміючи, чому вони завжди могли легко позбуватися мотлоху, а зараз – ні? Засідала адмінкомісія, першим оголосила усну догану, а недбайливим виписала штраф за максимумом.

Гадаєте, цей епізод із життя керівниці села – пересічний робочий момент? Уявіть собі, ні. Сільські голови не хочуть наживати ворогів серед односельців. Протягом минулого року у селах Болградського району, які потопають у незаконних сміттєвих звалищах, сільськими головами було складено всього сім протоколів. Шість з них написала Олена Дмитрівна Жечева.

– Отже, я найвредніша? – сміється сільський голова Жовтневого, густо червоніючи.

Тоненька, струнка, із виразними очами, вона запросто водить машину, легко спілкується із людьми, не побоюючись висловлювати те, що на душі. Все близько сприймає до серця, глибоко переживає кожне кимось необережно кинуте слово. Іноді здається, що емоційна хвиля, на якій живе Олена Дмитрівна, має таку силу, що може підхопити й понести потопаючих до рятівного берега.

– У нас в селі є чудова команда КВК, одна з кращих в області, – розповідає керівниця громади. – Пам’ятаю, років шість-сім тому діти порушили питання: «Які гриби в Жовтневому ростуть не після дощу, а цілий рік?». Відповідь була такою: це гнойові гриби вздовж річки. Мені так це врізалося в пам’ять! Так кривдно стало за наше село, за людей. І ось, здається, нам вдалося від цих «грибів» позбутися...

Олена Дмитрівна зупинила машину біля Будинку культури, звідки відкривається чудовий вид на схили річки – вже чисті, без «грибів». Допомагали сільгосппідприємства й фермери, неодноразово виходили на суботники мешканці, учні. Мабуть, молодій сільській керівниці вдалося переконати мешканців Жовтневого: не годиться жити серед звалищ.

– Розробили план заходів щодо озеленення села, визначили, хто за яку ділянку відповідає, незабаром візьмемося за справу, – розповідає голова.

За неповний рік роботи О.Д. Жечевій вдалося чимало. За допомогою базових сільгосппідприємств, фермерів та за підтримки районного бюджету, зрештою, встановили у дитячому садку індивідуальне опалення на природному газі – й тепер дошкільний заклад може працювати цілий рік. З’явилося тепло також у сільській амбулаторії. Зуміли відремонтувати одну із центральних вулиць. А ще силами сільської ради та за фінансової участі самих мешканців вирішили питання із освітленням вулиць – тепер в нічний час Жовтневе у вогнях.

Найважливіше те, що в селі, де за останні роки справи з’їхали нанівець, починає налагоджуватися виробництво. У інвесторів – ТОВ «Агропрайм» та ТОВ «Агромодуль» є серйозні плани щодо спорудження племрепродуктора, свинокомплексу. А вирішення виробничих проблем неодмінно потягне за собою соціальні питання – бо керівники добре розуміють їхню значимість.

Телефонні дзвінки ледве дозволяли вести розмову із Оленою Дмитрівною – у сільраді згоріла проводка, когось по дорозі до райцентру треба підкинути до лікарні, а ще відвезти в банк документи, забігти до райфінуправління...

До того, як стати сільським головою, Олена Дмитрівна Жечева працювала у школі, а в останні роки – спеціалістом у Болградській райдержадміністрації. У таких випадках говорять: «Було тепле місцечко». На запитання чи не жалкує про своє рішення балотуватися на заморочливу посаду сільського голови Олена Жечева відповіла рішуче: ні! І додала:

– Останнім часом наше село пережило багато важких днів. Люди хочуть порядку. А в народі так вважається: у домі порядок наводить жінка.

Выпуск: 

Схожі статті