На думку багатьох політологів, відомих політиків, громадян України, представників міжнародних європейських організацій, нещодавно ухвалене за принципом політичної доцільності рішення Глави держави про розпуск Верховної Ради України є неконституційним і може призвести до дуже серйозних наслідків, навіть – до громадянського протистояння.
Верховна Рада України звернулася до глав держав, урядів і парламентів країн Європи, країн-гарантів безпеки України, міждержавних і міжпарламентських організацій із проханням направити до України офіційних представників своїх країн як посередників і спостерігачів за розвитком подій. Також Верховна Рада заявила про те, що виступає за одночасне проведення позачергових виборів парламенту, президента та референдуму зі вступу до НАТО.
Із проханням прокоментувати ситуацію наш кореспондент звернувся до народного депутата України, керівника Одеського обласного відділення Партії регіонів Леоніда Клімова.
– Я переконаний, що будь-які загальнодержавні проблеми – політичні, економічні – повинні вирішуватися винятково в правовій площині із чітким дотриманням принципів демократії. Зараз запит парламенту про конституційність Указу Президента від 2 квітня розглядає Конституційний Суд.
Однак, я впевнений, що дострокові вибори не призведуть до виходу з політичної кризи. У результаті виборчої кампанії політична конфігурація Верховної Ради в цілому не зміниться. Більше того, Партія регіонів може набрати ще більшу кількість голосів. Як Ви думаєте, чи влаштує такий результат лідерів БЮТ і НСНУ?
– Думаю, що ні...
– Опозиція змириться з поразкою? Звичайно ж, ні. А що далі? Знову «майдани» і чергові позачергові вибори?
Самі по собі вибори нічого не вирішують. Причина політичної кризи не у Верховній Раді або в Кабінеті Міністрів, які, до речі, працюють як єдиний організм, у короткий термін переборовши шлях від антикризових дій до розробки нової стратегії реформування української держави. Причина політичної кризи в порушенні Конституції України.
Україна знову опинилася в центрі уваги світової співдружності в негативному фокусі, хоча економічні показники свідчать вже про позитивну динаміку росту. Поставлені на рейки і набирають повної ходи розробка й реалізація Стратегії соціально-економічного розвитку України до 2011 року, вступ до СОТ, співробітництво між Україною і ЄС щодо створення зони вільної торгівлі, вихід на новий рівень україно-російських відносин.
Антиконституційний розпуск Верховної Ради завдає удару по суверенітету країни, послаблює легітимність державної влади, що саме по собі несе загрозу економічної й соціальної стабільності в країні. Як правило, у першу чергу під удар потрапляє національна валюта, починаються перебої в енергопостачанні, погіршується робота промислових підприємств і сфери послуг, загострюються соціальні хвороби суспільства, такі як безробіття, невиплати зарплат і пенсій, зростання цін, погіршення криміногенної обстановки. За межею бідності можуть опинитися ще кілька мільйонів людей.
– Але прихильники Юлії Тимошенко не бачать у дострокових виборах нічого неординарного і часто як приклад називають Італію...
– Ситуація в Україні нагадує італійську, але, зробимо невелике уточнення, Італію періоду після Другої світової війни. Дійсно, поки ця країна не зміцніла економічно і не набралася політичного досвіду, криза випливала за кризою. За короткий період в Італії змінилося близько 40 урядів. Але, ми ж з Вами живемо не в післявоєнні роки, та й Україна – інша країна, з іншою ментальністю, зі своїми традиціями і культурою. І зі своїми проблемами.
– Днями перший Президент України Леонід Кравчук заявив, що антиконституційний розпуск Верховної Ради може призвести до політичного і територіального розколу України по лінії «Схід – Захід».
– З його оцінкою ситуації важко не погодитися. Україна в її сучасних кордонах відбулася, але українська нація ще не викувалася, не загартувалася «як сталь»... По лінії «Схід – Захід» існують і цивілізаційні, і культурні, і релігійні «розломи». На жаль, між мешканцями українського Харкова й жителями російського Бєлгорода значно більше спільного, ніж між мешканцями Харкова й Львова.
З огляду на ці реалії – і Указ про розпуск Верховної Ради, і порушення Закону про вибори депутатів Верховної Ради, і будь-які можливі дії влади, спрямовані на забезпечення перемоги пропрезидентських сил – провокують глобальну кризу в Україні, коли в країні діятимуть два парламенти і два уряди. Одна Верховна Рада і сформований нею Кабінет Міністрів представлятимуть одну частину країни, а другий парламент і уряд – іншу її частину. Тобто, прогноз першого президента України Леоніда Кравчука про загрозу цілісності країни може почати справджуватися. Звідси, я ще раз хочу підкреслити, розвиток політичного процесу поза рамками діючої Конституції – це серйозний і винятково болючий удар по конституційному режиму в країні, наслідки якого можна порівняти хіба що з подіями, що супроводжували розпад СРСР.
– Що ж робити?
– Президент України Віктор Ющенко і Коаліція національної єдності повинні сісти за стіл переговорів і почати все з чистого аркуша.
Коаліція національної єдності зі своєї сторони зробила перший крок до зближення. Депутати ухвалили постанову, якою виключено частину четверту статті 61 Регламенту Верховної Ради України. Постановою парламенту доручено прискорити підготовку проекту принципів внутрішньої і зовнішньої політики з урахуванням відповідних положень Універсалу національної єдності, а також проекту закону про внесення змін до Закону «Про Кабінет Міністрів України».
Зараз необхідний крок назустріч і з боку Президента України Віктора Ющенка. Безумовно, виборці очікують, що навіть за таких умов може бути знайдене політичне рішення. Для цього необхідно всім політикам, котрі несуть відповідальність перед країною, провести діалог і про державну систему, і про провідне місце в ній органів місцевого самоврядування, і про непорушність конституційного порядку і верховенства Конституції.
– Леоніде Михайловичу, що, на Ваш погляд, може об'єднати всі політичні сили або навколо чого вони можуть об'єднатися?
– Існує тільки одна цінність – це людина, людське життя. Скільки «списів» було зламано довкола проблеми вступу України до Європейського Союзу... Так давайте від політичної риторики перейдемо до справи і побудуємо Європу в Україні. Давайте перейдемо від розмов, які тривають ще з радянських часів, до справи і «піднімемо» наші села і малі міста! Проведемо 100% газифікацію, вирішимо проблеми з водопостачанням, зведемо сучасні очисні споруди, проведемо каналізацію, побудуємо дороги і заасфальтуємо їх! З вирішення цих, за європейськими стандартами звичайних побутових проблем, і почнеться реальне відродження духовності народу, і реальний рух у Європейський Союз.
Ми можемо об'єднатися і навколо відстоювання України, як транзитної держави. Скільки б ми не говорили про вигідність географічного положення нашої країни, а Україна як і раніше перебуває на узбіччі розвитку європейського енергетичного потенціалу, що досить дивно для країни, розташованої в самому центрі Європи.
Всі держави світу борються за транзит. Це реальні гроші для державної скарбниці, причому, великі гроші. Відстоїмо Україну, як транзитну державу, у держави з'являться реальні засоби для підвищення пенсій і зарплат, на розвиток соціальної сфери сіл і малих міст, на фінансування науки і культури. Приміром, у цей час Європейський Союз проводить величезну роботу з реалізації проекту будівництва нового газопроводу «Набукко» (РУМУНІЯ – УГОРЩИНА – АВСТРІЯ). Це транспортування газу з каспійського регіону до Європи, причому, не тільки в обхід Росії, але й України.
Раніше, за задумом авторів проекту, транскаспійський газопровід повинен був з’єднати Азербайджан з українською Феодосією через Грузію по дну Чорного моря, а далі через нашу країну з Європою. Але останнім часом у Європейському Союзі все частіше лунають голоси, що ситуація в Румунії бачиться їм більш передбачуваною, тому не Україна й українські порти, а Румунія з її портом Констанца повинна стати ключовим транзитним елементом енергетичних комунікацій Європи. А в Україну можна буде протягнути трубу пізніше, але не із Грузії, а з Румунії.
Нас може об'єднати і необхідність створення сильних регіонів. Хоча, як бачимо, колишні прихильники конституційної реформи своїми діями доводять зворотнє. Але питання не знімається, а в самодостатніх регіонах зацікавлена будь-яка держава, особливо та, що претендує на звання європейської, розвинутої, сильної.
– Дуже засмучує такий стан речей, який ще й посилюється політичним штормом. Верховна Рада України, не зважаючи на спроби тиску опозиційних політичних сил і Президента, веде засідання, ухвалює важливі рішення...
– Робота йде в колишньому інтенсивному режимі. Працюють Комітети, комісії. Інакше бути не може. Хоча фраза про те, що за кожним з нас стоять виборці, начебто звучить як заїжджена, але зміст залишається тим же – глибоким. Від нас чекають результативної роботи і вчителі, і шахтарі, і підприємці, ветерани, бізнесмени.
– На Комітет Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності, у якому Ви працюєте, покладена відповідальна місія стабільної діяльності фінансових інститутів країни.
– Мені за родом діяльності вже другу каденцію доводиться брати участь у розробці і прийнятті законів України, котрі відкривають більш райдужні перспективи перед банкірами країни, громадянами, і які відіграють важливу роль у розвитку банківського сектору України. Ще жодній країні не вдалося вирішити економічні і соціальні завдання відособлено від налагодженої роботи банківської й фінансової сфер. По-моєму, нам вдається з колегами з Комітету, НБУ, Асоціації банків-учасників НСМЕП працювати результативно. Думаю, ми змогли економіку країни зробити більш захищеною.
Мною особисто і у співавторстві з іншими народними депутатами подані 14 проектів законів України, якими регулюються податкові відносини, виплата заробітної плати, підвищення відповідальності за недотримання правил дорожнього руху тощо. Сьогодні на розгляді в Комітетах Верховної Ради України знаходиться проект Закону, яким визначається стратегія розвитку національної системи масових електронних платежів, гарантується її надійність і безпека.
Підбиваючи підсумок нашої розмови, хочу сказати, що всі політики, незалежно від політичної приналежності, повинні пам'ятати, що політична нестабільність девальвує цінність і України, і людини. Зараз усім необхідно зрозуміти, що якщо ми не можемо бути сильнішими від обставин, потрібно піднятися над ними.
– Дякую за бесіду.
