27 квітня поточного року відновлюється судноплавство на українському відтинку траси Сьомого пан’європейського транспортного коридору. Це стало можливим завдяки реалізації першого етапу проекту розбудови глибоководного суднового ходу Дунай – Чорне море.
Такий основний підсумок конференції, що відбулася в Одесі. У її роботі взяли участь керівники підприємств морегосподарського комплексу України, судновласники, фрахтівники, оператори суден, лінійні агентства, брокери Дунайського транзиту, фахівці в галузі безпеки мореплавства.
Як відзначив директор державного підприємства “Дельта-лоцман” Віктор Бездольний, виступаючи перед учасниками зібрання, на виконання плану заходів, затверджених Міністерством транспорту і зв’язку, виконано значні обсяги відновлювальних робіт у період з жовтня минулого року по квітень поточного щодо днопоглиблення ходу і навігаційної безпеки судноплавства. На всій протяжності (116 кілометрів) глибоководного суднового ходу встановлено відповідне сучасне навігаційне обладнання, зафіксовано паспортні глибини, перевірено якість роботи вітчизняних служб регулювання руху суден. На конференції відзначалося, що система управління безпекою руху суден на українському водному шляху відповідає міжнародним вимогам та стандартам Євросоюзу, іншим нормам і правилам. Крім того, ГСХ Дунай – Чорне море має суттєві переваги перед румунськими суднохідними каналами на Нижньому Дунаї, оскільки на ньому створені умови для двостороннього руху суден у цілодобовому режимі протягом усього року за встановленими оптимальними тарифами. Упродовж першого тижня експлуатації ГСХ Дунай – Чорне море прохід суден здійснюватиметься в експериментальному режимі, надалі – у робочому.
– Ми переконані, що українська сторона виконає всі свої зобов’язання, а ринок перевезень активно відреагує на нові можливості, – підкреслив Віктор Бездольний. На його думку глибоководний судновий хід матиме високу конкурентоспроможність, враховуючи умови ефективного та безпечного проходу, а також привабливість ставок для транзитних та імпортних вантажів. Власне, це вже було підтверджено під час нетривалої експериментальної експлуатації каналу, прокладеного гирлом Бистре, коли за кілька місяців цим водним шляхом скористалося близько 600 суден під прапорами понад двадцяти країн. Тоді значно пожвавилася робота порт-пунктів Кілія і Вилкове, а найбільше – депресивного порту Усть-Дунайськ.
Нинішній стан справ дає можливість проходити водною артерією суднам з осадкою до 5 метрів (вантажопідйомністю до 4 тисяч тонн). Це близько 70 відсотків флоту, котрий здійснює транзитні перевезення на Нижньому Дунаї.
У недалекі й перспективі паспортні глибини ГСХ Дунай – Чорне море дадуть можливість пропускати судна з осадкою до 7,2 метра (вантажопідйомністю 8 – 10 тисяч тонн), що відкриває перед українськими і закордонними судновласниками ширші можливості на євро-азійському ринку транзитних вантажопотоків.
В цілому ж, за висновками міжнародних та національних фахівців, найоптимальніший маршрут товарообміну за вектором “Схід – Захід” пролягає саме шляхами Сьомого міжнародного транспортного коридору, котрий пролягає нижнім Дунаєм, Чорним і Азовським морями, Волго-Донським каналом, Каспійським морем, річками Волгою і Доном. Саме ця міжконтинентальна транспортна артерія сприяє збільшенню вантажних перевезень сировинно-промислових товарів між країнами Євросоюзу, Росії, Казахстану, Ірану, Азербайджану. Україна з її найвищим у Європі коефіцієнтом транзитності має реальну можливість отримати значні економічні й політичні дивіденди, створюючи на цьому маршруті відповідні об’єкти транспортної інфраструктури. Одним з головних подібних об’єктів і є вітчизняний глибоководний судновий хід Дунай – Чорне море.
