Після довгих розбирань, коли, здавалося, що одна із найбільших компаній, якою є ВАТ «УДП», міцно сіла на мілину, втративши при цьому досвідченого капітана, з'явилося світло наприкінці тунелю. На думку знаючих людей, УДП змогло зберегти плавучість.
Наприкінці березня УДП відвідав заступник міністра транспорту та зв'язку України В.А. Касапчук, який відрекомендував колективу нового керівника. Згідно із наказом міністра транспорту та зв'язку України з 16 березня 2007 року в.о. президента ВАТ «УДП» призначено Валерія Анатолійовича Салівона.
Для довідки: В.А. Салівону 47 років, закінчив Київське річкове училище, служив на Північному флоті, працював на риболовецьких суднах. За плечима також Ленінградський інститут водного транспорту та Київська академія водного транспорту. Попереднє місце роботи – АСК «Укррічфлот». З 2 січня він був призначений віце-президентом з експлуатації флоту.
Ситуація у пароплавстві, на думку фахівців, склалася вкрай непроста. Оцінюючи її, заступник міністра сказав, що минулого року збитки УДП склали 54 млн доларів, що удвічі більше, аніж у всій морській галузі. 50 млн доларів – це заборгованість перед кредиторами, з них 14 млн – критична, а 5 млн – суперкритична. Повна відсутність коштів призводить до того, що підприємство стоїть, незважаючи на найсприятливіші умови.
Для того й відбулася заміна керівництва, щоб вивести підприємство із надзвичайного стану. Сьогодні найважливіше – стабілізація роботи судноплавної компанії. В.А. Касапчук підкреслив: головним залишається збереження державної форми власності, то ж розмови про так звані рейдерські атаки не мають під собою ґрунту, як і про роздерибанювання пароплавства. УДП не має повторити долю ЧМП!
Перед новим керівництвом поставлено завдання зберегти соціальну стабільність як у трудовому колективі, так і в Ізмаїлі, оскільки пароплавство – містоутворювальне підприємство.
Вимагає негайного розв’язання кадрова проблема, особливо серед плавскладу. Залишається низьким рівень заробітної плати.
Міністерство заявило про гарантовану підтримку підприємства. У 2007 році планується виділити кошти для реструктуризації заборгованості. Після внесення відповідних змін до Держбюджету 32 млн гривень надійдуть на добудування двох морських суден на Кілійському СБРЗ. Міністерство у цьому питанні заручилося підтримкою і ВР, і Прем'єр-міністра.
Про свою підтримку підприємства заявили й керівники області. На рівні облради вирішено питання щодо повернення ПДВ, а це – близько 5 млн гривень. Є можливість одержання банківських кредитів.
Щоб остаточно знятися із мілини, пароплавство має скоротити витрати. Є певні нормативи, відповідно до яких витрати на зарплату становлять 30 відсотків, на паливо – у межах 20 – 30 відсотків. У пароплавстві ж на паливо витрачається до 60 відсотків всіх витрат!
До речі, на тому, як знизити витрати, й відповідно підвищити зарплату, сьогодні зосереджено особливу увагу керівництва.
Віддаючи належне колишньому керівникові УДП, проте в Міністерстві (якщо судити з підтексту виступу заступника міністра) вважають, що він, професіонал, яких пошукати треба, у той же час деякою мірою виявив себе як пасивний спостерігач того, як єдина державна судноплавна компанія йде до банкрутства. Ось що змусило направити сюди фахівців, щоб розібратися у ситуації. Висновки були невтішними.
Але й початкові незначні кроки, на думку певної частини працівників пароплавства, навряд можна вважати виправданими. Особливо збентежив ізмаїльців вислів одного із сухопутних призначенців у місцевій пресі про те, що, мовляв, немає особливої різниці між пароплавством і ЖЕКом. Конкретний аналіз показав і те, що колишній керівник підприємства багато в чому виявився заручником ситуації, що склалася після розвалу Югославії й припинення нормального руху суден з причини зруйнованих мостів. Збитки почали наростати, хоча керівництво намагалося хоча б загальмувати їх зростання. Заходи щодо поліпшення ситуації, розпочаті урядом В. Януковича у 2002 – 2004 роках, не одержали свого продовження у 2005-му. То ж фактично у 2006-му багато чого довелося розпочинати спочатку. І, насамперед, із утвердження професіоналізму. Ось чому під час свого недавнього приїзду до Одеси Прем'єр-міністр України фактично дав завдання повернути підприємству професіонала, яким є П.С. Суворов. Однак, за наявними відомостями, сам Петро Семенович відмовився повертатися до пароплавства. Як сказав В.А. Касапчук, сьогодні країні потрібний авторитетний представник у Дунайській комісії. П.С. Суворов, як ніхто інший, може впоратися із цією роботою.
– Наше завдання – врегулювати ситуацію, – вважає В.А. Салівон. – Часу на виведення із стану спокою в нас немає. На стабілізацію, за великим рахунком, відведено лише місяць. Щоб досягти очікуваних фінансових результатів, необхідно, насамперед, перебудувати моделі управління. Основою будь-якого рішення має стати економічна доцільність. Наша програма-мінімум: рентабельна, прибуткова робота флоту й, як наслідок, підвищення зарплати. Для вирішення цих завдань будемо об'єднувати зусилля усіх фахівців і флоту, й берега, які мають працювати, як у спортивній команді – на загальний успіх. І тоді навіть найсміливіші проекти здобудуть право на життя.
Після тієї наради минуло не так багато часу. Зараз, у квітні, можна вже робити перші висновки. У березні було розроблено план заходів щодо фінансової стабілізації підприємства. Здійснюється перехід на нову систему планування, за якої 80 відсотків своїх доходів (річка й море) будуть розподіляти самостійно.
Поставлено питання щодо резонності вкладання коштів у ремонт суден типу «Росток» – аналіз показує, що витрати можуть не окупитися. То ж чи не занадто розкішно витрачати на це гроші?
З 1 квітня змінено форму обліку палива, вона тепер провадиться не в нормо-годинах, а в тоннах на пройдену ділянку шляху.
Налагоджується взаємозв'язок служб та відділів: практика, за якої вони діяли самі по собі, відходить в минуле.
Переглядається ставлення до соціальної сфери: буде максимально залишено те, що необхідно, у той же час місту планується передати об'єкти, утримання яких пароплавству не під силу.
За розрахунками фахівців є всі передумови для того, щоб під кінець року підприємство почало заробляти прибуток.
