Так вважає фермер з Йосипівки Микола Федорович Демовський. Працюючи біля землі, говорить він, дуже багатим не станеш, але якщо наполегливо трудитися, то можна забезпечити своїй сім’ї пристойний рівень життя. Саме цей фактор і спонукав Миколу Федоровича 7 років тому розпочати самостійно господарювати на власному наділі.
36 років пропрацював М.Ф. Демовський механізатором у місцевому сільгосппідприємстві. Наприкінці 90-х років КСП переживали важкі часи. Трудівники сільського господарства майже не отримували заробітну плату, яка до того ж була мізерною. В рахунок натуроплати отримували по 300-400 кг зерна на рік. За такого стану справ для ветерана господарства утримування сім’ї стало проблематичним. Тож коли розпочалося розпаювання земель КСП, механізатор вирішив господарювати на своєму наділі одноосібно.
Спочатку, об’єднавши паї родичів, обробляв 10 гектарів ріллі. На майнові паї припали трактор ЮМЗ та приміщення складу. Сільгоспінвентар та комбайн доводилося наймати. Звичайно, це було невигідно. Тому в перші роки господарювання значна частина коштів, отриманих від реалізації вирощеної продукції, вкладалася у придбання грунтообробних та посівних агрегатів. До того ж ще три роки по тому, як став одноосібно господарювати, М.Ф. Демовський продовжував працювати трактористом у ТОВ «Нива». Потім вирішив створити фермерське господарство, яке назвав «Віталій».
Сьогодні йосипівський фермер обробляє власних 50 гектарів та має намір орендувати ще 15. Придбав необхідний сільськогосподарський інвентар. А от урожай збирає, використовуючи зернозбиральну машину сина, який мешкає у Бакші і також господарює самостійно. Як і більшість інших фермерських господарств, СФГ «Віталій» займається вирощуванням пшениці, ячменю та соняшника. За словами Миколи Федоровича, урожайність ранніх зернових культур у середньому становить близько 30 ц/га. Якщо виникає потреба, то М.Ф. Демовський звертається по допомогу до ТОВ «Нива» або до інших фермерів. У свою чергу, СФГ «Віталій» не відмовляє у допомозі товариству і фермерським господарствам. Тобто між йосипівськими трудівниками різних форм власності склалися дружні ділові стосунки, що, безперечно, сприяє розвитку сільськогосподарського виробництва.
Разом з тим у сільгоспвиробників усіх категорій є і спільні проблеми. І для фермерів, і для базових господарств найбільш проблемним питанням є дисбаланс між цінами на пально-мастильні матеріали, запчастини та на сільськогосподарську продукцію. Чимало проблем виникає і з тієї причини, говорить Микола Федорович, що немає стабільної ціни на зерно. Ніколи не знаєш, якою буде його вартість після жнив. А тому неможливо робити будь-які розрахунки щодо планування своєї виробничої діяльності.
На думку фермера, вкрай недостатньою є підтримка сільгоспвиробників з боку держави. Так, дотації з бюджету є непоганою підмогою селянам. Але оформлення документів на їх отримання завдає господарствам зайвих клопотів. Зокрема, цього року потрібно зібрати понад 10 різноманітних довідок (в той час як торік їх необхідно було подати лише три).
Та, незважаючи на труднощі, М.Ф. Демовський і надалі має намір вести фермерське господарство. А на наше запитання де краще працювати – в агроформуванні чи господарювати самостійно, відповів:
– Все залежить від конкретної людини. Комусь дано бути господарем, а комусь ліпше працювати під чиїмось керівництвом у сільгосппідприємстві. Я ж для себе вирішив усе остаточно й іншого життя не уявляю.
