Реалії повсякденного життя переконують нас у тому, що гідність і держави в цілому, і будь-якого колективу залежить в кінцевому підсумку від гідності осіб, які їх утворюють. Коли у 1968 році було створено Одеську обласну Раду миру, її авторитет багато в чому грунтувався на незвичайності голови Івана Петровича Гайдаєнка – відомого письменника, публіциста, громадського діяча. Пізніше миротворців очолив Герой України Микола Пантелеймонович Павлюк. Коли постало питання про те, хто стане його наступником на цій благородній посаді, яка втілює світлі принципи добра і взаєморозуміння, думка була одностайною: Володимир Станіславович Філіпчук. І ось уже п'ять років він – Герой України, депутат Одеської міської ради, почесний громадянин м. Одеси, кавалер кількох орденів і лауреат багатьох престижних премій – очолює Одеську обласну Раду миру, примножуючи традиції, закладені Іваном Петровичем Гайдаєнком і його соратниками. Ця громадська миротворча організація об’єднує сьогодні близько 800 активістів, які плідно працюють у містах і районах області. Основне її завдання – формування громадського світогляду, спрямованого проти розвитку мілітаристських ідей, які можуть призвести до етнічних, релігійних, соціальних, політичних та економічних конфліктів, створення підгрунтя для застосування насильства у будь-яких його проявах. І не буде перебільшенням відзначити той факт, що Українська Рада миру, складовою частиною якої є Одеська обласна Рада миру, внесла вагому частку у збереження громадянського спокою у нашій багатонаціональній країні в усі роки її незалежності. Важко переоцінити здійснене миротворцями, очолюваними В.С. Філіпчуком, у культурній, науковій, військово-патріотичній, соціальній, спортивній та інших сферах.
Авторові цих рядків довелося побувати на підбитті підсумків роботи обласної Ради миру за 2006 рік. Тоді Володимир Станіславович не приховував задоволення зробленим миротворцями і постійно підкреслював, що справді великі ті люди, чиї серця б'ються для всіх. Він дякував за безкорисливу, безоплатну, справді подвижницьку роботу колегам по президії обласної Ради миру, своїм заступникам – академіку Валентину Миколайовичу Шаровському; генерал-майору у відставці Роману Петровичу Агрикову, кавалеру багатьох бойових орденів, автору кількох книжок про війну, кандидату військових наук; відомому вченому, професору Василю Васильовичу Попкову; неперевершеному організатору масштабних культосвітніх акцій Тамарі Опанасівні Сазоновій. Називаючи імена багатьох громадських і політичних діячів, діячів науки, культури, освіти, молодіжного руху, які входять до складу обласної Ради і первинних організацій, Володимир Станіславович відзначив, що вони не спонтанними поривами, не красивістю фраз, а конкретними справами підтверджують, що найкращим серед людей є той, хто найбільше приносить користі іншим. Миротворці пишаються тим, що у їхніх рядах вершать благородні справи Митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел, всесвітньо відома професор Одеської музичної академії ім. Нежданової, народна артистка України, академік Г.А. Поліванова, професор, заслужений працівник культури України Є.О. Лукашов, ректор Одеського національного політехнічного університету В.П. Малахов та багато-багато інших гідних людей, для яких, як і для В.С. Філіпчука, немає іншої моралі, крім тієї, яка заснована на принципах розуму і випливає з природної схильності людини до добра.
Великий Бетховен сказав: «Я не знаю інших ознак переваги, крім доброти». Саме ця ознака багато в чому визначає все зроблене обласною Радою миру за останні п'ять років. Щоб переконати читача в об'єктивності такого твердження, наведу лише деякі приклади з її робочої біографії лише за минулий та нинішній роки.
У межах культосвітніх благодійних акцій «Різдвяні вечори», «Великодні зустрічі» і «Золота осінь миру-2006» проведено вже понад 40 заходів, у яких взяли участь десятки тисяч чоловік. Тисячі дітей побували на благодійних концертах, долучаючись до справді чудового мистецтва, якому сьогодні протиставляється всеядна попса, і одержали подарунки. У циклі «Мир через культуру» виступили провідні представники культури, мистецтва і літератури. Популярними стали програми «Діти – творці ХХІ століття», конкурси дитячого малюнка «Різдвяна зірка» і «Діти малюють мир», літературний конкурс «Різдвяний зорепад». Стає популярною така форма роботи, як виїзди груп миротворців у райони області. Активізує свою діяльність лекторська група до якої входять В.Д. Стаховський, Я.А. Савченко, Т.А. Овчаренко, Г.В. Лєкарева та інші.
За кожним з названих і не названих тут напрямів стоїть копітка робота активістів миротворчого руху, які на громадських засадах віддають свої сили, здоров'я, а часто і власні кошти благородній справі, не претендуючи на похвалу. І тому сприяє особистий приклад Володимира Станіславовича Філіпчука. Адже всі знають, що й до депутатського корпусу він пішов з однією метою – допомагати людям, спираючись на свій багатий життєвий і господарський досвід. Депутати обрали його заступником голови постійної комісії міськради з економічної, інвестиційної політики і банківської діяльності. Показово, що саме його включили ще і до складу комісій виконкому міськради щодо визначення вартості житлових і нежитлових приміщень в Одесі і за попереднім розглядом пропозицій про нагородження Почесними відзнаками мера Одеси.
Що стосується надання В.С. Філіпчуком конкретної допомоги конкретним людям, то перелічування всіх фактів вистачило б не на одну газетну публікацію. Це можуть підтвердити й інваліди, учасники ВВВ А.М. Коршиков, Н.Г. Борисович, А.Т. Тукаленко, А.В. Тищенко, В.В. Юхимчук, багатодітні родини Маковських і Ткач і сотні інших наших земляків. Фінансову допомогу було надано на 48,8 тисячі гривень багатьом медзакладам, у тому числі і обласній протитуберкульозній лікарні для інвалідів ВВВ, Одеській обласній клінічній лікарні (7 тисяч грн). Не залишили без уваги і громадські організації, виділивши їм 43,9 тис. грн, а також бібліотеки, навчальні заклади... Тут доречно навести і такий факт. До 60-річчя Великої Перемоги редакцією «Одеських вістей» була підготовлена до друку книжка спогадів про ВВВ, яку я мав честь упорядковувати і редагувати. У ній представлено майже сто авторів з міст і сіл області. В багато дверей стукали ми, просячи спонсорської підтримки святому ділу. Відгукнувся лише В.С. Філіпчук, виділивши 5 тис. грн. 200 примірників книжки побачили світ і одразу стали бібліографічною рідкістю.
Вже названі мною лише деякі суми, спрямовані на благодійність, викликають запитання, що саме напрошується: «А звідки у Філіпчука гроші?» По-перше, буває, що він ділиться з тими, хто потребує, особистими заощадженнями, але основне джерело – очолюваний ним Благодійний фонд «Надія, Добро і Добробут», створений у 2002 р., як недержавна, некомерційна, неприбуткова благодійна організація, яка здійснює свою діяльність за рахунок добровільних пожертвувань юридичними і приватними особами. Його директор Наталя Петрівна Остапенко сказала мені, що тільки із січня 2006 року по квітень нинішнього року фонд надав допомогу малозахищеним соціально громадянам на 31056 грн. А з початку своєї діяльності – на 2 млн грн. Головна турбота фонду, як і обласної Ради миру, наше майбутнє – діти. Володимир Станіславович постійно нагадує: треба робити все, що в наших силах, щоб стало менше знедолених дітей. Адже тільки на Одещині офіційно нараховується 7439 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківської опіки. І він особисто робить справді все, що в його силах, борючись, всупереч всім негараздам, за здійснення, як він сам вважає, головного проекту у його житті – створення в Одесі дитячого реабілітаційного Центру на місці старого, дитячого санаторію, який став непридатним. Центр стане вагомим внеском у виконання загальнодержавної програми «Здоров'я дітей – здоров'я нації». У ньому обстежуватимуться і лікуватимуться понад 12 тисяч дітей на рік зі шкіл-інтернатів, дитбудинків, притулків, малозабезпечених, багатодітних, неповних і проблемних родин зі всієї області.
Цими днями я побував на будівництві. Там, де ще недавно тулилися напівзруйновані, непоказні будинки, вже піднялися до неба сучасний лікувальний корпус та інші об'єкти, серед яких і зимовий сад під скляним дахом, господарський блок... Вкладено у будівництво на даний час 5,217 млн грн, а потрібно для його завершення ще майже стільки ж. І Філіпчук шукає тих людей, у внутрішньому світі яких доброта, як животворне сонце, таких, як голова правління ВАТ «Одесагаз» І.Л. Учитель, керівник «Одесаобленерго» А.С. Козлов, голова ВАТ «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів» В.Г. Заремба, директор ВАТ «Одеський припортовий завод» В.С. Горбатко, голова правління АБ «Південний» В.В. Мороховський, які реально оцінили неминущу цінність дітища Філіпчука – реабілітаційного Центру для оздоровлення дітей і надали реальну підтримку.
Якщо людина розумна, проста, справедлива, смілива, співчутлива і добра, то вона неодмінно й за будь-яких умов здобуте загальне визнання. І цілком закономірно, що торік, за опитуванням, проведеним газетою «Одесский вестник» серед одеситів, Володимир Станіславович був визнаний лауреатом у номінації «Добродійність». Саме таке визнання його благородних вчинків і справ людьми додає йому нових сил і натхнення для плідної роботи і на депутатському поприщі, і на миротворчій ниві. Адже правий був мудрий Ґете, сказавши: «Живеш, власне, тільки тоді, коли користуєшся прихильністю інших». Особливо тоді, коли щодня, майже на кожному кроці відчуваєш на собі, що життя зовсім не сад, у якому ростуть тільки квіти, і розумієш, що його треба робити кращим саме своїми, а не чужими руками.
