Триває серія брифінгів, присвячених річниці роботи обласної ради V скликання. В них беруть участь голови постійних комісій і керівники структурних підрозділів цього органу місцевого самоврядування. В основу даної статті лягли матеріали брифінгу начальника управління з питань природокористування апарату обласної ради Євгена СМОЛЕНСЬКОГО.
Дане управління було створено в лютому нинішнього року (на базі одного з відділів секретаріату обласної ради). Сьогодні ця структура координує роботу відразу трьох постійних комісій облради:
– з земельних відносин і адміністративно-територіальному устрою;
– з питань екології, природокористування, надзвичайних ситуацій і ліквідації їхніх наслідків;
– з питань туризму, курортів, рекреаційних зон і готельного господарства.
За час роботи управління його фахівцями було підготовлено 35 засідань постійних комісій (на їхній розгляд виносилося понад 300 різних питань). Додайте до цього виїзні наради, півтори сотні щомісячних звертань від різних громадян і організацій і безліч іншої роботи. Для 5 співробітників управління навантаження досить солідне. А зараз ми хочемо запропонувати вашій увазі окремі фрагменти з брифінгу Євгена Смоленського.
ПРОГРАМИ РІЗНІ ПОТРІБНІ, ПРОГРАМИ РІЗНІ ВАЖЛИВІ
– За звітний період при нашій активній участі обласною радою була розроблена і затверджена Регіональна програма використання коштів на освоєння земель для сільсько- і лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь і охорони земель в Одеській області на 2007 – 2010 роки. Цей документ містить цілий ряд заходів: складання схем землевпорядкування районів, виготовлення карт особливо цінних земель, консервація деградованих і малопродуктивних ділянок, підвищення родючості ґрунтів і т.п. Програма передбачає проведення подібних заходів у 13 районах області. На її реалізацію потрібно 12 млн гривень (у тому числі 2 млн з обласного бюджету). У 2007 році з загальної суми в 12 млн. повинно бути профінансовано 1,81 млн гривень.
Крім цього, у стадії розробки перебувають регіональні програми відродження малих річок і водоймів місцевого значення, охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки.
Управління також надавало допомогу багатьом місцевим радам у розробці й затвердженні довгострокових програм регулювання земельних відносин і проведенні семінарів-нарад з цієї тематики.
ПРО КОРИСНІ КОПАЛИНИ І ДЕЯКІ ШКІДЛИВІ НАСЛІДКИ ЇХ ВИДОБУТКУ
– В Одеській області триває досить активний видобуток піску й глини. Добувають і питну мінеральну воду, що теж відноситься до корисних копалин. Цілком очевидно, що в нас є поклади нафти й газу – причому не тільки в районі острова Зміїний, але і на території всієї області. Інша справа, що якість цієї нафти, що потребує серйозного доочищення, змушує підраховувати, чи вигідний її видобуток. Те ж саме стосується і теоретичної можливості наявності алмазів на півночі нашої області. Геологічні передумови до цього є, але наскільки економічно серйозна така можливість? Отож будемо поки що говорити про реальні розробки.
Практично біля кожного села нашої області є кар'єр, де колись добували пісок чи глину, а тепер там звалище сміття. Але ж за законом і по совісті необхідно було зробити рекультивацію, згладити схили, нанести родючий шар ґрунту, висіяти траву або посадити ліс і передати колишньому землекористувачеві. На наше прохання фахівці Одеської облдержадміністрації провели моніторинг: скільки земель у нас постраждало в результаті видобутку корисних копалин. Виявилося, що тільки 4,6% таких ділянок було рекультивовано і повернуто в народне господарство. Підприємства, що працювали тут, вибрали необхідне, а потім просто пішли. І ніхто не проконтролював цей процес!
Найчастіше такі роботи провадилися незаконно, тобто без наявності державної ліцензії, гірничого й земельного відводів. От і виходить: хто офіційно оформляв видобуток корисних копалин, той провадив рекультивацію, а інші діяли за принципом «накопали-покинули». Сьогодні з 230 «недрокористувачів» регіону на законних підставах це роблять тільки 3,9%. З ініціативи облради ми починаємо масштабну перевірку, і я обіцяю засобам масової інформації, що матеріали цієї перевірки будуть опубліковані. Всі жителі нашого регіону будуть знати, хто нарив ям в області і не упорядкував їх. Це я вам обіцяю насамперед як депутат обласної ради.
ЕКОЛОГІЯ – ЦІНА ПИТАННЯ
Екологічні проблеми є практично в кожному районі Одещини. Наприклад, гостра нестача питної води на півдні області. Чергового разу можна згадати озеро Сасик у Кілійському районі. До чого призвели експерименти щодо перекидання води з Дунаю в Дністер? Сасик був перегороджений, стримко підвищилася засоленість води, тепер навіть риба там до пуття не водиться. Місцеві жителі говорять, що його просто потрібно раздамбувати. Але остаточне слово повинні були сказати вчені. Комісія з екології розглядала це питання, обласна рада виділила 70 тисяч гривень на наукові дослідження. Але, зрозумійте правильно, одна обласна рада подібну проблему не вирішить, це проблема державна.
Ще одна проблема – постійне обвалення берегів Чорного моря. Зараз з'являються інвестори, що упорядковують схили. Звісно, за це вони претендують на частину земель. Але людей можна зрозуміти: вони вкладають величезні гроші і хочуть заробити. Безсумнівно, знадобляться серйозні інвестиції і для інших проектів. Так, в Одеській області немає жодного сміттєпереробного заводу. Іде просто постійне нагромадження побутового сміття. Проїдьте по районах, і що ви побачите? Гори пластикових пляшок, целофанові пакети, що розвіваються на деревах. А ви знаєте, що якщо на звалищі станеться пожежа, то загасити її практично неможливо. Вона може жевріти роками, отруюючи все навколо. Тільки недавно в Україні з'явилися нові технології, які дозволяють із цим впоратися. Ми вивчали проблему переробки сміття і розглядали багато технологій: російські, американські, австрійські. Ціна питання – від 3 до 58 млн доларів на спорудження подібного заводу (у залежності від складності). Адже його потрібно не тільки побудувати, але і завантажити, забезпечити доставляння й переробку сміття. Отож питання поки що вивчається.
ОДЕСЬКІ ВОДОЙМИ – «ЗОЛОТЕ ДНО»?
У нашій області чимало лиманів, малих річок і ставків. Всього 342 водойми місцевого значення, що займають площу в 5 тисяч 682 гектари. В оренду з них офіційно передано тільки 7,6%. Але аматори відпочинку знають: спробуйте виїхати до якоїсь із цих водойм, відразу ж знайдеться господар: «Я тут орендар, не маєте права тут загорати, ловити рибу, якщо хочете – платіть гроші». Зараз ми разом з обласним управлінням водного господарства й райрадами починаємо провадити інвентаризацію водойм місцевого значення. Цікавлять в основному три питання. Хто і на якій підставі використовує ці водойми? Куди йдуть платежі за використання? І третє, що мають від цього місцеві жителі? Адже правила водокористування – основний документ, – що надає право на користування водним об'єктом, повинні затверджуватися сільською й районною радами!
Окремо слід обговорити розміри кордонів прибережних захисних смуг. Вони визначені відповідною постановою Кабінету Міністрів України. За межами населених пунктів це залежить від статусу водойми, до якої прилягає територія, у межах населених пунктів – від забудови, що склалася. Скажімо, у місті Одесі забудова вже склалася історично, а документів, що визначають розмір цієї берегозахисної смуги, немає. Кілька років тому ми розглядали попередні розробки такого документа. Там пропонувався розмір цієї зони від моря до самої Люстдорфської дороги. Але, пробачте, як тоді розвиватися місту? Потрібно ж ремонтувати інженерні споруди, проводити світло – газ – воду... А на все це буде заборона?
Моя точка зору – існує вже забудова, що склалася. Та ж Траса Здоров'я – нормальна інженерна споруда, що використовується всіма мешканцями міста. Так само в прибережній смузі можуть бути і набережна, і берегозахисні споруди. Інша справа, що документи про розміри прибережних захисних смуг повинні складатися не «шматочками», а відразу для всієї адміністративно-територіальної одиниці. Подивіться, що діється в Комінтернівському або Овідіопольському районах та скрізь, де є море! Потрібно відвести земельну ділянку і побудувати щось у цьому місці – розглядається окремий проект зі встановлення прибережної берегозахисної смуги. А що далі – праворуч-ліворуч – як воно буде існувати? Тобто отут потрібна комплексна робота. Зараз Інспекція охорони Чорного моря проробляє ці матеріали. Результати їхнього аналізу будуть винесені на засідання трьох постійних комісій, з якими ми працюємо. Повірте, там дуже досвідчені фахівці. Гадаю, вони приймуть визначені рекомендації, і до цих рекомендацій прислухаються.
