В Ананьєві хліб недорогий. Для того, щоб домогтися цього, довелося докласти чималих зусиль: адже нинішні погодні умови відчутно вплинули на ситуацію на ринку борошна і хлібобулочних виробів, зробивши її слабко передбачуваною.
– Спеціально створена група провадить щоденні перевірки з метою попередження і виявлення необґрунтованого завищення цін на соціально значимі сорти хліба. Райдержадміністрація і райрада спільно тримають ситуацію з цінами на соціально значимі сорти хліба під постійним контролем, – розповідає голова Ананьївської райради Микола Олексійович Балан. – Дуже важливою, вважаю, і роз'яснювальну роботу, яка провадиться постійно, серед керівників хлібопекарських підприємств всіх форм власності щодо недопущення перевищення гранично допустимих торговельних надбавок при формуванні цін.
Практика показала, що ціни на хліб підвищуються найчастіше за рахунок зростання оптово-відпускної ціни на борошно. Саме тому в районі за аналогією з Держрезервом створюється свій районний резерв продовольчого зерна. У ньому, як підрахували фахівці, повинно бути не менше 4 тисяч 140 тонн. Забезпечення району хлібом за доступною ціною – ще не розв’язання проблеми. Потрібне борошно, адже 37% сільського населення Ананьївського району традиційно випікає хліб вдома.
– У цій ситуації дуже важливо домогтися, щоб люди одержали вчасно і у повному обсязі паї, що видаються продовольчим зерном. Це майже 2 410 тонн, що дасть можливість забезпечити селян борошном для випікання хліба, – резюмує Микола Балан.
В Ананьєві склалася ситуація, що не так часто зустрічається сьогодні, коли районна влада знайшла спільну мову з основним виробником хліба в районі – великим приватним підприємством «Ананьїв-хліб».
Зараз «Ананьїв-хліб» випікає 5-6 тонн хлібобулочних виробів, третина з яких – соціальний хліб. Проте потенціал у хлібозаводу чималий – до 20 тонн хліба за день. Пекарі в районі – люди шановані. І не тільки тому, що добре працюють.
– У 2001 році підприємство показало, що воно справді є в повному значенні слова стратегічним об'єктом для районного центру, – розповідає Микола Балан. – Під час страшної негоди, заметів і розгулу стихії місцеві жителі на території хлібозаводу набирали воду, одержували свіжовипечений хліб. Наявність на підприємстві артезіанської свердловини та автономного енергозабезпечення дуже виручила Ананьїв.
Проте тримати ціни на хліб на низькому рівні підприємцеві теж невигідно. Представники районної влади розповідали, що іноді доходило до того, що при їхніх вимогах не допускати підвищення цін, керівник «Ананьїв-хліба» обіцяв припинити роботу.
Як же поєднати несумісне: прийнятні ціни на хліб і прибуткову діяльність підприємства?
– Ми визначили три соціальні сорти хліба, – розповідає Ераст Кравченко, заступник голови Ананьївської райдержадміністрації. – Це хліб з пшеничного борошна вищого сорту, першого сорту, суміші пшеничного і житнього борошна. За нашими даними, у багатьох районах області ціни на такий хліб вищі, ніж у нас. Звичайно, зараз у країні ринкова економіка, і можливість впливати на ціни у нас мінімальна.
Але три сорти хліба, про які я сказав вище, повинні бути дешевими. Саме тому існує чітко визначений рівень торговельної надбавки, який перевищувати не можна.
Недавній ажіотаж із зростанням цін на хліб був багато в чому надуманим. Але як пояснити це людині, яка замість пятикілограмового пакета борошна у паніці хапає 50-кілограмовий мішок? Вихід один – виключити посередників з «борошняного» ланцюжка.
Робота ж хлібозаводу – це одна із складової продовольчої безпеки району. І завдання райдержадміністрації і райради у цій ситуації: шляхом спільних зусиль допомогти власникові підприємства розв’язати проблему забезпечення населення району недорогим соціальним хлібом.
Голова райдержадміністрації Василь Вєлков звернувся до ДАК «Хліб України», де для основного виробника хліба і хлібобулочних виробів в Ананьївському районі ПП «Ананьїв-хліб» було закуплено 200 тонн борошна. Цієї кількості достатньо, щоб протягом цілого кварталу випікати і продавати соціально значимі сорти хліба за попередніми цінами.
А ще в районі планується зарезервувати і передати на збереження 1730 тонн зерна нового врожаю. Відповідно, «Ананьїв-хліб» закуповуватиме його за фіксованою ціною. Адже соціальний хліб потрібен не тільки для реалізації населенню, ним необхідно постійно забезпечувати і бюджетні організації: школи, дитячі садки, лікарні.
– Соціальний хліб – це насамперед економіка, – говорить Ераст Кравченко. – Якщо підприємець реалізовуватиме хліб за соціальними цінами і не перевищуватиме десятивідсоткову торговельну надбавку, він зазнає збитку 20 тисяч гривень щомісяця.
Компенсація ж збитку у цьому разі за рахунок випікання інших, дорогих сортів хліба – нереальна. Не може булочка коштувати 5 гривень. Ринок чітко регулює ціни.
Микола Балан, керівник райради, впевнений:
– Районного врожаю пшениці, нехай скромного, буде досить для того, щоб розв’язати проблему забезпечення району хлібом за соціальними цінами, притому як хлібопекарських підприємств, так і тих, хто повинен одержати зерно на паї. Хоча тут чимало залежить і від орендарів: ті, хто працює чесно, людей не скривдить. Діяльність інших ми досить суворо контролюватимемо.
Посуха була страшна, на городах все погоріло, багато наших сільських жителів – безробітні. Без зерна вони пропадуть. На жаль, є аграрії, які люблять свої недоліки списувати на природні умови, але ми їм обманювати людей не дамо.
Нещодавно місцева влада остаточно розставила всі крапки над «і» у забезпеченні жителів району хлібом за соціально захищеними регульованими цінами: сесія райради ухвалила рішення про щомісячне виділення, аж до стабілізації цін на хліб, по 20 тисяч гривень дотації пекарям. Гроші спрямовуватимуться з коштів районного бюджету, отриманих за рахунок перевиконання намічених раніше планів.
Це рішення обговорювалося і готувалося разом з райдержадміністрацією, обговорювалося на комісіях, з районними депутатам і стало тим варіантом розв’язання проблеми забезпечення населення хлібом за регульованими цінами, який влаштував всіх: і владу, і пекарів. А у виграші – жителі району.
