Екологія краю, екологія душі отрутохімікати: проблема під контролем

«Стан зберігання непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин на території Одеської області» – такою була тема прес-конференції, яку провів 20 вересня начальник Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області Віталій Олександрович Примак. Своїми нотатками з цього приводу ділиться наш спеціальний кореспондент.

Проблема зберігання отрутохімікатів та їх впливу на навколишнє природне середовище належить до тих, які повністю породжені нами ж самими, нашим невмінням професійно та відповідно ставитися до закупівлі, зберігання та використання небезпечних хімічних речовин. Відомо, що свого часу існували колгоспи і радгоспи, які досить охоче закуповували різноманітні пестициди та гербіциди, аби боротися з бур’янами та всілякими шкідниками аграрних культур. Але, на жаль, ми мали сотні випадків, коли закуплені отрутохімікати так і залишалися лежати під відкритим небом, або в непристосованих для зберігання таких речовин складах.

Причин того, чому ці отрутохімікати не потрапляли на поля, чимало: через чиюсь недбалість, через те, що вони псувалися під снігом і зливами, через те, що в господарствах бракувало пального, техніки і коштів аби внести їх в ріллю...

Понад два десятиліття минуло відтоді, як ці гербіциди-пестициди востаннє потрапляли в наші села, а за даними інвентаризації, проведеної на території Одещини, зараз в області все ще налічується 160 складів з хімічними засобами захисту рослин (ХЗЗР), які непридатні до використання і становлять собою загрозу навколишньому середовищу, причому 69 складів перебувають у незадовільному стані. А загалом, на складах усе ще лежить близько 1900 тонн цих отрут.

Як відзначив Віталій Примак, основні маси речовин досить надійно ізольовані у трьох отрутомогильниках: поблизу села Алтестове Біляївського району (який належить Одеському морському порту); поблизу села Саф’яни Ізмаїльського району, та поблизу села Затишшя Ширяївського району. До речі, я одразу ж попросив уточнити, чи виявлено якісь шкідливі для населення, для навколишнього середовища наслідки самозагорання, яке сталося в одному з контейнерів Затишнянського складу влітку цього року, оскільки ця подія викликала чимало дзвінків та листів до редакції, а ще більше – всіляких чуток. Так от, Віталій Олександрович був лаконічним:

– Спека, яка панувала тоді на Одещині, справді призвела до того, що таке самозагорання сталося. Але воно було дуже швидко погашене, а аналізи грунту і повітря показали, що ніякої шкоди чи загрози для навколишнього середовища, для здоров’я людей і тварин у зв’язку з цією подією не виникло. Водночас цей випадок примушує нас ще пильніше ставитися до умов зберігання подібних речовин, до якості тари, в якій вони зберігаються, до контролю над складами.

Між іншим, начальник Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області Віталій Примак відзначив, що “Одеські вісті” дуже зважено, коректно та правдиво висвітлюють проблеми екології та охорони навколишнього середовища, і послідовно та ефективно ведуть рубрику “Екологія краю, екологія душі”.

Але повернімося до наших отрутосховищ. За висновками фахівців, вони, в основному, відповідають усім вимогам, які ставляться до подібних складів. Зокрема, для Затишнянського складу проект було розроблено інститутом “Укрпівденводгосп” і споруджено його в 2003 році. Тепер там зберігається близько 215 тонн речовин. Майже 922 тонни (800 з яких – це дуст, ДДТ), знаходяться в добре обладнаному Алтестівському, а 265 – в Саф’янівському сховищах. Здавалося б, усе гаразд, але ще близько 500 тонн лежить в районних складах, чимало з яких, як уже мовилося, малопридатні для цієї функції. По 60 тонн маємо їх в Ізмаїльському та Кодимському, 55 тонн – в Саратському, 47,2 – в Арцизькому, 44 – в Савранському районах...

Боротьба з цим лихом провадиться двома напрямами: перший – націлено на концентрацію отрутохімікатів у придатних для зберігання складах і надійне їх перезатарення; другий – на вивезення речовин за межі області, з подальшою їх утилізацією та переробкою. Скажімо, згідно з “Проектом затарювання”, розробленого інститутом “Укрпівденводгосп” та науково-виробничою фірмою “Колорит” (Київ), 215 тонн отрутохімікатів було перезатарено в Затишнянському сховищі. В квітні минулого року з обласного фонду охорони навколишнього середовища було виділено 270 тис. грн на ліквідацію таких речовин у Кодимському районі, при цьому 56 тонн вивезено за межі області. В квітні нинішнього року на такі ж проблеми в області було задіяно 498 тис. грн.

Розгортаються й роботи, передбачені українсько-німецьким проектом за участю Мінприроди України, у відповідності до якого за межі не лише області, але й України, планується вивезти 283 тонни отрутохімікатів, на що заплановано виділити з Держфонду охорони навколишнього середовища близько 4 млн грн. Як інформує Мінприроди, переможцем тендерних процедур на здійснення цього заходу, який офіційно називається “Проведення робіт із забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, використання хімічних засобів захисту рослин, у тому числі з підготовки та вивезення їх за межі України”, стало підприємство ВАТ “Динаміка” з Запорізької області. Зараз його працівники проводять роботи з перезатарення в Ізмаїльському районі, де вже опрацьовано понад 40 тонн; подібні роботи, а також роботи по вивезенню цих речовин заплановано в Котовському, Кодимському, Любашівському, Овідіопольському та деяких інших районах. Відомо, що основна маса цих отрутохімікатів помандрує до Німеччини, де буде перероблена на одному з підприємств. До речі, подібне підприємство є і в Україні, в місті Шостка, але продуктивність його досить низька – всього півтори тонни на рік.

Віталій Примак запевнив, що зараз Держуправлінням підготовлено запит на наступний рік, яким у Держфонду просять 5 млн 136 тисяч грн. Якщо ці кошти справді буде виділено, то вдасться знешкодити ще 400 тонн отрутохімікатів, і тоді, за оптимістичними прогнозами, до кінця 2009 року цю проблему на Одещині буде закрито. Між іншим, певні суми щороку будуть іти і на рекультивацію територій, на яких розташовувалися склади отрутохімікатів. А це дуже важливо. Отож, навіть ще маючи під боком 160 складів з непридатними отрутохімікатами, залишаймося оптимістами.

Выпуск: 

Схожі статті