УРОКИ ТА ОЦІНКИ
Минулі вибори, за оцінками експертів, пройшли досить спокійно. Проте говорити про бездоганність виборчого процесу, на жаль, не доводиться, оскільки помилки і порушення були зафіксовані скрізь.
Про те, як пройшли вибори-2007 ми розмовляємо з головою Одеської обласної організації Комітету виборців України Анатолієм БОЙКОМ.
– Яку, на Ваш погляд, потрібно винести науку з позачергових парламентських виборів?
– По-перше, наше законодавство, що регулює проведення виборів, потребує кардинального доопрацювання. Насамперед, це стосується необхідності збільшення термінів проведення виборчої кампанії, оскільки двох місяців явно не досить. По-друге, необхідно видалити із закону ті норми, які дискримінують виборців і на підставі яких багато українців не змогли проголосувати 30 вересня. Це стосується проблеми моніторингу міграції наших громадян за межі країни. Нагадаю, що на підставі спеціальних анкет, заповнюваних напередодні виборів тими, хто перетинає кордон, у разі не підтвердження повернення за три дні до виборів, їхні прізвища викреслюються зі списку. Проте, багато громадян, які навіть раніше повернулися в країну, були викреслені. Саме тому ми схильні вважати, що ця норма є регресивною і дискримінаційною.
Крім того, чимало наших співгромадян з різних об'єктивних причин перебували у день виборів не у своєму регіоні. У зв'язку з цим ми вважаємо за необхідне відновити дію відкріпних посвідчень.
Наступним кроком, який потрібно зробити, є полегшення голосування за кордоном. Як відомо, голосувати поза Україною можуть тільки ті, хто є на консульському обліку. Проте постановка на облік пов'язана з цілим рядом формальностей, тому не всі наші українці, зокрема і туристи, використовують таку можливість. При цьому вони всі так само залишаються громадянами України з усіма правами, які звідси випливають. За такої ситуації необхідно розробити схему використання відкріпних посвідчень для голосування на закордонній дільниці.
– Крім всього цього, яких ще слід вжити заходів, щоб на наступних виборах проблеми не повторилися?
– Я вважаю, що в країні необхідно створити якісний реєстр виборців, який би постійно і регулярно оновлювався і уточнювався, як це належить за законом. Хочу також відзначити, що відповідно до закону, який набрав чинності з 1 жовтня 2007 року, при кожній районній адміністрації повинні бути створені спеціальні відділи і органи, які будуть зобов'язані провадити роботу від виборів до виборів.
Вкрай важливим є також постановка на серйозну основу питання про підготовку членів виборчих комісій. У межах області повинен постійно діяти інформаційний методологічний центр, який би провадив професійну підготовку членів комісій і формував кадровий резерв.
– За Вашими підрахунками, скільки виборців в Одеській області не змогли виконати своє конституційне право і віддати голос за ту чи іншу політичну силу?
– З низки причин у день виборів не реалізували своє право голосу від 100 до 150 тисяч жителів нашої області. Це тільки за попередніми оцінками.
– Анатолію, наскільки мені відомо, представники Комітету виборців України були присутні в усіх округах та на багатьох виборчих дільницях. Які порушення переважно фіксувалися в роботі комісій?
– Насамперед, низька компетентність деяких членів не лише дільничних, але й окружних комісій. Це спричиняло цілу низку порушень. По-друге, на багатьох виборчих дільницях нашої області на початок голосування не вистачало якоїсь кількості бюлетенів. Так, наприклад, в Одесі по вул. Дворянській, 2, на початок дня не вистачало 35% бюлетенів. Пізніше їх підвезли, що вже само по собі є порушенням законодавства.
Крім цього, було зафіксовано спроби підкупу виборців у 134-му та 135-му округах. Але, незважаючи на це, у нас немає достатніх підстав говорити про те, що ці спроби вплинули на результати виборів.
Слід також відзначити перешкоджання з боку окремих членів комісій здійсненню своїх функцій різними спостерігачами і представниками ЗМІ. Так, 133-тя окружна комісія під різними приводами понад три години не пускала спостерігача від нашого Комітету на своє засідання. Всі ці проблеми були розв’язані, тому ми не можемо говорити про їхню масовість або системність.
– Як відомо, десятки тисяч виборців по Одеській області і сотні тисяч по всій країні не змогли проголосувати через неякісно складені списки. Чи мають вони право подати до суду на виборчу комісію, або її керівника?
– Безперечно, таке право у виборців є. Проте хочу відзначити, що процес складання списків має два етапи: власне саме складання, за яке відповідають робочі групи, і уточнення, проведене комісіями. Отож, у тому разі, якщо виборець за три дні до виборів не перевірив наявність свого прізвища у списку, то претензії до комісії пред'являти немає сенсу. Всю відповідальність у даному випадку несуть члени робочої групи.
– Як Ви вважаєте, чи варто подавати до суду, адже фактично «поїзд вже пішов»?
– Безперечно, подавати до суду потрібно, оскільки неправильно складені списки свідчать про бездіяльність або недбалість посадових осіб. Тому, чим більше зараз чиновників буде притягнуто до відповідальності, тим більше гарантій, що на наступних виборах списки будуть у належному стані.
Максим МАСКИМОВ, «Одеські вісті»
Леонід КЛІМОВ: «МИ ПЕРЕМОГЛИ!»
Отже, позачергові вибори народних депутатів України 2007 року відбулися. В Одеській області, у чому, власне, ніхто не сумнівався, впевнено перемогла Партія регіонів, за яку проголосувало 525000 чоловік. І тут я хочу особливо підкреслити – не виборців, не електорату, а 525 тисяч ОСІБ.
Я не люблю говорити у контексті виборів про відсотки, але все ж відзначу, що у порівнянні із виборами 2006 року Партія регіонів приростила практично 5% голосів. Гадаю, що після остаточного підрахунку голосів ми перейдемо і цей рубіж. Обумовлений цей факт послідовною політикою обласної партійної організації: ми виконали більшість даних народу обіцянок і посіли більш жорстку принципову позицію у питаннях щодо ставлення до НАТО і щодо статусу російської мови. Впевнений: якби не дострокові вибори, ми зуміли б розв’язати і ці, вкрай важливі для мешканців нашого регіону, проблеми. І хоча робочий процес було перервано майже на півроку, запевняю вас, що після поновлення роботи парламенту ми докладемо усіх зусиль та всі важелі влади для того, щоб всенародний референдум щодо надання російській мові статусу державної відбувся. Ми також використаємо усі доступні нам ресурси, щоб голос народу, який не бажає вступу до НАТО, було почуто у київських кабінетах.
Ми стоїмо перед складним вибором. Незважаючи на те, що виборчу кампанію завершено й відомі переможці, ми знову опинилися в умовах, коли жодна з політичних сил не має вирішальної переваги. Шлях один – компроміс. Сьогодні не варто гадати на кавовій гущі й розглядати варіанти майбутньої парламентської більшості. Сьогодні потрібно шукати шлях до злагоди. І я хочу підкреслити, що, як і 525 тисяч одеситів та мешканців Одеської області, котрі підтримали Партію регіонів, сподіваюся на найшвидше розв’язання політичної кризи у нашій країні. Окрім надії, в мене є й можливість брати участь у самому процесі.
Безумовно, я докладу максимум зусиль, щоб наблизити той день, коли новий парламент розпочне конструктивно працювати на благо країни, враховуючи інтереси усіх регіонів України.
Я щиро вдячний вам, земляки, за вашу активність… За те, що у свій вихідний день ви прийшли на виборчі дільниці й проголосували за Партію регіонів. Спасибі вам за довіру та підтримку.
Леонід КЛІМОВ, керівник Одеського обласного відділення Партії регіонів
ЯК ГОЛОСУВАЛИ ЗЕМЛЯКИ КЕРІВНИКІВ: НИНІШНЬОГО І КОЛИШНІХ
До редакції у ці дні телефонувало чимало наших читачів, яких цікавило одне й те ж питання: як проголосував електорат на батьківщині нинішнього голови Одеської облдержадміністрації Івана Васильовича Плачкова та екс-губернаторів Сергія Рафаїловича Гриневецького і Василя Петровича Цушка.
У великому селі Криничному Болградського району (мала батьківщина І.В. Плачкова) були розташовані дві виборчі дільниці: №№ 63 і 64.
На 63-й дільниці (за попередніми підрахунками) за Партію регіонів віддало свої голоси 62,8 відсотка виборців від їх загальної кількості, за «Нашу Україну» – «Народну самооборону» – 12,5, за БЮТ – 6,9, за СПУ – 4,9, за Блок Литвина – 2,9 та за КПУ – 2,6 відсотка.
На дільниці № 64 Партія регіонів набрала 52,2 відсотка голосів, «Наша Україна» – «Народна самооборона» – 20,5, Соціалістична партія України – 6,9, БЮТ – 5, Блок Литвина – 4 та Компартія – 2 відсотки.
У селі Надрічному Тарутинського району (народився, ріс і працював В.П. Цушко) по 133-й виборчій дільниці маємо такий попередній результат: за Соціалістичну партію України віддано 90,62 відсотка голосів, за Партію регіонів – 4,3, за «НУ»-»НС» – 1,14, за Компартію України – 0,51. Блок Литвина та БЮТ набрали тут по 0,38 відсотка голосів.
142-га виборча дільниця. Село Лужанка того ж таки Тарутинського району, де народився і ріс С.Р. Гриневецький.
Тут розподіл голосів виборців має такий вигляд: Партія регіонів – 46 відсотків, СПУ – 21,6, Блок Литвина – 7,2, БЮТ – 5,5, «НУ»-»НС» – 5,08, КПУ – 2,9 відсотка.
Роздільнянський район (закінчував школу, а згодом і працював С.Р. Гриневецький).
Партія регіонів набрала – 54,2 відсотка, Блок Литвина – 14,2, БЮТ – 9,7, СПУ – 5,6, «Наша Україна» – «Народна самооборона» – 5,1, Комуністична партія – 3,8 відсотка голосів від їх загальної кількості.
По місту Роздільній Блок Литвина набрав 22,4 відсотка голосів виборців.
Усі дані наведені за попередніми підрахунками.
Окружком, що розташувався в будинку Ізмаїльської міськради, нагадував табір біженців. Виснажені, із червоними від безсонної ночі очима, люди з останніх сил пильнують біля своїх коробок із бюлетенями. Керівники стискають під пахвами найцінніше – протоколи.
– Ми приїхали о п'ятій годині ранку, і були вже 74-ті на черзі, – розповідає член комісії виборчої дільниці № 10 Марина Тулуш. – Черга рухалася повільно, кожна комісія здавала документи по 30 – 60 хвилин. Ми порахували: якщо далі піде такими темпами, то нам чекати 20 – 30 годин! Як бути? Ми попросили голову окружкому розробити хоча б приблизний графік – від невідання вже загострювалися обставини і були істерики. Нам відповіли, що ніякого графіка бути не може – чекайте. Серед членів комісій є люди літні – у когось гіпертонія, у когось діабет. Це щось жахливе...
– Перше, що я побачила, приїхавши до окружної комісії, як жінки, розстеливши в коридорі, просто на підлозі (!) газету, їли свої бутерброди, – ділиться враженнями член виборчої комісії другої дільниці Олена Максим. – Я була шокована: як же так, немає навіть буфету, щоб люди могли перекусити? У фойє було страшне стовпотворіння, багато жінок сиділи на холодній мармуровій підлозі – не було жодного стільця! Та що ж це за організація виборів така?! О четвертій годині дня нерви вже не витримали, й люди рвонули на другий поверх, де працював окружком. Хтось викликав міліцію. Ледве заспокоїлися. На другому поверсі, у коридорі, нам, зрештою, спромоглися поставити стільці.
– Ми рахували бюлетені всю ніч, і, коли приїхали до Ізмаїла, були 84-ті на черзі, – розповідає голова комісії першої дільниці Іван Торня. – Увесь день окружком працював так собі – хтось постійно виходив, довго був відсутнім. Потім оголосили, що в них обід, який тривав години три. Але ж ми теж голодні!.. Я бачив, що голова двічі йшов від нас і спав он у тому кабінеті на стільцях. Звичайно, він теж не залізний – третя доба пішла. Але і я, як бачите, – не юнак. Хтось десь роздобув три пакети із булочками та біляшами, вони з’їдаються за лічені хвилини – адже скільки часу без крихти в роті...
– Цікаво, у цивілізованих країнах на виборах теж так мордують ані в чому не винних людей? – запитує секретар комісії п'ятої дільниці Оксана Кулєшова. – Серед нас дуже багато вчителів, а завтра вранці нам треба виходити на роботу – хтось про це думає?
– Я дуже боюся за наші документи та бюлетені, – говорить Віра Герман, заступник голови дільничної комісії №11. – Ситуація нездорова. Раз у раз хтось починає загострювати обставини, закликати "все кинути до чортової бабусі" і піти додому. Це – провокації. Ми усі – стомлені: загаєшся на декілька секунд – у цій товкотнечі, не дай Боже, пропадуть документи. Мені дуже страшно.
Добре, що члени комісій, виснажені й обурені відсутністю хоч якихось умов для роботи, не чують у цю мить виступу Президента України, який у прямому ефірі на всю країну повідомляє: у південно-східних областях дільничні комісії навмисно затягують процес здачі бюлетенів із метою фальсифікації виборів. Добре, що не бачать щасливі обличчя політичних лідерів, які вже святкують у столиці свої успіхи.
...Ізмаїл, 1 жовтня, пізній вечір. Окружна комісія із 18 чоловік виглядає не набагато краще, аніж люди в коридорах. І, проте, представники партій ретельно розглядають кожну коробку, кожен пакет, наявність підписів та печаток, перевіряють цифри, занесені до протоколів. З особливою доскіпливістю розбираються скарги, які надійшли з комісій, особливо їх багато від спостерігачів БЮТ.
Скарги складалися з будь-якого приводу. Зі старою сліпою бабусею до кабінки зайшов неповнолітній онук, щоб прочитати їй текст бюлетеня, – вже порушення. В окружкомі кожен подібний випадок розбирається по кісточках, ставиться на голосування, ухвалюється рішення.
...Остання дільнична комісія із Рені здає документи опівночі, 2 жовтня. Пропрацювавши 53 години поспіль (!), люди, зрештою, їдуть додому. Серед них – педагоги Оксана Володимирівна Шевченко, Оксана Федорівна Пятуніна, Михайло Іванович Бодруг та багато інших. Вранці, 2 жовтня, вони вийдуть на роботу й сумлінно вичитають дітям всі уроки, передбачені розкладом.
Антоніна БОНДАРЕВА, власкор «Одеських вістей»
З місця подій «ЦІКАВО, У ЦИВІЛІЗОВАНИХ КРАЇНАХ НА ВИБОРАХ ТЕЖ ТАК МОРДУЮТЬ ЛЮДЕЙ?..»
Ренійські дільничні комісії, відпрацювавши по 14 годин, у призначений час приступили до підрахунку голосів. Цей процес тривав практично всю ніч – було потрібно скрупульозно дотримати процедуру. Над ранок, 1 жовтня групи від кожної дільниці (голова, заступник та один із членів комісії) на закріпленому транспорті у супроводі міліції рушили до окружкому, розташованого в Ізмаїлі.
Усі з полегшенням зітхнули: вибори завершено! Однак наприкінці дня із сусіднього міста надійшло повідомлення: ренійці усе ще знемагають у коридорах окружкому – голодні та вкрай втомлені. Коли в них приймуть бюлетені та протоколи, – невідомо...
Ми одразу поїхали за сигналом «SOS».
