Світ навколо нас розвивається так стрімко, що встежити за всіма його змінами часом буває дуже складно. У цьому контексті дещо іншого змісту набуває питання про конкурентну здатність сучасної молоді на ринку праці.
І якщо ще п'ять років тому випускники шкіл дружно прагнули опанувати фахи юриста та економіста, то сьогодні, за даними обласного управління освіти, найбільшим попитом користується професія педагога і будівельника.
Зі свого досвіду знаю, що сьогодні знайти роботу, яка б задовольняла амбіції, приносила задоволення та ще і гідно оплачувалася, вкрай складно, адже відповідати все зростаючим вимогам ринку стає з кожним роком важче. Проте вже добрий десяток років існують у нашій свідомості ті критерії, напроти яких «галочку» у своєму резюме прагне поставити кожен незалежно від статі і віку. Критеріїв 2: знання іноземної мови і володіння комп'ютером. Без цього, вже, вибачте, сьогодні навіть продавців на роботу беруть неохоче. Є ще і третій критерій, мабуть, найважливіший – базова освіта.
Візьму на себе сміливість припустити, що у більшості районів нашої області шкільна база мало чим відрізняється від обласного центру: все ті ж підручники, матеріальна оснащеність, кадрова проблема... Проте, якщо повернутися до виділених нами пріоритетів (нагадаю: мова і комп'ютер), то тут картина має істотні відмінності. Якщо для одеських школярів домашній комп'ютер – річ звична, то багато сільських дітлахів бачили це «диво техніки» лише по телевізору.
Будучи у Красноокнянському районі і розмовляючи з його керівниками, я зрозумів, що мої припущення правдиві, однак не до кінця.
Як розповів начальник відділу освіти Красноокнянської районної державної адміністрації Микола Піструїл, всі дванадцять районних шкіл I-III ступенів, серед яких гімназія і ліцей, мають у своєму розпорядженні комп'ютери. У деяких школах оснащені два, а в Красноокнянській школі – три комп'ютерні класи.
Вперше діти починають опановувати ази роботи з комп'ютером із сьомого класу, при цьому учні Ставрівської школи, завдяки впровадженню факультативних занять, знайомляться з комп'ютером, вже перейшовши до другого.
Чи достатньо комп'ютерів на всіх учнів? Микола Піструїл навів такі цифри: всього в районних школах установлено 150 комп'ютерів, що в перерахунку дає 1 комп'ютер на 18 дітей. За словами начальника відділу освіти, цей показник трохи вищий, ніж середній по Україні, він у межах 40 учнів на комп'ютер.
– З другого боку, я б хотів відзначити відсутність програмного забезпечення, який необхідно нам для проведення тематичних інтерактивних занять з таких предметів, як історія, математика, біологія та інші, – сказав Микола Олексійович.
До загальноосвітньої школи села Ставрового ми приїхали саме під час уроку інформатики. Півтора десятка п'ятикласників впевнено набирали на клавіатурі завдання, які одержали від викладача. Все свідчило про те, що для них комп'ютер з розряду цікавої іграшки поступово перейшов до категорії надійного помічника, який вимагає до себе особливого грамотного ставлення.
У свою чергу, Альона Корчинська, викладач інформатики Ставрівської школи, відзначає, що в сучасному світі комп'ютер стає зовсім незамінним в усіх видах людської діяльності. Саме тому оволодіння майстерністю роботи з обчислювальною машиною ще в середній школі дає можливість дітям надалі реалізувати себе у значно ширшому спектрі професій.
Про гідний рівень викладання у сільській школі красномовно свідчить і той факт, що у 2006 році на обласній олімпіаді з інформатики ставрівські школярі вибороли п'яте місце, обійшовши конкурентів навіть з одеських шкіл та гімназій.
Та все ж директор школи Надія Анатоліївна Порожнюк нарікає на відсутність у школі мережі інтернет.
– Це питання може бути розв’язане лише зі створенням у селі цифрової АТС, однак найближчим часом це навряд чи відбудеться, – відзначає директор.
Крім того, Надія Порожнюк підкреслила, що в останні роки до Ставрівської школи прагнуть потрапити діти навіть з Котовського району, оскільки два комп'ютерні класи ставлять її на вищу сходинку викладання.
Красноокнянська загальноосвітня школа у свою чергу має три комп'ютерні класи, оснащені всім необхідним для якісного навчання. Є в школі і мережа інтернет, до вивчення якої школярі приступають у десятому класі.
Самі діти охоче діляться своїми міркуваннями з цього приводу:
Братінова Наталя: – Знання комп'ютерних технологій дозволяє нам впевненіше почуватися у сучасному світі. Я знаю, що наша школа дає добрий багаж знань, зокрема у тому, що стосується комп'ютерів. У майбутньому я планую стати економістом, тому впевнена, що інформатика згодиться мені не менше, ніж математика.
Никифоров Сергій: – Завдяки нашій школі, після закінчення одинадцятого класу, я почуватимуся цілком впевнено і вступатиму до вузу на програміста. Я вважаю, що нашій країні потрібні професійні програмісти, які змогли б надалі розвивати високі технології.
Єлькін Олександр: – У мене вдома давно є комп'ютер. І в принципі, я вважав, що добре його знаю. Проте, коли на уроках ми почали проходити інформатику, я зрозумів, що все значно складніше. Сьогодні я можу знайти будь-яку інформацію, надрукувати і відредагувати практично будь-який документ. Часто буває, що і самі вчителі до нас звертаються по допомогу, а ми завжди охоче їм допомагаємо.
Я подякував хлопцям і дівчатам за розмову, і вони знову захоплено заглибилися у роботу. Тепер з впевненістю можна говорити, що, незважаючи на віддаленість району від обласного центру, красноокнянці зможуть скласти гідну конкуренцію будь-якому одеському школяреві при вступі до вищих навчальних закладів. Як кажуть, було б бажання, а можливості, на щастя, у хлопців та дівчат вже є.
Але все-таки з оснащенням комп'ютерних класів в інших районах області не так вже й благополучно. Ось що розповів начальник управління освіти і науки облдержадміністрації Дмитро Демченко:
– У 2007 році за рахунок субвенцій з державного бюджету у розмірі 9 млн 100 тис. грн в області було встановлено 172 навчально-комп'ютерні комплекси, які включають у себе все необхідне обладнання для комп'ютерних класів. Завдяки цьому всі школи в Одеській області I-III рівня акредитації мають сьогодні комп'ютерні класи. Школи I-II рівня акредитації охоплені цією програмою лише частково, оскільки цільового вивчення основ інформатики до дев'ятого класу не передбачено. Кількість чоловік на один комп'ютер приблизно становить 35 чоловік. Це за умови розрахунку на всіх учнів з першого по одинадцятий клас.
Трохи гірші справи у таких містах, як Котовськ та Білгород-Дністровський, однак це пов'язано з браком коштів у місцевих бюджетах.
