Дуже часто газетні публікації, телерадіопередачі, огляд різних новин починаються словами: «Відділ статистики повідомляє», «Як інформує відділ статистики», «За даними відділу статистики» тощо. Справді, служба статистики стала невід’ємною часткою нашого життя. Без статистичних даних не починають своїх справ бізнесмени, не ведеться будівництво, не плануються туристичні маршрути, не запроваджуються у виробництво нові потужності. І це не дивно, адже статисти знають, скільки людей народилося, а скільки відійшло за вічну межу, вони найточніше можуть сказати, який був цього року врожай зернових і наскільки він різниться від урожаю минулих років. Отже, люди, які, на перший погляд, сидять тихенько в своїх кабінетах, збирають звіти, щось підраховують, щось прогнозують, роблять дуже важливу справу, користь від якої очевидна. І без неї не обійтися в жодній галузі народного господарства.
Працівники відділу статистики в Савранському районі теж займаються звичною для статистів справою, та роблять її не механічно, а пропускаючи все через свої душі і серця. Хоча скептики можуть сказати: «Хіба сухі цифри того варті?» Та справа в тому, що для колективу Савранського відділу статистики цифри ніколи не бувають сухими чи нудними, адже за ними стоять люди, їхні справи.
– Невже можна спокійно констатувати те, що останнім часом в районі більше помирає людей, ніж народжується, – говорить спеціаліст-економіст відділу Лариса Лєщенко.
– Аж душа болить, коли підраховуємо нинішній ужинок. Такого низького врожаю не було вже багато років, – бідкається начальник районного відділу статистики Валерій Павлович Півторак.
Не раз доводилось чути, як заступник начальника відділу Тетяна Михайлівна Стащенко переймалась тим, що за останнє десятиліття дуже скоротилось поголів’я великої рогатої худоби, що в районі майже знищено тваринництво.
І весь колектив не просто констатував факт закриття маслозаводу, а жалкував про те, що в районі, де й так мало промисловості, не стало ще одного переробного підприємства.
Збираючи відповідні статистичні дані, не раз помічала, з якою радістю вони повідомляють про щось хороше, і як неохоче констатують факти спаду виробництва чи скорочення населення району.
Спілкуючись із працівниками відділу статистики в Савранському районі, ще раз переконалась, що не робота з цифрами може бути нудною і малоцікавою, а люди, які нею займаються. І це аж ніяк не стосується Савранських статистів. Вони всі життєлюби, оптимісти, патріоти свого краю. А ще цей дружний колектив, який клопочеться нинішніми працівниками, не забуває і своїх пенсіонерів: вітають їх зі святами, із знаменними датами, а коли треба, то й допомагає. Ті ж, в свою чергу, при необхідності діляться досвідом. Хоча останнім часом багато чого тут змінилось. Здається, ще зовсім недавно більшість «підбивали» цифри на дерев’яних рахівницях. Потім перейшли на калькулятори. Тепер у кожного на столі сучасні комп’ютери. Та незмінними залишилися в цьому колективі людяність, взаємовиручка і висока професійність.
