ПЛЮСИ Й МІНУСИ ЗРОШЕННЯ ІЗМАЇЛЬЩИНИ
На місяць раніше звичайного в нинішньому році починається в буджацьких степах поливний сезон: так складається температурний режим, пояснили в Ізмаїльському управлінні водного господарства. Зазвичай заявки на подачу води починають надходити з другої половини березня. Але погода диктує свої умови. З водоспоживачами Ізмаїльського району в нинішньому році складено 32 протоколи намірів на полив понад 9,6 тисячі гектарів – це третя частина земель, на яких у шістдесяті-сімдесяті роки були споруджені зрошувальні системи.
У багатьох фермерських господарствах, розташованих на території Кислицької рисової зрошувальної системи, вже приступили до вологозарядки. Квапляться й інші аграрії. Наявна в районі дощувальна техніка в основному відремонтована. Більш організовано, ніж колись, провадиться налагодження внутрішньогосподарських мереж. Начальник ІУВГ у числі перших назвав ТОВ «Перша плодоовочева компанія», «Згода» та низку інших, де, крім традиційного, широко впроваджується краплинний полив.
Начальник управління Афанасій Іванович Жечков охарактеризував стан справ на виробничих ділянках та об'єктах:
– Нам доводиться поспішати. Прогнози маловтішні. Цілком може повторитися торішня посуха. – На жаль, був період, коли аграрії, одержавши земельні паї, створивши нові господарства або реорганізувавши старі, ігнорували можливості зрошення, вважали (а деякі й понині вважають), що полив – дорога розкіш. Погодні екстрими, що пішли майже один за одним, багатьох протверезили. Так, вода – сьогодні коштує недешево. Але куди гірше по закінченні сезону рахувати збитки через чергову посуху. Всі ці роки Ізмаїльське управління водного господарства свої мережі, насосні станції, силове обладнання тримало в справному порядку, розуміючи – рано чи пізно настане час повернення до великого зрошення. Можна вважати, він вже настав, кількість наших замовників неухильно зростає.
У нинішньому році планується додатково дати воду на площу понад 2,7 тисячі гектарів. Передбачене для цього прокладання трубопроводів, обладнання нових точок водовиділу, проведення інших підготовчих робіт.
– Радує, що після тривалої перерви буде відновлено полив на території Матроської сільської ради, – продовжив Афанасій Іванович. – Сільське фермерське господарство «Дранг» викупило у ТОВ «Авангард» насосну станцію малого зрошення. За допомогою фахівців нашого управління провели ремонт насосно-силового обладнання, закінчують підготовку зрошувальної мережі й ревізію запірно-регулюючих арматур.
І все б добре, але через брак опадів і проблеми із природним наповненням водойм, як і у минулому році, фахівців ІУВГ тривожить обмаль води у водоймах, які використовуються для поливу. Розрахунки показують, що наявні обсяги води не зможуть в 2008 році повністю забезпечити її подачу. Наприклад, ТОВ «Перша плодоовочева компанія» буде мати потребу в одержанні на поля компанії 2 мільйонів кубометрів води. На сьогоднішній день у Лощинівській водоймі, звідки й буде здійснюватися подача, живлющої вологи всього півтора мільйона кубометрів. Отож, без примусового заповнення ніяк не обійтися. Як не обійтися без цього й на озерах Катлабух й Ялпуг, Кам’янському водосховищі. Нині рівень води в озері Катлабух наближається до рівнів червня 2007 року й дорівнює 1,14 метра при необхідному мінімумі 1,7. Тут, як й у Кам’янському водосховищі, підвищений рівень мінералізації води.
– Як ви розумієте, підкачування потребує додаткових коштів, – констатував Жечков. – Сума необхідна чимала – близько 900 тисяч гривень. І на жаль, наші прохання сьогодні не чують. Питання це, як я гадаю, повинно вирішуватися насамперед на рівні держави. Не можемо ж ми безжалісно взяти та й викачати всю воду з водойм. Але як бути без затрат на електроенергію для включення відповідного силового обладнання? Так, у рамках ринку управління знаходить можливості поповнювати свій бюджет, виконувати замовлення щодо обслуговування населення не зовсім, скажемо так, за нашим основним профілем. Отримані кошти дозволяють нам зміцнювати власну матеріально-технічну базу, провадити реконструкцію на об'єктах. Однак це далеко не ті суми, які необхідні для збереження екологічного балансу при ефективному використанні водойм.
Афанасій Іванович не забув згадати про виїзне засідання колегії Одеського облводгоспу, яке пройшло на базі Татарбунарського міжрайонного управління водного господарства (про нього розповідалося в № 26 «ОВ» від 13 березня ц.р.). На нараді, зокрема, підкреслювалося, що близько 200 тисяч гривень із резервного фонду області пішло на відновлення насосної станції «Репіда».
Є взаєморозуміння й на місцевому рівні. У минулому році багато в чому завдяки підтримці Ізмаїльської райдержадміністрації й районної ради було вирішено питання про підкачування води в озеро Катлабух. На жаль, коштів, виділених з районного бюджету, виявилося недостатньо, дійшло до того, що управлінню водного господарства було пред'явлено штрафні санкції від енергетиків, які, звичайно цілком обґрунтовано вимагали оплати за спожиту електроенергію. Дійшло й до казусу – енергетики відключили насосні, які подавали технічну воду до Кислиці. З труднощами вдалося залагодити це питання...
– На жаль, і на нинішній рік немає чітких прогнозів. Бюджет України, як відомо, прийнятий фактично на три місяці, повинно бути його коригування. У нас все ж таки залишається надія на матеріальну підтримку, – підбив підсумок Афанасій Іванович.
Надія вмирає останньою?
