У країні розпочався черговий етап конституційного процесу. Поштовх йому дав Президент України, заснувавши своїм Указом від 27 грудня 2007 року Національну конституційну раду. До її складу увійшли народні депутати, відомі політичні діячі, правознавці та політологи. Раду створено із метою підготовки концепції системного оновлення конституційного регулювання суспільних відносин у державі та проекту нової редакції Конституції України.

Це й стало предметом обговорення на різних форумах та "круглих столах". Один з них – "Конституційний процес в Україні: регіональний вимір" – відбувся в Одесі за участю народних депутатів, вчених, юристів-практиків, представників місцевих органів влади та громадських організацій. Відкриваючи дискусію, народний депутат, член Національної конституційної ради Сергій Гриневецький, зокрема, сказав:

– Ніхто не ставить під сумнів необхідність реформування системи влади. По-перше, тому що реформа 2004 року призвела до поглиблення дисбалансу у відносинах між Президентом, Верховною Радою та Кабінетом Міністрів України, що є причиною політичної нестабільності в країні. По-друге, тому що політична реформа залишилася незавершеною, оскільки не зачепила систему влади на місцях.

Окрім того, на думку С. Гриневецького, ініційований Президентом України конституційний процес викликає цілком обґрунтовані зауваження. Зокрема, непокоїть його прагнення, так само як і його оточення, залишити поза цим процесом Верховну Раду України і затвердити нову Конституцію на всеукраїнському референдумі. Аналіз Президентських ініціатив також свідчить про те, що триває практика українських політиків написати Конституцію "під себе", керуючись потребами теперішнього політичного моменту, без врахування перспектив розвитку країни. Так, у вже відомих проектах нової Конституції значно підсилюються повноваження Президента, у той час як повноваження парламенту та уряду істотно скорочуються. А це усе, разом взяте, може призвести до посилення авторитарних тенденцій і, в остаточному підсумку, до згортання демократичних процесів.

С. Гриневецького підтримав народний депутат та член Національної конституційної ради Георгій Крючков. Він також назвав десятки положень проекту нової Конституції, які не лише викликають серйозні сумніви, але й прямо суперечать усталеним міжнародним нормам. Досить сказати, що в новому проекті Конституції передбачається передача частини суверенітету країни іншим європейським об'єднанням. На думку депутата, це нонсенс, який не витримує жодної критики. (До речі, навіть Бельгія, у столиці якої – Брюсселі – розташована штаб-квартира НАТО та інші європейські інститути, не збиралася і не збирається передавати комусь частину свого суверенітету – авт.).

Дискусія у Горіховій вітальні одеського Будинку вчених, де проходило засідання "круглого столу", стосувалася й інших питань конституційного процесу. Багато хто із присутніх намагалися відповісти і на головне з них: чи потрібно провадити конституційну реформу, саме зараз і в такі короткі терміни?

Зокрема, кандидат юридичних наук, голова апеляційного суду Валерій Балух вважає, що зміни до Конституції України вносити необхідно. На його думку, це стосується, насамперед, судової влади, про яку в Конституції України практично не говориться. Тому що без цього правова реформа, яка вкрай необхідна, неможлива.

Зовсім іншої думки дотримується професор, доктор наук, завідувач кафедри конституційного права Одеської національної юридичної академії Марк Орзіх:

– Справа в тому, що за існуючою Конституцією ми практично не жили жодного дня. І в цьому наша біда. І немає цілковитої впевненості, що того ж не трапиться і з новою.

Тому, на думку професора, не потрібно ухвалювати жодної нової конституції. Єдине, що треба б зробити – це завершити політичну реформу, яка розпочалася у 2004 році. І спробувати пожити у правовому полі, що створиться після цього, хоча б півроку-рік. А потім подивитися, потрібна нам чи не потрібна нова Конституція...

Ось такі протилежні думки висловлювалися на цьому "круглому столі". Крапку в дискусії ще не поставлено. Однак говорячи про Основний Закон країни, доречно б згадати Сполучені Штати Америки, де Конституція не змінювалася від дня її ухвалення, але удосконалювалася або доповнювалася виправленнями і відповідними законодавчими актами. Чим не приклад для наслідування?..

Тому що, як вважає народний депутат і член Національної конституційної ради Сергій Гриневецький, для усіх нас досить актуальним залишається питання: чи стане Конституція новим суспільним договором, який визначає правові умови розвитку країни, чи перетвориться у предмет політичного торгу, способу посилення влади однієї із політичних сил? І тут як не згадати французького філософа та правознавця Шарля Луї де Монтеск'є, його ім'я неодноразово згадувалося на цьому засіданні, який у своїх наукових працях довів: основна мета розподілу влади – виключити зловживання владою.