На Одещині пройшли урочистості, присвячені 100-річчю від дня народження визначного українського гумориста Степана Олійника. З цієї нагоди відбувся ювілейний вечір в українському музично-драматичному театрі ім. В. Василька, а також урочисті заходи в Балтському та Миколаївському районах області. Сьогодні ми публікуємо нотатки з цих заходів нашого спеціального кореспондента.
Найбільше творче досягнення поета-гумориста Степана Олійника полягає в тому, що йому вдавалося з великою соціальною та психологічною вірогідністю визначати больові точки суспільного буття. Він добре знав, що мільйонам його співгромадян щодня отруюють життя саме оті, на перший погляд, дрібні порушення закону, дрібні злочини, оте чиновницьке хабарництво, протекціонізм, неповага до особистості, пихатість та зазнайство містечкових «наполеончиків»; показуха та невміння господарювати, а ще – культи всіляких вождів, вождиків та… анонімок.
Особливість творчості С. Олійника саме в тому й полягає, що навіть найскладнішу проблему державної ваги він умів відтворювати через погляд, розуміння, та щоденні потреби простої людини; і водночас підносити якісь, нібито дрібні, повсякденні побутові негаразди цієї простої людини – до рівня державної проблеми.
Саме про це, різними словами, але з однаковою повагою до таланту поета, говорили всі виступаючи і під час урочистого вечора в Одесі, і в районах області, а також під час зустрічей з митцями, які відбулися в Національному університеті ім. І.І. Мечникова, та в Південноукраїнському педагогічному університеті.
Нагадаю, що цьогорічними лауреатами Всеукраїнської літературної премії стали прозаїк Валентин Чемерис із Києва, поет Богдан Бастюк із Тернополя. Поети і журналісти Віктор Мамонтов та Микола Палієнко з Одеси. Лауреатські знаки на сцені Українського театру їм вручав від імені журі поет Петро Осадчук, а дипломи лауреатів, від імені журі я вручав у Балті, під час відкриття погруддя Степану Олійнику, яке відбулося на території гімназії № 1 імені Олеся Гончара. До речі, ніхто так і не зрозумів, чому, і за якою логікою, пам’ятник С. Олійнику звели під стінами школи імені… Олеся Гончара.
Попередньо передбачалося, що він постане на подвір’ї Балтської районної бібліотеки, і вибір цей був правильним (якщо врахувати, що якогось конкретного місця, пов’язаного з іменем С. Олійника, в Балті не існує). А ще краще було б, якби цей пам’ятник з’явився в рідному селі С. Олійника Пасицелах, на подвір’ї школи. Але що зроблено, те зроблено.
До речі, у цього пам’ятника цікава історія. Автором його став молдавський скульптор, заслужений діяч мистецтв Молдови. Віце-президент Асоціації українських письменників, художників та журналістів республіки Молдова Петро Герман, який подарував свою роботу Балтщині. Я зустрівся зі скульптором під час урочистостей у Балті і поцікавився, з чим пов’язано цей його дарунок.
– Є дві щойнайповажніші причини, – пояснив Петро Герман. – По-перше, і в Молдові я почуваюся українським митцем, зберігаю та оберігаю рідну українську мову і дуже люблю гумор Степана Олійника. А по-друге, і мої предки, і сам я родом з Пасицел Балтського району, тобто односельчанин Степана Олійника. Мало того, ми жили на одному кутку цього великого села, й існує припущення, що навіть були родичами. Отож погруддя С. Олійника – це і вияв поваги до поета-земляка, і подарунок моїм сьогоденним землякам.
Ці події відбувалися 5 квітня, а наступного дня делегація, до якої увійшли письменники та актори з різних куточків України та з Молдови, взяла участь у відкритті садиби-музею Степана Олійника в Левадівці, де минало дитинство поета-гумориста. Музейний комплекс включає в себе стару, реставровану батьківську хату поета, і нову будівлю, в якій розмістяться експонати, що відображатимуть вшанування пам’яті С. Олійника в наші дні; зокрема, там буде стенд лауреатів премії Степана Олійника, роботи митців, які присвячені творчості поета. У відкритті нового музею взяли участь заступник начальника управління культури і туризму облдержадміністрації Дмитро Флоров; директор Одеського літературного музею Тетяна Ліптуга; голова Миколаївської райради Олександр Чорний, голова Миколаївської райдержадміністрації Володимир Стерницький, делегація від гімназії ім. С. Олійника в місті Бровари, що на Київщині, інші офіційні особи та гості. Того ж дня відбулося відкриття оновленої експозиції в музеї Олійника, заснованому при Левадівській школі ім. С. Олійника, який є філіалом Одеського літературного музею. Цей заклад теж ґрунтовно відремонтовано, всі стенди та експозиції оновлено за допомогою працівників Одеського літмузею.
Урочистості і літературно-мистецькі вечори відбулися в ці дні в Балті та в Миколаївці, а також у селах Пасицели Балтського, у Левадівці та Стрюковому Миколаївського районів.
Урочисте вшанування пам’яті Степана Олійника ще раз засвідчило, що творчість визначного гумориста і сатирика й досі залишається актуальною, і що своєю творчістю поет єднає покоління нашого народу. А ще очевидно, що пам’ять про Степана Олійника стала невід’ємною часткою нашої загальнонаціональної пам’яті.
