Історичне коріння корупції росте із звичаїв робити подарунки, щоб досягти приязного ставлення до себе. Дорогий подарунок виділяв людину і сприяв тому, щоб його прохання було виконане. Тому у первісному суспільстві плата жерцю чи вождю була нормою. Що більше ускладнювався державний апарат і що більше посилювалася влада центрального уряду, то більше з’являлося професійних чиновників, які повинні були, за задумом правителів, обходитися тільки фіксованою сумою заробітку. На практиці чиновники намагалися скористатися своїм становищем задля таємного збільшення своїх доходів.
Найнебезпечніші форми корупції кваліфікуються як кримінальні злочини. Саме до них відносяться хабарі. Хабар є різновидом корупції, при якому дії посадової особи полягають у наданні будь-яких послуг фізичній або юридичній особі в обмін на надання нею певної вигоди посадовцю. У більшості випадків основну вигоду отримує той, хто хабарі дає.
Так, так! Хабар придумав той, кому потрібно було щось, чого він не заслуговував, але був здатен за це заплатити.
Корупція процвітає там, де інститути управління є слабкими, де політика уряду і діяльність органів влади створюють для цього сприятливі умови, і де інститути контролю (такі, наприклад, як парламент, судова система, громадянське суспільство) не вживають проти цього належних заходів або самі перетворилися в корумповані структури.
До сфер діяльності, які в Україні найбільш корумповані, належить автоінспекція: необґрунтоване надання ліцензій (посвідчення водія, довідки про проходження техогляду); відсутність законного покарання для порушників правил користування дорогами; фальсифікація відомостей і висновків про дорожньо-транспортні пригоди на користь зацікавлених осіб.
Аналіз корупціногенності нормативно-правових актів, які регламентують реєстрацію транспортних засобів, видачу посвідчень водія та спілкування з працівниками ДПС МВС України свідчать про те, що відповідно до Закону України «Про дорожній рух» та Положення про Державну автомобільну інспекцію) на ДАІ покладено 47 основних функцій(!), що ДАІ здійснює облік транспортних засобів та одночасно контроль за порядком його ведення. Це виглядає як ситуація із грою, де одна з сторін є одночасно і гравцем, і суддею.
Більшість процедур у практиці ДАІ є дуже складними, багатоступеневими, у більшості незрозумілими, дублюючими одна одну. Такі складнощі призводять до віднайдення «короткого та зрозумілого» обом сторонам шляху – ХАБАРА.
Як свідчать результати соціологічного опитування водіїв, яке було проведено в рамках проекту «Сприяння активній участі громадян України в протидії корупції «Гідна Україна», лише 3% громадян вважають корупцію корисним явищем, ще 6% скоріше корисним явищем, аніж шкідливим.
На запитання «Чи вважаєте ви хабаром дачу грошей співробітникові ДАІ за порушення Правил дорожнього руху?» 78% респондентів відповіли «так», 22% – ні.
Отже, більш ніж кожний п’ятий водій не вважає дачу грошей хабаром.
66% респондентів, за їх зізнанням, протягом останніх п’яти років давали гроші співробітникові ДАІ за порушення Правил дорожнього руху, 34% – ні.
Водіїв попросили згадати останній випадок, коли їх зупиняв працівник ДАІ.
У 77% випадків, навіть за зізнанням самих водіїв, з їх боку все ж таки було порушення ПДР.
53% опитаних водіїв, за їх власним зізнанням, давали гроші працівнику ДАІ у вигляді хабара, 47% – ні.
Найчастіше водії дають хабара за перевищення швидкості і… лише 2% водіїв вважають, що «відкупитися» від ДАІ неможливо практично ніколи!
Найбільше має лякати пішохода те, що лише чверть водіїв вважає: потрібно завжди дотримуватись Правил дорожнього руху.
Чи могло бути інакше, якщо:
* 47% опитаних водіїв, коли отримували посвідчення водія, сплачували неофіційно за успішне складання іспиту;
* 44,1% сплачували додатково за прискорення або спрощення процедури постановки на облік (або зняття з обліку) власного автомобіля;
* 56,2% сплачували неофіційно за прискорення або спрощення процедури технічного огляду автомобіля, коли проходили його останнього разу.
За думкою респондентів, найменшу шкоду корупція в ДАІ наносить порушникам правил та законів, а також особисто водіям.
(Громадянам важко визначити шкоду, яку наносить корупція їм особисто. Шкоду від корупції “взагалі» вони визначають легше.)
Чи знаєте ви, що Данте у своїй «Божественній комедії» помістив хабарників у восьмий (передостанній) круг пекла? Пекельний вогонь дихав їм в обличчя і вже лизав п’яти…
На сьогодні корумповані всі області державного апарату: від хабарів за вступ дитини до дитячого садка, відкупу від служби в армії, до рівня найвищих держслужбовців. Корупція сьогодні є звичною складовою для всіх соціальних верств населення.
Суть проблеми при боротьбі з корупцією сформулював Джеймс Медісон: «Якби людьми правили янголи, ні у якому нагляді за урядом – зовнішньому чи внутрішньому – не було би потреби. Але при створенні правління, в якому люди будуть правити людьми, проблема полягає в тому, що насамперед треба забезпечити правителям можливість наглядати за керованими, а вже потім необхідно зобов’язати тих, що правлять, наглядати за собою».
Сприятливі умови для корупції виникають там, де відбувається завищення ролі регулюючих органів і втручання державних бюрократичних органів в економіку. Якщо уряд запроваджує велику кількість правил та інструкцій, державні посадові особи отримують більше можливостей для використання їх у своїх інтересах або для їх порушення. Особливо це стосується випадків, коли такі особи здійснюють необмежений контроль у сфері державної служби або застосування інструкцій і визначення винагород. Бюрократична корупція визначається як функція розміру винагород і покарань, які перебувають під контролем посадової особи, можливості цієї особи розпоряджатися ними на свій власний розсуд, а також її підзвітності за прийняті нею рішення та вчинені дії. Із наданням більшої свободи розпоряджатися винагородами та покараннями з одночасним зниженням вимог підзвітності, потенціал корупції зростає.
