Програма робочого візиту Голови Верховної Ради України Арсенія Яценюка на Одещину складалася з кількох заходів. Якщо не рахувати церемонії зустрічі, то першим робочим моментом у цьому списку стало виїзне засідання Консультативно-дорадчої ради з питань законодавчого забезпечення місцевого самоврядування та регіонального розвитку при Голові Верховної Ради. Обговорювалися два основні блоки питань: транскордонна співпраця (на регіональному рівні) та перспективи місцевого самоврядування в Україні.
Враховуючи, що в залі Одеського будинку представництв зібралися голови практично всіх обласних рад України (або їхні заступники), розмова швидко набула досить жвавого і навіть дискусійного характеру. Сам Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк заявив, що після висновків Конституційного суду необхідно з самого початку провадити процедуру внесення змін до Конституції стосовно діяльності органів місцевого самоврядування та виконавчої влади на місцях.
– Зараз політичним силам необхідно знову розпочинати діалог, – зауважив Арсеній Петрович. – Конституція – це не статут політичної партії. Її не можна змінювати в залежності від ситуації, в залежності від того, яку посаду збирається посісти той чи інший політик. Конституція – це той документ, який має об’єднувати націю, тому в ідеалі для затвердження подібних змін потрібно мати не 300, а 450 голосів у Верховній Раді.
Як зазначив пан Яценюк, наступного тижня у стінах українського парламенту буде розглядатися кілька законопроектів, які тим чи іншим чином стосуються діяльності місцевого самоврядування. І це не тільки питання «ідеологічного плану» – як розподілити функції та обов’язки між радами та адміністраціями, а й такі практичні речі, як зміни до Державного бюджету на 2008 рік.
– Ми вже прострочили це рішення на чотири місяці, – відзначив Голова Верховної Ради. – Для цього були об’єктивні причини: всі очікували рішення Конституційного суду стосовно цілого ряду податків, зборів та соціальних пільг. Позиція Міністерства фінансів завжди однакова: грошей немає. В такій ситуації особливо важлива думка обласних рад стосовно тих же ставок місцевих податків та інших речей.
Ще одне важливе питання – земельне. Земля нині є не тільки економічною, а й суспільно-політичною категорією. Це один з елементів національної безпеки. Тому, приймаючи відповідний пакет документів, ми повинні встановити чіткі обмеження. Землі сільськогосподарського призначення не можуть перебувати у власності нерезидентів, національний капітал має бути у національних руках. Ми також не повинні допустити спекуляцій на ринку землі та утворення прошарку «ленд-лордів», які можуть стати власниками усієї землі в Україні. Якщо ж земля не використовується за цільовим призначенням, то у держави повинні бути важелі для того, щоб повернути її.
Переходячи до теми євроінтеграції, Арсеній Яценюк зазначив, що сьогодні на теренах України діє сім єврорегіонів, і один з найкращих прикладів в цьому напрямі – саме Одещина. В тому, що це не просто комплімент ввічливості, можна було переконатися, прослухавши доповідь голови Одеської обласної ради Миколи Скорика. Микола Леонідович згадав і про роботу стосовно надання єврорегіону статусу юридичної особи (що полегшить залучення коштів ЄС під ряд спільних проектів), і про плани святкування 10-річного ювілею «Нижнього Дунаю». Не зазираючи далеко у майбутнє – буквально наступного дня після цього засідання – відбудеться підписання угоди про співпрацю між Одещиною та румунським повітом Тулча.
Та й у цілому Одещина, за висловлюванням пана Яценюка, є «правильним регіоном з широкими можливостями». Щоб проілюструвати цей вислів, наведемо лише кілька фрагментів з ознайомлювальної промови Миколи Скорика. Так, підсумки розвитку промислового виробництва області у 2007 році значно перевищили очікувані темпи, про що свідчить зростання обсягу продукції промисловості на 16,5%. А за січень-березень поточного року приріст обсягу промислового виробництва склав 26,2% (у порівняних цінах).
Лідером за темпами зростання обсягів виробництва при цьому залишається машинобудування (у 2007 році приріст у цій галузі становив 46,4%). Важливим чинником економічного розвитку Одеського регіону є відкриття після реконструкції ВАТ “Лукойл – Одеський нафтопереробний завод ”.
Також позитивно впливає на соціально-економічну ситуацію в області – збереження у державній власності ВАТ “Одеський припортовий завод ”, який за останній період демонструє високі показники діяльності. Голова обласної ради Микола Скорик відзначив:
– Така форма власності підприємства і надалі сприятиме економічній безпеці держави шляхом постачання для потреб сільського господарства України мінеральних добрив та забезпечення значних відрахувань державі у вигляді податків та дивідендів (за 2007 рік відраховано близько 500 млн грн).
Микола Леонідович не обминув своєю увагою й існуючі проблеми: неврожай минулого року, негативне сальдо зовнішньої торгівлі тощо. Однак підкреслив, що для виправлення ситуації в регіоні розроблена і ще розробляється низка відповідних програм, у які при потребі вносяться зміни (як це було, наприклад, з програмою “Зерно Одещини 2005 – 2010”).
– Сподіваюся, що і надалі соціально-економічна ситуація в Одеському регіоні буде розвиватись у позитивному напрямі, – заявив Микола Скорик. – Адже це сприятиме не тільки покращенню життя населення у регіоні, а й формуванню сприятливого іміджу Одеської області у відносинах з іншими регіонами країн світу.
Необхідною умовою ефективної виваженої політики області щодо розвитку відносин з регіонами інших держав є постійна тісна взаємодія органів місцевого самоврядування та виконавчої влади регіону. На сьогоднішній день подібна взаємодія обласної ради та обласної державної адміністрації Одеського регіону у сфері транскордонної та міжрегіональної співпраці перебуває на належному рівні, що дозволяє області ефективно співпрацювати з іноземними партнерами.
Обласна рада та обласна державна адміністрація докладають багато спільних зусиль для розвитку міжрегіонального співробітництва Одеської області з регіонами держав-членів ЄС та іншими зарубіжними регіонами. Протягом минулого року делегація Одеського регіону відвідала Туреччину, Італію, КНР, Польщу. У поточному році планується проведення презентацій Одеської області у Литві та Греції, обмін делегаціями з Грузією, Угорщиною, Російською Федерацією. Провадиться спільна робота щодо реалізації угод та програм про співробітництво, підписаних між Одеською областю та регіонами інших країн світу.
Вже п’ятий рік поспіль в червні місяці в Одесі проходитиме Міжнародний форум інвестицій та інновацій. Щорічно проходить Міжнародна асамблея туристичного бізнесу, яка презентує всю різноманітність туристичних напрямів і пропозицій Одеської області та інших регіонів. Проведення зазначених спільних заходів здійснюється в рамках регіональних програм міжрегіонального та транскордонного співробітництва, які спільно розробляються та відпрацьовуються представниками профільних постійних комісій і структурних підрозділів апарату обласної ради та структурних підрозділів обласної державної адміністрації. Так, на минулій сесії обласної ради у лютому поточного року було затверджено Програму євроінтеграційного прикордонного співробітництва та міжрегіональних зв’язків Одеської області на 2008 рік, на виконання якої з обласного бюджету передбачено виділення майже двох мільйонів гривень (1 865,0 тис. грн).
На завершення хотілося б підкреслити, що Одеська обласна рада так само, як і Одеська обласна державна адміністрація, налаштована на активну, конструктивну взаємодію у сфері транскордонного та міжрегіонального співробітництва, а Одеська область завжди є відкритою для ефективної співпраці з регіонами інших держав.
Своїм досвідом євроінтеграції на регіональному рівні під час засідання Консультативно-дорадчої радиподілилися й представники інших обласних рад. Нагадаємо: на сьогодні в Україні діє сім структур-«єврорегіонів», що охоплюють 15 регіонів не тільки області, а й АР Крим та місто Севастополь. Подекуди подібні структури існують досить давно, але переважно на папері (наприклад, голова Івано-Франківської обласної ради Ігор Олійник говорив про необхідність «реанімувати» проект «Карпатський єврорегіон»). Подекуди саме географічне розташування робить природною транскордонну співпрацю із такими «старими сусідами», як Росія та Білорусь. Прикладом може служити співпраця між шістьма районами Харківщини та Білгородської області, про яку розповідав заступник голови Харківської обласної ради Сергій Чернов. Або той факт, що представникам місцевого самоврядування вдалося домогтися спрощеного перетину кордонів між українською Чернігівщиною та білоруською Гомельщиною, у мешканців яких тісні родинні зв’язки (цей факт навів заступник Чернігівської обласної ради Олег Обушний). В цьому контексті деяке здивування викликала історія, яку повідав заступник голови Луганської обласної ради Євген Харін. Після того, як представниками місцевого самоврядування було підготовлено установчі документи для створення єврорегіону «Донбас» (на території Луганської та Ростовської областей), місцеві парламентарі отримали від начальників одного з управлінь Міністерства закордонних справ України дивного роз’яснювального листа. Мовляв, утворення подібної структури «не відповідає зовнішньому політичному курсу України». «І це при тому, що ми готові діяти, а з семи єврорегіонів три вже співпрацюють з Росією!» – обурювався Харін. У відповідь Арсеній Яценюк попросив надати йому копію листа та пообіцяв розібратися у прикрому інциденті.
Зрозуміло, що для розвитку масштабних інтернаціональних проектів потрібно відповідне економічне підґрунтя. В принципі, перший досвід подібної співпраці України з європейськими сусідами у 2004 – 2006 роках був не дуже вдалим. Передбачене фінансування періодично зривалося (про це, зокрема, говорив 1-й заступник голови Комітету Верховної Ради з питань євроінтеграції Володимир Вечерко). Зараз налагоджуються так звані «Європейські інститути сусідства», загальна вартість чотирьох програм, розрахованих на 2007 – 2013 роки складає 380 млн євро. При цьому українські часточки єврорегіонів висловлюють бажання робити і свої внески у спільні проекти. Стосовно співпраці з Росією та Білоруссю запропоновано створити Фонд розвитку (аналогічно з країнами ЄС), який стане матеріальним підґрунтям для реалізації конкретних проектів. Враховуючи всі ці обставини, Арсеній Яценюк попросив представників всіх областей надати відповідні розрахунки і пообіцяв відстояти окремий рядок фінансування у Державному бюджеті.
Але перейдемо нарешті до другого блоку питань – повноваження місцевого самоврядування, Конституційна реформа і так далі. Обговорення розпочалося з виступу заступника голови Комітету ВР з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Юрія Ключковського. Державна реєстрація та припинення актів місцевого самоврядування, терміни повноважень голови обласної ради, різноманітні юридичні колізії – ось що складало ядро цього виступу. Що й казати, існуюча законодавча база має серйозні розбіжності, що й призводить періодично до неоднозначних ситуацій. Якщо, наприклад, заступник голови обласної ради припиняє свою депутатську діяльність або позбавляється автоматично посади заступника, чи може залишатися на ній? Наскільки законним було рішення прокурора одного з районів, яке фактично призупиняло виконання районного бюджету на рік? І так далі. Позиція Юрія Богдановича полягала в тому, що відповідні контрольні повноваження мають бути надані органам виконавчої влади – тобто місцевим адміністраціям. Але в аудиторії ця ідея захвату, м’яко кажучи, не викликала. «Виводите» нас від прокурора, а заводите ще далі. Сусанін!», – буркотіли у залі. А голова обласної ради Микола Скорик відверто зазначив, що не можна надавати виконавчій владі функцій судової, бо це призводить до дисбалансу і можливих зловживань.
– Чому ефективність роботи органів місцевого самоврядування має залежати від суб’єктивних стосунків голів обласної ради та обласної держадміністрації? – запитував він. – Стосунки виконавчої влади та органів місцевого самоврядування – це та тема, яку ми «в кухонному режимі» обговорюємо вже два роки, і принаймні перший рік нашої каденції нас ніхто не чув. Таке враження, що ми живемо навіть не у різних регіонах, а на різних планетах.
Інші голови обласних рад також висловлювали обурення з приводу того, що розроблені ними пропозиції абсолютно не були враховані у законопроектах на вищому рівні.
– На мою думку, законопроекти про місцеве самоврядування та місцеві адміністрації можуть пройти у Верховній Раді лише з політичної мотивації, якщо певні політичні сили на цьому наполягатимуть, – підбив підсумки Арсеній Яценюк. – Юридичної логіки я в цьому не бачу. Якщо ми збираємося формувати класичні префектури, то необхідно повністю змінювати все законодавство. Але якщо наполягати зараз на внесенні змін до Конституції – це буде не що інше, як Конституція політичної змови.
Програмою-мінімум на сьогоднішній день спікер ВР вважає зберегти та відстояти інтереси місцевого самоврядування (чого варта, наприклад, пропозиція Кабміну обмежити штати місцевих рад). Що ж до програми-максимуму, то тут дуже велике поле діяльності: обговорення моделі виборів, перспективи адміністративно-територіальної реформи тощо. А загалом, спільну позицію керівників місцевого самоврядування можна було б сформулювати таким чином: «З нами повинні рахуватися, бо ми ближчі до людей і знаємо їхні потреби».
