Важливим кроком на шляху здійснення пенсійної реформи у нашій країні є впровадження диференційованого підходу до нарахування пенсій із урахуванням заробітної плати та виробничого стажу конкретної людини. З цього приводу до редакції надходить чимало запитань. Відповісти на них ми попросили заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Т.П. ЯВОРСЬКУ.
– Тетяно Павлівно, основне запитання, яке цікавить наших читачів, пов'язане із тим, як на розмір пенсій впливають розмір заробітної плати та виробничий стаж?
– З 1 січня 2004 року набув чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до нього пенсії розраховуються за новою методикою без обмеження максимального розміру. Враховується як виробничий стаж, так і розмір заробітної плати, тобто чим більші ці складові, тим більше буде й розмір пенсії. Окрім того, враховується й коефіцієнт виробничого стажу.
Наступним кроком до відновлення соціальної справедливості та відходу від зрівнялівки стало ухвалення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Відповідно до нього відбулося значне збільшення вартості страхового стажу: з 1 січня цього року – у 1,2 рази, а з 1 жовтня – у 1,35. Тобто якщо пенсіонер має страховий стаж 20 років, то його зараз множать на 1,2, а з 1 жовтня – на 1,35. Щоправда, враховується лише той страховий стаж і лише та заробітна плата, за якими здійснені нарахування страхових внесків до ПФУ.
– Давайте повернемося до чіткого визначення поняття "страховий стаж".
– Це період, протягом якого суб'єкт підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, за який сплачено щомісячні страхові внески у сумі, не меншій за мінімальний страховий внесок. Якщо ж внески до ПФУ не сплачено, не може і йтися про включення цього періоду до страхового стажу.
– Чому ж дотепер медики та педагоги скаржаться на маленькі пенсії?
– Справа у тому, що розмір пенсій цих категорій громадян, які вийшли на заслужений відпочинок 15 – 20 років тому, фактично відповідає розміру пенсійного забезпечення обслуговуючого персоналу.
– Як так вийшло?
– Коли під час перерахунку пенсії заробітну плату людини розділили на середню зарплату по Україні за певний місяць, одержали коефіцієнт зарплати. Вийшло, що у вчителя або лікаря основний розмір пенсії становить 300 гривень, а у обслуговуючого персоналу – 120. Але треба підкреслити: держава доплачує до цих сум за умови наявності необхідного виробничого стажу, щоб пенсіонер одержував пенсію не нижче за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. Тобто цей пробіл держава постійно намагається врегулювати.
– Тетяно Павлівно, які основні проблеми виникли під час останнього перерахунку пенсій?
– Основна проблема – застосування коефіцієнту заробітної плати. Під час перерахунку відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у 2004 році був досить високим коефіцієнт заробітку. Багато пенсіонерів продовжували працювати. І через 2 роки їм надавалася можливість зробити перерахунок. При цьому коефіцієнт заробітку зменшувався. Тому виникло запитання: чи можна за перерахунку пенсій з 1 січня 2008 року, відповідно до зазначеного закону, залишити старий коефіцієнт?
Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 1 січня цього року пенсії із урахуванням середньої зарплати за 2002 – 2005 роки перераховані із застосуванням середньої зарплати по Україні за 2006 рік (928,81 грн). Підстав для перерахунку пенсій із урахуванням коефіцієнта, який застосовувався раніше, немає. Пов'язано це із тим, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено лише нарахування пенсії із заробітку за будь-які 60 календарних місяців до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, і за увесь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року.
Хотілося б звернути увагу на труднощі, які виникають через безвідповідальність керівників вже не існуючих підприємств. Я говорю про ті випадки, коли людині треба підтвердити свій виробничий стаж за певний період, коли запис у трудовій книжці викликає сумнів (нечітко записано, виправлено, підтерто). Через те, що одержати підтверджуючий документ виявляється ніде, пенсіонерові розраховують менший, аніж він міг би одержати, розмір пенсії.
– Чому так відбувається? Законодавство знову не передбачило якісь нюанси?
– Багато структур після утворення незалежної України закрилися, зникли, не залишивши документів, які можна було б використати за призначення або перерахунку пенсій. Хоча за законодавством усі документи мають передаватися до архівів і там зберігатися. Зокрема, відомості про зарплату та накази за кадровим складом протягом 75 років. Але справа у тому, що багато підприємств та структур документи до архівів не здавали. І знайти тепер винних у цьому не уявляється можливим.
Щоправда, відсутність документів властива не лише перехідному, але й нинішньому періоду. Різні структури, які ліквідуються, проходять процедуру банкрутства, змінюють форму власності або власника, теж "забувають" здати документи до архіву. Відбувається це тому, що ні керівники, ні бухгалтери не несуть за це юридичної відповідальності. Її треба обов'язково закріпити на законодавчому рівні. Тоді в людей не буде виникати проблем із одержанням необхідних документів для призначення пенсій.
– Чому виникають питання, пов'язані із перерахунком пенсій держслужбовцям?
– Ця проблема стосується лише тих управлінь у нашій області, які було реорганізовано. На підставі статті 37-1 Закону України "Про державну службу" (він набув чинності з 4 лютого 2003 року), у випадку підвищення розміру зарплати працюючим держслужбовцям належить і перерахунок призначених раніше пенсій.
Пунктом 8 Порядку видачі довідок про заробітну плату державним службовцям у випадку ліквідації органів, з яких вони вийшли на пенсію, затвердженим загальним наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Головного управління державної служби України від 3 грудня 2003 року № 319/144, затвердженим Міністерством юстиції України від 9 грудня 2003 року № 1134/8455 (далі – Порядок), передбачено порядок видачі довідки про зарплату для перерахунку пенсії ліквідаційною комісією на випадок, коли державний орган перебуває у стадії ліквідації.
Розпорядженням Одеської облдержадміністрації від 21 червня 2005 року № 225/А без визначення правонаступників було ліквідовано 21 управління. Дотепер надходять заяви від колишніх працівників цих управлінь з приводу одержання довідок для перерахунку пенсії. Проблема у тому, що ще 13 управлінь перебувають у стадії ліквідації. Це, звичайно, викликає труднощі із видачею необхідних довідок людям, що є порушенням вимог чинного законодавства. Окрім того, перерахунок пенсій на підставі довідок ліквідаційної комісії значно погіршує матеріальний стан зазначеної категорії пенсіонерів.
Наприклад, керівництво Головного управління сільського господарства та продовольства дотепер не вирішило питання видачі довідок. Тому скарги від колишніх працівників цього управління на адресу нашого надходять постійно. Щоправда, вони явно не за адресою. Люди мали б звертатися до ПФУ, який листом від 17 квітня 2008 року № 6434/02-20 дозволив, як виняток, провадити перерахунок пенсій згідно із довідками про зарплату, які видають новостворені управління на підставі розпорядження Одеської облдержадміністрації від 29 червня 2006 року. Тому пенсіонерам варто все ж таки витребувати довідки встановленої форми у новостворених управліннях, а потім звертатися до районних управлінь ПФУ.
– Черги в управліннях ПФУ. Чи можна з ними ефективно боротися?
– Масові перерахунки пенсій відповідно до ухвалених Верховною Радою та Кабінетом Міністрів рішень провадяться автоматизованим способом за матеріалами пенсійних справ. Однак, громадяни, бажаючи щось уточнити, звертаються до управління ПФУ. У період масових перерахунків це й призводить до черг. Іноді створювати черги допомагають і кадровики. Вони не дотримуються норми законодавства, що говорить: якщо людина вперше йде на пенсію, саме відділ кадрів повинен зібрати і надати відділенню ПФУ усі необхідні документи.
