РЕЙД ОПЕРГРУПИ
Як відомо, з 15 квітня оголошена двомісячна заборона на вилов водних живих організмів. Пов’язано це з початком нересту і турботою про збереження рибних запасів для майбутнього. Звісно, що на водоймах області посилено контроль із боку Головного державного управління охорони водних живих ресурсів і регулювання рибальства – «Одесадержрибоохорона», інших правоохоронних органів, а також рибовидобівних підприємств і громадських організацій.
Нещодавно разом з оперативною групою держрибінспекторів на чолі з її начальником Андрієм Герегою наш кореспондент виїхав у рейд, мета якого – перепинення незаконного вилову риби.
За кермом «ниви» сидів сам Андрій Андрійович, і на якій водоймі буде проведена операція, знав тільки він. Застережні заходи не марні, тому що були випадки, коли опергрупа не встигала ще виїхати за межі Одеси, а «любителів» поласувати, скажімо, щукою, яка не віднерестилася, вже попереджали їх «довірені особи» скоріше за все, хтось із пришляхових «забігайлівок».
Як би там не було, але поява держрибінспекторів на ринку села Маяки Біляївського району була несподіванкою для торговок. Правда, і предмета для конфіскації, тобто живої, незаконно виловленої дністровської риби, не беручи до уваги в’яленої тарані, не було виявлено.
Невеликим, як мені здалося, сюрпризом став і приїзд А. Гереги із групою супроводу для інспекторів рибоохоронного поста «Маяки» Дністровського територіального управління рибоохорони. Проте старший інспектор вищезгаданого управління Леонід Сафроній завів мотор, і швидкохідний плоскодонний човен рибоохорони із інспекторами помчав по хвилях Дністра. Але, на жаль, а можливо, на радість А. Гереги по дорозі не зустрілося жодного браконьєра, жодного поставленого для видобутку риби сіткового або іншого знаряддя вилову.
Ось човен вже «вискочив» на знамените Біле озеро, оточене очеретяними берегами, де нереститься риба і в’ють свої гнізда рідкісні, що тільки тут зустрічаються, птахи. І знову – жодного браконьєрського човна! Тільки чорноголові «червонокнижні» чайки та ширяючі над водою баклани, сповнили округу своїми криками.
На кілька хвилин глушимо «ямаху». Вслухаємося і вдивляємося в первозданний світ навколишньої природи. Шелестить листям несильний вітерець. Невеличкі хвилі небесної синяви розгойдують водяні лілії, які ще не розквітли. Повз нас пропливає півметровий вуж.
Назад, на пост рибінспекторів, повертаємося по Турунчуку, берегу якого не менш мальовничі, ніж дністровські. Тільки тут через вузькість гілки верб і шелюги пропливають буквально над нашими головами. А предмета нашого пошуку – браконьєрів – як не було так і немає. Тільки по берегах подекуди поодинці зустрічаємо з вудками рибалок-аматорів.
Так і повернулися ні з чим. Отже, не спить рибоохорона. Чи мені це тільки здалося? А на посту нас вже чекав провідний іхтіолог управління Валентин Таран.
– Яка цього року нерестова ситуація на Дністрі? – запитую Валентина Васильовича.
– Справа в тому, що відтворення рибних запасів у річці і у лимані безпосередньо залежить від екологічних попусків води, що нам дає Дністровське водосховище, – відповідає він. – Цього року вони були і цілком достатніми, у межах 450-500 кубічних метрів на секунду, а, головне, своєчасними. Прибережна зона нерестовищ заповнена в межах 80-90 відсотків, а цього вистачає, щоб риба пройшла вглиб і віднерестилася у нормальних умовах.
За словами провідного іхтіолога, на початок травня вже віднерестилися тарань, лящ, окунь, судак, наближається нерест коропа, срібного карася, сома, щуки, інших теплолюбних видів риб. Крім того, в Дністровський лиман і річку Дністер заходять осетрові та оселедець, що з однаковим успіхом можна називати як дунайським, так і дністровським – це той самий вид, тільки називається він залежно від місця вилову.
До речі, за даними вчених, цього року оселедця прийшло до наших берегів не більше 420 тонн. Квота, виділена для рибалок, що промишляють у водах Дністровського лиману і річки, становить усього 60 тонн. І, дай Боже, щоб вони її виконали.
У іхтіологів і рибовидобувачів чимало й інших проблем, які вирішуються, як правило, спільно. Якщо спаде рівень води в річці, організуються бригади з розчищення єриків і каналів. Робиться це для того, щоб риба, яка опинилася у пастці в розливних озерах і озерцях, після спаду повені могла піти на більшу воду. Техніки спеціальної для цього в господарства немає, доводиться використовувати підручні засоби, не гребуючи й лопатами. Тому недарма фахівці ратують за створення більших промислових господарств, як це було за старих часів, коли не тільки займалися виловом риби, але і її відтворенням і збереженням.
– Тож вода нам потрібна як повітря, – продовжує Валентин Таран. – І не тільки для нормального нересту, але і для розвитку кормової бази. Тільки за таких умов риба може добре розвиватися і нагулювати нормальні промислові розміри і вагу. А на це необхідно, як правило, 3-4 роки, починаючи від дня її «народження». На щастя, Дністер сьогодні багатоводний, і це вселяє надію. Але все, повторюю, залежить від плину води...
