А поки що у вузах – гаряча пора, триває прийом документів. Приймальних іспитів, як ми знаємо, не буде, але попереду – конкурс сертифікатів. Яким він буде, чи впораються із нововведенням наші університети та академії – про це наша розмова із відповідальним секретарем приймальної комісії Одеської національної академії харчових технологій С.М. СОЦЕМ.
– Сергію Михайловичу, спостерігаючи за абітурієнтами, робиш висновок: вступна процедура спрощена до краю… Здав сертифікат – і готово!
– Так, ми приймаємо сертифікати Українського центру зовнішнього оцінювання якості знань, акцентуючи, що профільні дисципліни для нашої академії – українська мова та література, а також математика. Розкладаємо їх за кількістю отриманих балів, як і має бути. Жодних співбесід, а тим більше додаткових тестувань, немає і не буде.
Можу повідомити ось що – у нас цього року 557 бюджетних місць. Решта вступників може претендувати на контракт. До нас же вступають із усієї України, Росії, Молдови, й навіть із далекого зарубіжжя.
– З ваших слів зрозуміло – усе йде гладко, без проблем…
– Не зовсім так. До нововведення, чесно кажучи, ми не зовсім готові, та цього й слід було сподіватися… Щоправда, із Міносвіти та науки надходить немало циркулярів-наказів, інструкцій, але усе це потребує «обробки», коригування із урахуванням внутрішніх вузівських правил. То ж нам нелегко…
– Сергію Михайловичу, а як бути із рівноцінними сертифікатами, тобто, із однаковою кількістю балів?
– Спасибі, запитання непросте й своєчасне. Подібні ситуації будуть у будь-якому вузі, зокрема і в нас. Тут включається внутрішній механізм або, як кажуть, критерій індивідуального відбору. Насамперед, йдеться про пільговиків, яких немало. Наприклад, соціальна група – інваліди, сироти, чорнобильці, вони, як і раніше, йдуть попереду. Буквально вчора отримали наказ із Міносвіти та науки – такі ж пільги надано дітям загиблих шахтарів. Далі йдуть медалісти, і, нарешті, випробуваний і справедливий, на мій погляд, критерій – конкурс атестатів. Тобто, у нас немало важелів, за допомогою яких ми усі питання та проблеми вирішили цивілізовано, правовим методом. Щоправда, доводиться на ходу впроваджувати усі інструкції, накази у абітурієнтний процес, то ж без хвилювань, запарки не обходиться… Адже, скажу відверто, потрібно опрацьовувати гори документів… Багато хто подає документи одразу на… вісім (!) спеціальностей. Це дозволено, ось абітурієнти себе й підстраховують – «не пройду по одній, проскочу по другій…» Далі – багато хто вступає одразу до декількох вузів… Знову розраховують на «либонь»…
Тож працівникам нашої приймальної комісії щодня доводиться обробляти документи по багатьох пунктах. Окрім того, звіряємо їх із базою даних Українського центру. Потім усі прийняті сертифікати відправляємо до Києва, щоб зафіксувати реальну цифру та реальний конкурс з кожної спеціальності… Робота ця дуже трудомістка, копітка і, зрозуміло, відповідальна…
– Проте, в академії немає зовсім ажіотажу, давки, черг, усі спокійно підходять до будь-якого (на вибір) вікна, але ж у інших вузах черги по 50 – 100 чоловік. І ще одна деталь – ніхто у вас не вимагає сертифікатів, завірених у нотаріуса, адже за це потрібно платити гроші…
– Ми заздалегідь готувалися до нової системи і продумали усе до дрібниць. Справа у тому, що ми залучили величезну кількість працівників: одні приймають, інші – обробляють документи, треті – завіряють копії печаткою, – нам це дозволено, то ж бігати по нотаріусах не потрібно. На цей рахунок було спеціальне розпорядження заступника міністра В.Д. Шинкарука. Але при цьому конкурс у нас не впав, навпаки, став вищим, оскільки відкрилися нові факультети.
