ЯК РЕАЛІЗУВАТИ СВОЄ ПРАВО НА ЗМІНУ ІМЕНІ
Законодавством України закріплено право громадян України на зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові). Сьогодні зупинимось на питанні – як реалізувати своє право на зміну імені.
Відповідно до ст. 295 глави 22 Цивільного кодексу України фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім’я.
Якщо фізична особа досягла чотирнадцяти років, реалізувати своє право на зміну прізвища та ім’я можливо за згодою батьків або одного з них, з ким вона проживає, чи піклувальника, у порядку, встановленому законом.
Заява про надання згоди батьків (одного з батьків) або піклувальника на зміну прізвища та (або) власного імені зазначеної особи може подаватися ними особисто, а у разі, коли заява через поважну причину не може бути подана особисто одним з батьків, така заява, нотаріально засвідчена або прирівняна до нотаріально засвідченої, від його імені може бути подана другим з батьків.
Необхідно звернути увагу читачів, що по батькові фізичної особи може бути змінено лише у разі зміни її батьком свого власного імені або виключення відомостей про нього як батька дитини з актового запису про народження.
Порядок прийняття та розгляду державними органами реєстрації актів цивільного стану клопотань громадян про зміну імені регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 915, Положенням про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 26.09.2002 № 86/5 (у редакції наказу Мін’юсту від 10.12.2007 № 1227/5), главою 5 розділу 111 Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні.
Клопотання про зміну імені подається у письмовій формі до державного відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем свого проживання за умови представлення паспорта громадянина України.
Для зміни імені особи, яка досягла чотирнадцяти років, разом із заявою про зміну імені подається свідоцтво про народження, довідка з місця проживання, фотокартка та квитанція про сплату державного мита.
Фізична особа, яка досягла 16-річного віку, але ще не отримала паспорт громадянина України, представляє свідоцтво про народження, довідку з місця проживання, але за умови, якщо від дня досягнення зазначеного віку минуло менш ніж один місяць.
Якщо особі, яка бажає змінити своє ім’я (прізвище, власне ім’я, по батькові), виповнилося 16 років, та вона отримала паспорт, довідка з місця проживання не додається.
Відділ реєстрації актів цивільного стану на підставі документів про зміну імені та висновку органу внутрішніх справ про можливість зміни імені готує висновок про надання дозволу на зміну імені або відмову в його наданні, який надсилає заявнику.
Необхідно звернути увагу на той факт, що чинним законодавством не закріплено конкретних підстав для зміни прізвища, ім’я, по батькові. Встановлені тільки випадки, коли у наданні дозволу на зміну імені не дозволяється. До них можна віднести перебування заявника під слідством, судом, адміністративним наглядом, або наявність у заявника судимості, яку не погашено або не знято в установленому законом порядку, також офіційне звернення правоохоронних органів іноземних держав про оголошення розшуку заявника та подання заявником неправдивих відомостей про себе.
У разі задоволення клопотання у тримісячний строк від надання відділом реєстрації актів цивільного стану дозволу на зміну імені заявник повинен зареєструвати зміну імені у відділі реєстрації актів цивільного стану, до якого були додані документи про зміну імені. У разі недотримання заявником вказаного терміну без поважних причин дозвіл на зміну імені втрачає свою силу.
Необхідно наголосити, що зміна імені передбачає певні наслідки, які мають місце у разі зміни прізвища або ім’я особою, яка має дітей.
Відповідно до ст. 148 Сімейного кодексу України у разі зміни прізвища обома батьками змінюється прізвище дитини, яка не досягла семи років.
Так, якщо обидва батьки змінили своє прізвище, то відповідно, на цій підставі змінюється й прізвище дитини, яка досягла семи років, але лише за згодою самої дитини.
Якщо прізвище змінив один з батьків, то питання про зміну прізвища їх дітей вирішується за згодою обох батьків та самої дитини, яка досягла семи років.
Прізвище, власне ім’я, по батькові фізичної особи можуть бути змінені і разі її усиновлення, визнання усиновлення недійсним або його скасування відповідно до закону.
Крім того, у разі реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу або визнання його недійсним, також може бути змінено прізвище фізичної особи.
Наприклад, наречені мають право обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя або надалі іменуватись дошлюбними прізвищами, або приєднати до свого прізвища прізвище нареченого (нареченої).
Якщо наречені бажають мати подвійне прізвище, то за їх спільною заявою визначається з якого прізвища буде починатися обране ними прізвище.
Але складання більше двох прізвищ не допускається, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належить наречена і (або) наречений.
Якщо на момент реєстрації шлюбу прізвище нареченої (нареченого) вже є подвійним, вона (він) має право замінити одну із частин свого прізвища на прізвище другого, про що вказується у відповідній заяві про реєстрацію шлюбу.
Стаття 113 Сімейного кодексу України закріплює особисте немайнове право кожного подружжя на вибір прізвища у зв’язку з реєстрацією розірвання шлюбу. Так, особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після реєстрації розірвання шлюбу іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Про це необхідно письмово заявити державному органу реєстрації актів цивільного стану при поданні заяви про реєстрацію розірвання шлюбу.
У разі виникнення додаткових питань, отримання консультацій щодо реалізації свого права на зміну прізвища, ім’я, по батькові, пропонуємо звернутись до державного органу реєстрації актів цивільного стану.
Відділ реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Одеській області
ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДРОЗДІЛУ ПРИМУСОВОГО ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області (далі – Підрозділ), як орган виконавчої влади, входить до складу відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області.
Як і територіальні органи державної виконавчої служби Підрозділ у своїй діяльності керується Законом України «Про виконавче провадження» (№ 606 –ХIV від 21 квітня 1999 із змінами та доповненнями), Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 75 від 15.12.1999 (із змінами та доповненнями) та іншими нормативно-правовими актами.
Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до складу Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Таким чином, на державних виконавців Підрозділу покладено виконання виконавчих документів, перелічених у статті 3 Закону України «Про виконавче провадження».
Однак, статтею 20-1 Закону України «Про виконавче провадження», відокремлено особливість окремих категорій виконавчих документів, виконання яких покладено лише на Підрозділ, а саме: виконання рішень за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів державної влади, місцеві суди, міські або районні ради чи районні державні адміністрації, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, а також інші територіальні підрозділи органів державної влади, а також у разі стягнення суми за виконавчим документом у розмірі від п’яти до десяти мільйонів гривень або еквівалентна сума в іноземній валюті.
Також, в установленому порядку на виконання Підрозділу покладаються інші виконавчі документи, виконання яких ускладнено за будь-якими наявними обставинами.
Таким чином, законодавством України врегульована певна категорія справ, виконання яких покладено лише на Підрозділ.
Відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області пропонує розмістити зазначену статтю в газеті «Одеські вісті».
Житель г. Измаила обращается с вопросом:
Я длительный период проработал в организации и по различным причинам не был несколько раз в отпуске. В настоящее время я решил перейти на другую работу, будет ли мне при этом выплачена компенсация за неиспользованные отпуска, так как в бухгалтерии мне сообщили, что неиспользованные в течение двух лет отпуска пропадают?
Ответ: В соответствии с ч. 1 ст. 24 Закона Украины «Об отпусках», ч. 1 ст. 83 КЗоТ Украины в случае увольнения работника ему выплачивается денежная компенсация за все неиспользованные им дни отпуска, а также дополнительные отпуска работникам, имеющим детей (по основаниям ст. 182-1 КЗоТ Украины).
Житель г. Ананьева обращается с вопросом:
Какой порядок предоставления отпусков?
Ответ: В соответствии со ст. 24 Закона Украины «Об отпусках», ст. 79 КЗоТ Украины ежегодные основные и дополнительные отпуска полной продолжительности в первый год работы предоставляются работникам по истечении 6 месяцев непрерывной работы на данном предприятии, в учреждении, организации.
Очередность предоставления отпусков определяется графиком, утвержденным собственником или уполномоченным им органом по согласованию с выборным органом первичной профсоюзной организации, и доводится до сведения всех работников.
Конкретный период предоставления ежегодного отпуска в пределах, установленных графиком, согласовывается между работником и собственником либо уполномоченным им органом, который обязан письменно уведомить работника о дате начала отпуска не позднее чем за две недели до установленного графиком срока.
В соответствии с ч. 1 ст. 21 Закона Украины «Об отпусках» заработная плата за время отпуска выплачивается не позднее чем за три дня до его начала.
Из этого следует, что предоставление ежегодных отпусков это не воля, а обязанность работодателя. Нарушение работодателем вышеуказанных требований действующего законодательства влечет за собой административную ответственность по ч. 1 ст. 41 Кодекса Украины об административных правонарушениях в виде штрафа в размере от 15 до 50 необлагаемых минимумов доходов граждан (от 255 до 850 грн).
Виктор СТОЛЯРОВ, юрисконсульт Федерации профсоюзов Одесской области
УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ГОЛОВДЕРЖСЛУЖБИ УКРАЇНИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ
повідомляє, що, починаючи з 1.07.08 року, щомісячно, у першу чергу, з 10.00 до 13.00 Управлінням проводиться пряма телефонна лінія «Суспільство проти корупції» за телефонами:
718-93-05, 718-95-08.
Подробную информацию о перечне и содержании обобщающих налоговых разъяснений и разъяснений (писем) ГНА Украины, изданных и отмененных за январь – апрель 2008 года, смотрите на веб-сайте ГНА в Одесской области (nalog.od.ua).
Управление массово-разъяснительной работы и обращений граждан ГНА в Одесской области
