«Офіційна реакція української влади на події на Кавказі є послідовною у своїй необ’єктивності» – заявив лідер Народної Партії Володимир Литвин. Президент, ставши на бік однієї зі сторін конфлікту, зробив неможливим посередництво України у налагодженні стосунків між Росією та Грузією. При цьому позиція Ющенка не співпадає з думкою більшості українців, оскільки вони проти різкої поляризації уподобань.
Володимир Литвин вважає президентську позицію небезпечною і для внутрішньої ситуації у державі, і для міжнародного становища України. Активна підтримка однієї зі сторін конфлікту знову мусує внутрішні протиріччя. «Ситуація нагадує 2004 рік, коли Україну намагалися розколоти у боротьбі за голоси виборців – пояснює результати необміркованої політики влади В. Литвин. – Політична еліта ігнорує поставлені перед нею задачі консолідації країни і думає лише про те, як знов розрізати країну по живому і гарантувати собі прогнозовану кількість голосів на наступних виборах».
Литвина обурює те, що «Україну намагаються використати як батіг у чужих руках. Якщо почитати висловлювання європейських політиків, то диву даєшся – як їх раптом почала турбувати доля України! І усі розповідають, ніби можливе щось «таке, як у Грузії». І вони «не допустять». Але «таке» тут не можливе. Головна загроза національній безпеці країни – це українська влада, абсолютно непрофесійна, некомпетентна, наскрізь корумпована. Тому розцінюю усі ці «пророцтва» як клікушество.
Деяким країнам дуже вигідно посилювати роль України як подразника Росії. І український політикум із задоволенням підтримав цю гру. У мене таке враження, що наша політеліта почуває себе добре виключно тоді, коли суспільство перебуває у нервовому напруженні. Це не лише «через Кавказ», а взагалі: чим більше нагнітається «передчуття біди», тим їм краще» – говорить голова Народної Партії.
Судячи з висловлювань Ющенко у Тбілісі, він готовий втягнути Україну у протистояння з Росією. Але, намагаючись грати м’язами і влаштовуючи паради на Хрещатику, Президент лише підкреслює проблеми своєї армії. Особливо аномально спроби бряжчати зброєю виглядають на фоні вибухів боєприпасів, що повторюються з вражаючою регулярністю. Минулого тижня вибухали воєнні склади біля станції Лозова. І це вже п’ятий подібній випадок за останні п’ять років. Українська армія виглядає дуже небезпечно, але лише для власного народу.
Тим, хто лякає «сепаратизмом», Литвин пропонує подивитися у корінь проблеми. «Заморожені та гарячі конфлікти підживлюються побутовою невлаштованістю і економічною незахищеністю людей у регіонах. Неувага до гуманітарних, культурних, національних та духовних запитів, на фоні свавілля та корупції викликає у людей почуття, що держава не піклується про їх інтереси. Якщо у економічній, соціальній та культурній сфері усе буде налагоджено, то сепаратистські настрої не матимуть підтримки» – впевнений голова Народної партії.
Сповідуючи принцип «в України немає ворогів, у неї є національні інтереси», Литвин вважає, що до далеких та близьких сусідів необхідно ставитися без самоприниження, проте й без агресії. «Незалежно від того, буде українська влада дивитися в очі російській владі запобігливо, чи з холодним, ворожим блиском – ціна на газ все одно буде європейською. Тому треба засвоїти істину: нестабільність, конфлікти виникають там, де є тотальна бідність, необлаштованість: там, де влада зневажає народ, народ відповідає їй взаємністю. Це про Україну».
Сьогодні треба думати про те, як зцементувати Україну практичними справами. І це можливо лише за умови, що українські політики перестануть мучити країну. І коли ключові гравці, які, власне, Україну і розколюють, рушать у добровільне вигнання – чи то на Сардінію, чи то на Багами, чи на інші острови… При тому, що люди вони далеко не бідні, думаю, український народ навіть погодився би «зкинутися», щоб їх там утримувати. Тому що виходить «або-або». Або вони візьмуться за розум, або ми повинні від них відкупитися.
