БОРОТЬБА ІЗ СОРАТНИЦЕЮ ПО МАЙДАНУ ВСТУПИЛА У ВИРІШАЛЬНУ ФАЗУ
Цьогорічну літню відпустку Глави держави важко назвати вдалою. Побути із дітлахами біля лагідного Чорного моря, помилуватися неповторною красою кримської природи в 2008-му, здається, уже й не вийде. Розпочався «профспілковий відпочинок» підступною й нерозбірливою водною стихією, що розбушувалася спершу на Західній Україні, а потім на Закарпатті й придністровській частині Одещини. Потім втрутилася непродумана поспішність Михайла Саакашвілі: через цілком відчутну перспективу «падіння Тбілісі» Віктору Андрійовичу довелося з севастопольського аеропорту Бельбек летіти до Баку, щоб звідти в складі автомобільної колони проїхати в Тбілісі з метою морально підтримати деморалізованого лідера Грузії.
До двох цих безрадісних, явно «нелітніх» занять нині додалася й проблема всенародної улюблениці на прізвище Тимошенко. Секретаріат Президента нібито одержав від спецслужб докладно розписаний план наміченого державного перевороту, фінансованого... ну, звичайно ж, Росією. Північні сусіди й первісний внесок уже внесли – у розмірі $1 млрд. Із урахуванням відомої всім фінансової могутності РФ сума не надто вражає. Однак якщо згадати, що 5 років тому на проект «Янукович» російські товстосуми й на такі гроші поскупилися, стає зрозуміло: приєднатися до «пула» цього разу поквапляться чи не всі мільярдери з «першої російської двадцятки».
Надсенсаційна заява заступника глави президентського Секретаріату Андрія Кислинського оголила лишень деякі з прихованих пружин нового «тимошенківського плану». Відповідно до наявної у СП «цілком достовірної інформації», що от-от буде передана до Генеральної прокуратури України на предмет кваліфікування дій Тимошенко як «державної зради», Юлія Володимирівна Тимошенко й Володимир Володимирович Путін уже визначили ім'я наступного глави Української Держави. Списавши в утиль колишнього ставленика Кремля Віктора Януковича, Москва начебто доручила Тимошенко-Прем'єрові низку делікатних завдань. Упорається з ними Юлія Володимирівна – значить можна буде розкручувати задуманий політпроект «Вибори-2010» зі значно більшими фінансовими витратами. Першим доказом існування таємної домовленості двох прем'єрів стало демонстративне невтручання Тимошенко і її соратників по однойменному блоку в російсько-грузинський конфлікт. У Ющенка таку позицію розцінили як зрадництво українських національних інтересів.
Не чекаючи 24 серпня, коли на парад з нагоди Дня Незалежності на Хрещатик традиційно приходить вся політична еліта країни, Віктор Андрійович відкликав Тимошенко з відпустки. Під приводом докладного звіту про дії Кабміну по ліквідації наслідків катастрофічної повені. У вівторок під головуванням Президента скликали РНБО. Недоброзичливці ЮВТ припускали, що прем'єр-міністр дане засідання елементарно проігнорує. Однак Тимошенко, перервавши короткочасний відпочинок поблизу берегів Італії, транзитом через Відень таки встигла до початку заходу. Наразі Юлія Володимирівна ніяк не відкоментувала «24 години», що їй для наведення порядку в зруйнованих водною стихією західних регіонах дав глава РНБО. Завдання, погодьмося, з розряду напівфантастичних: адже відновити функціонування трьох сотень зруйнованих мостів, безлічі великих й малих автодоріг, будівель бюджетної сфери (насамперед шкіл) за визначений Президентом час – нереально. Спостерігачі схильні розглядати підвищену вимогливість Президента стосовно Тимошенко як реакцію на її «антидержавну позицію».
В чому полягає здача Тимошенко інтересів української нації на догоду Росії?
Якщо прийняти на віру твердження вищезгаданого Андрія Кислинського, штаб, утворений у Москві для поступового воцаріння Юлії Володимирівни в комплексі споруд на вулиці Банковій, очолює Віктор Медведчук. Колишній перший віце-спікер Верховної Ради й колишній голова Адміністрації Президента Л. Кучми. Вважається, начебто саме він і організував фальсифікацію народного волевиявлення восени 2004-го, що привело до «жовтогарячої революції» і тотального виселення членів «команди Кучми» із всіх державних установ. Задля «підсилення» керівникові штабу додані Сергій Клюєв (рідний брат одного з лідерів Партії регіонів Андрія Клюєва), екс-глава «кучмівської» президентської Адміністрації Дмитро Табачник, голова Федерації футболу України Григорій Суркіс і нинішній радник Ю. Тимошенко Олександр Задорожній. Більше того, – на Сардинію (де нібито днями Юлія Володимирівна відпочивала від трудів праведних) прилітав для зустрічі з нею... Леонід Кучма.
Прокоментувати ймовірність погроз кримінального переслідування прем'єр-міністра за «державну зраду» «ОВ» попросили декількох відомих українських політологів.
Михайло Погребинський, директор Київського центрe політичних досліджень і конфліктології:
– Замість бажаного послаблення позицій Тимошенко Кислинський оприлюдненням своєї версії домігся... значного росту популярності прем'єра серед виборців Центру й навіть частково Сходу України. Так ефективно допомогти Юлії Володимирівні, нічого не вигравши для Президента Ющенка, взагалі навряд чи можливо!..
– Свого часу завдяки Віктору Медведчуку і його зв'язкам у російської політичній еліті проти Тимошенко стала «грати» російська правоохоронна система. Невже Тимошенко про це забула?
– Особисто мені складно уявити, що Медведчук, з його традиційно прекрасними відносинами з Віктором Януковичем, вирішить раптом зробити ставку на Тимошенко. Віктор Володимирович, перебуваючи в Москві, може сприяти виходу із внутрішньополітичної кризи, що безсумнівно переживає нині Україна; однак позиціонувати його як керівника чийогось штабу – повна дурість.
– Кремль – в обмін на «лояльність» Тимошенко в «грузинському питанні» – справді готовий підтримати її на президентських виборах?
– Навряд чи. Надто вже заплутана ситуація в Україні. Небажання Тимошенко засудити «злочинний путінський режим» скоріше доречно трактувати як її свідоме зближення з позицією європейських лідерів. Адже вони зовсім не на стороні Грузії. Кожний намагається внести свою лепту в «розрулювання» конфлікту з урахуванням інтересів всіх сторін.
Поведінка Тимошенко сильно відрізняється від лінії Ющенка, котрий діє навіть не в стилі Кондолізи Райс або Джорджа Буша. Він персоніфікує найбільш агресивне крило в адміністрації США – віце-президента Діка Чейні і його командування, що опираються на ВПК у надії допомогти Джону Маккейну в боротьбі з Бараком Обамою.
На мій погляд, врозріз із національними інтересами України йде саме така лінія Президента, а не мовчання Тимошенко.
Володимир Фесенко, директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента»:
– У Віктора Медведчука давні особисті відносини і з Володимиром Путіним, і із Дмитром Медведєвим. Крім них, Віктор Володимирович у будь-який момент може «активувати» й інші виходи на Кремль, на різних людей. Однак на кого насправді він зараз працює, не знають навіть у Партії регіонів...
Вітчизняні ЗМІ з Медведчука зробили справжнього демона. І продовжують зображувати його «великим і жахливим». Тому й доводиться Медведчуку ховатися на чужині й лише епізодично «вимальовуватися» в українських політичних кулуарах у вигляді примари.
– Якщо обвинувачення Кислинського на адресу Тимошенко виявляться необґрунтовані, не будучи підтверджені документально, чи не відіб'ється очевидна паніка в стані Ющенка на міцності його позиції в подальших переговорах із Дмитром Медведєвим?
– На мій погляд, теперішній розкол у державному керівництві України Москва зуміє використати в максимально можливому ступені. Це чітко проглядалося, зокрема, уже на самому початку переговорів по газовій проблематиці.
Під час телефонної розмови із кореспондентом «ОВ» у прес-службі Благодійного фонду екс-Президента України Л. Кучми заперечили факт «сардинської» зустрічі Леоніда Даниловича із Юлією Володимирівною. Президент Федерації футболу України Григорій Суркіс теж попросив не спекулювати його ім’ям у зв’язку з інформацією про нібито існуючу домовленість між вищим керівництвом Росії та Ю. Тимошенко. Олександр Задорожній відповів на дзвінок «ОВ» за робочим київським номером, підкресливши, що зі cтолиці нікуди не виїздив – ані на Сардинію, ані до Москви. Нарешті, народний депутат від БЮТ Володимир Полохало заявив «ОВ»: Юлія Володимирівна взагалі не полишала територію України, позаяк щодень працює від 8-ї ранку до 22-ї вечора, без тривалих перерв, а надто відпусток.
І що в такому разі порадите думати про рівень фаховості нинішнього особового складу Секретаріату Президента України?..
