Постійна комісія облради з питань забезпечення прав людини, свободи слова та інформації користується великою популярністю в середовищі творчої інтелігенції. Сюди звертаються по пораду і допомогу письменники, художники, журналісти, просто обмежені у своїх правах виборці. Деякі адресують свої листи прямо на окремих депутатів – членів комісії, другі викладають свої послання на багатьох сторінках, де через частокіл емоційних сплесків важко вловити суть питання або виниклого конфлікту. Але членів комісії цим не дошкулиш...
Ось і на останньому засіданні комісії, яке відбувалося зовсім нещодавно, депутати розглядали два питання у зв'язку зі звертаннями журналістів. Колеги з газети «Чорноморські новини» досить детально і аргументовано доводили необхідність одержання нової підтримки з обласного бюджету для подолання чергових труднощів, які виникли у зв'язку з подорожчанням газетного паперу, поліграфічного і поштового обслуговування. У принципі, вони відразу знайшли розуміння і підтримку депутатів. А що стосується конкретної суми, то її остаточно буде визначено на майбутній сесії облради. Все залежить від наявності додаткових коштів.
У такому ж плані дано роз'яснення ще на два звертання – із приводу видання книжки Станіслава Стриженюка «Судний день. Батурин» і двотомника творів відомого кінодраматурга Григорія Колтунова. Тут, у принципі, теж було одержано депутатську підтримку. Але члени комісії нагадали, що управління у справах преси та інформації облдержадміністрації повинно ретельніше готувати питання для розгляду на комісії. Зокрема, залишилася нез'ясованою кошторисна вартість цих видань, залишок коштів в обласному бюджеті за цією статтею. Тим більше, що нещодавно за клопотанням облдержадміністрації велику суму було виділено на видання другого випуску книжки «Голодомор в Україні 1932-1933 рр.».
А от звертання редактора Комінтернівської районної газети «Слава хлібороба» Світлани Курилюк мало зовсім інший характер. У своєму листі на ім'я голови обласної ради М.Л. Скорика вона повідомляє, що «колектив редакції вже третій місяць без зарплати, катастрофа з податками і внесками до Пенсійного фонду». І ще: «Створюється враження, що влада в Комінтернівському знищує районну газету, яка виходить понад 75 років». Ось так, не більше і не менше!
Комісія на чолі з депутатом Валерієм Сергачовим досить детально вивчала ситуацію. Було вислухано багато думок, зокрема й заступника голови Комінтернівської районної ради Т.С. Китайської. І з'ясувалося…
Газета, як орган районної ради, раніше мала великий авторитет у депутатського корпусу. Про це свідчить хоча б той факт, що на підтримку друкованого органу щорічно виділялося понад 150 тисяч гривень, що не мало аналогів у жодному районі області. Але настав час відзвітувати перед депутатами за використані кошти, що цілком логічно випливає з положення про районну газету. Але редактор ось вже третій рік уникає цього звіту, ігнорує вимоги депутатів, їхні запрошення на засідання постійних комісій.
Було встановлено, що основна частина виділених раніше коштів пішли на зарплату. Ось чому депутати цього року не тільки скоротили суму дотації до 90 тисяч гривень, але й обумовили у своєму рішенні, що ці кошти слід використовувати за цільовим призначенням – на поліграфічні послуги.
Ось така незвичайна ситуація. Кому ж належить розв'язати конфлікт? Звичайно ж, районній раді, яка є засновником газети, затверджувала на сесії її редактора. Так рекомендувала у своєму рішенні постійна комісія облради. А щодо заробітної плати, то це питання давно треба було вирішити у судовому порядку. А бурхливими емоціями тут справі не зарадиш. Особливо, коли факти стверджують зовсім про інше.
У наступному листі теж було багато емоційних моментів. Але викликані вони були зовсім іншими обставинами. Керівники багатьох громадських організацій знову порушують питання про примусову українізацію шкіл та інших навчальних закладів в Одесі. «Триває планомірне переведення російських шкіл на українську мову зовсім неадекватно кількості російських дітей». Автори нагадують, що цим порушується ст. 10 Конституції України, Закон про мови, а також вимоги Європейської Хартії, яка була ратифікована українським парламентом.
Члени комісії зустрічаються з подібними листами не уперше. Питання про статус російської та інших мов національних меншин порушувалося і на сесії облради. Із цього приводу було офіційне звернення до вищих органів влади.
Але ситуація, як стверджують автори листа, далі погіршується. Тому члени комісії вирішили звернутися до голови обласної ради М.Л. Скорика провести «круглий стіл» із запрошенням вчених, громадських діячів, викладачів вузів і шкіл, щоб ще раз обговорити цю проблему. А якщо буде потреба, чергового разу звернути увагу Верховної Ради України на необхідність внести зміни до вже застарілого Закону про мови з урахуванням вимог областей з багатонаціональним складом населення.
