У смт Красні Окни відсоток безробіття не особливо відрізняється від загальнообласного і наприкінці літа становив 5,3%. Однак показник цей лише частково відображує дійсність. Адже відсоток безробіття вираховується виходячи із кількості зареєстрованих на біржі праці мешканців. А таких, як відомо, сьогодні зовсім небагато. Частина людей просто не вірить у допомогу державної служби. Ті ж, хто б значно збільшив відсоток непрацюючих у районі, про існування Центру зайнятості взагалі не знають. Працюють українські селяни на економіку дружніх країн, заробляючи польські, італійські або французькі євро, намагаючись тим самим хоч якось прогодувати свої українські сім’ї. А уряд гаслами рясніє, не гірше аніж за часів будівництва комунізму...
Однак, як і у будь-якому правилі, і в цій безсторонній тенденції є свої винятки. В Красних Окнах не так давно почав працювати завод з розливу мінеральної води. Хоча, мабуть, і заводом то назвати підприємство поки що складно. Точніше, один цех. Однак саме по собі підприємство є унікальним не лише за своєю діяльністю, але й за принципом організації роботи.
Колись, півтори сотні років тому, на тому місці, де сьогодні розташовується районний центр, було багато природних джерел. Про їхні цілющі властивості знали вже тоді, і саме тому граф Гагарін обрав це місце для спорудження свого літнього маєтку. Та й сама назва Красні Окни перекладається як цілющі джерела.
Промайнув час, і в приміщеннях, що залишилися від графських служб, було вирішено організувати нове виробництво. Дослідження показали, що саме у цьому місці й пролягає одне із найповноводніших та найцілющіших мінеральних джерел. Ідея спала на думку засновникові ТОВ "СТУ" Петру Терзієву, який, мешкаючи усе життя на цій землі, мріяв про заснування такого заводу.
Після того, як вода, що одержала на згадку про графа Гагаріна назву "Гагарінська", пройшла контроль та дослідження в різних лабораторіях, її було занесено до Державного стандарту України.
Сьогодні завод, який почав працювати, має достатню потужність для випуску 1,5 тис. пляшок на годину, що становить на місяць майже півтора мільйона літрів.
Вже сьогодні підприємство має тісні партнерські контакти із найбільшими торговельними мережами Одеси та Миколаєва. Планується вихід на ринок Києва й інших великих міст України.
Унікальність виробництва полягає ще й у тому, що, завдяки сучасному італійському обладнанню, вода із джерела потрапляє до пляшок одразу ж після первинної обов'язкової фільтрації. Тобто, у технологічному процесі просто немає жодних накопичувальних місткостей. "Гагарінська" зберігає не лише свої смакові якості, даровані їй природою, але й лікувальні властивості, які оцінили насамперед самі красноокнянці.
Завод, працюючи в одну зміну, дав роботу двом десяткам різних фахівців. Причому розширення виробництва, заплановане на літо майбутнього року, дозволить організувати роботу в дві і три зміни.
Відчутна поява "Гагарінської" і для районного бюджету, який, за попередніми оцінками, буде поповнюватися на триста тисяч гривень щороку.
Говорячи про перспективи розвитку свого підприємства, його засновник та комерційний директор Петро Терзієв ділиться планами, має намір збільшити не лише асортимент нової води, запровадити нові технології, але й відкрити ще одне підприємство. Займатися воно буде виробництвом продукції із волоських горіхів. Горіхів в наших селах дуже багато. Вони мають великий попит як на українському, так і на закордонних ринках. Таким чином, нове виробництво не лише забезпечить красноокнянців новими робочими місцями, але й дозволить вести експортну торгівлю із іншими країнами, що неминуче стане вирішальним етапом у залученні сюди інвестицій.
