Фінансова піраміда, шахрайство, розкрадання – поняття, відомі кожному в сучасному суспільстві. Однак, як кажуть, «краще один раз спробувати, ніж сто разів почути».
Кредитні спілки – обман чи правда, правда чи обман?! З одного боку, наявність Закону України «Про кредитні спілки», ліцензії на здійснення діяльності щодо приймання вкладів і досить симпатичні співробітники цих організацій – досить вагомий аргумент проти логіки і розважливості.
Однак, знову і знову стикаючись із черговою кредитною спілкою, що пішла у безвість, ставиш собі запитання – чому громадяни України не хочуть чути представників Держфінпослуг, які неодноразово попереджали про те, що близько 20 кредитних спілок в Україні працюють за принципом фінансових пірамід, представників ЗМІ, які сповіщають, повідомляють, інформують про такі яскраві приклади, як кредитна спілка «Алчевська», що «лопнула», вона пропонувала вкладникам 30% річних (зараз збитки тих, хто довіряв їй гроші, оцінюють в 60 млн грн). Аналогічна ситуація зі зниклою кредитною спілкою «Східно-українська» (збитки вкладників – 8,5 млн грн) і з кредитною спілкою «Баушпаркассе» (збитки – близько 2 млн грн).
Але навіщо говорити про приклади в інших містах України, коли в Одесі достатньо своїх «героїв».
Так, 18.10.2007 р. прокуратурою Приморського району було порушено кримінальну справу щодо посадових осіб кредитної спілки «Козацька» за фактом привласнення чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем за ознаками злочину, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України. Таким чином, говорячи доступною мовою, голова правління і головний бухгалтер кредитної спілки, обіймаючи ці посади, привласнювали – забирали гроші вкладників, розтрачуючи їх на свої потреби. 16.05.2008 р. вищезазначену кримінальну справу в 54 томах (!) було спрямовано до Приморського районного суду м. Одеси з обвинувальним висновком.
Також прокуратурою району було порушено кримінальну справу щодо посадових осіб кредитної спілки «Партнерський кредит», які, зловживаючи службовим становищем, заносили в кредитні угоди недостовірні дані, привласнювали кошти кредитної спілки, що підпадає під ознаки злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
Співробітниками кредитної спілки «Співдружність» скоєні такі ж незаконні діяння, результатом яких є розтрата чужого майна на суму близько 3,5 млн гривень.
Діяльністю ж кредитної спілки «Афіна» на сьогоднішній день завдано збитків на суму 2 млн гривень.
Прокуратурою Приморського району за вищезазначеними фактами також порушено кримінальні справи, але повернути викрадене – набагато важче, ніж віднести і передати гроші шахраям.
Однак, поряд з вищевикладеним кількість кредитних спілок та їхніх клієнтів в Україні зростає: у 2005 році на одну КС у середньому припадає 1,26 тис. клієнтів, на початку 2007-го – 2,34 тис.
Величезна робота співробітників прокуратури і міліції Приморського району провадиться зараз, щоб повернути найчастіше «гробові» гроші вкладників кредитних спілок. У зв’язку із чим і було ухвалено рішення – ще раз через засоби масової інформації намагатися навчити одеситів користуватися нормативною базою, стежити за законодавством і звертатися до органів прокуратури і міліції за роз’ясненням законів, а не за їхнім застосуванням.
Так, наприклад, якщо після відвідин кредитної спілки ви вийшли з твердим переконанням у надійності цієї організації, тому що ви застрахували свій вклад навіть на випадок банкрутства кредитної спілки (!), пам’ятайте, що шляхи шахраїв незбагненні для вас. І їм, напевно, відомо, що за законом жодна кредитна спілка не може бути оголошена банкрутом, тому що вона не є суб’єктом підприємницької діяльності.
Вірити менеджерам деяких кредитних спілок, які пояснюють високі ставки по депозитах тим, що кредитна спілка кредитує комерційні організації на вигідних умовах, також не варто: за законом кредитна спілка видає позики лише членам спілки (фізичним особам або професійним об’єднанням).
Крім того, так і залишається загадкою яким чином відсоткова ставка може бути настільки високою при сучасному рівні інфляції?! Можливо, нам цього ніколи і не зрозуміти.
Головною ж ознакою «піраміди», крім позахмарних відсотків, вважається інформаційна закритість спілки і короткий термін роботи поряд з агресивною рекламою. Якщо в кредитній спілці відмовляються показати установчі документи, розповісти про свій фінансовий стан і історію створення, то довіряти їй також не варто.
Тому, обираючи кредитну спілку, необхідно довідатися про розмір активів і резервного капіталу кредитної спілки, частку проблемних кредитів. Варто з’ясувати, чи є спілка членом об’єднання кредитних спілок (НАКСУ чи ВАКСУ) і чи бере участь вона у стабілізаційних програмах, що гарантують виплати вкладникам у випадку банкрутства. Лише проаналізувавши всі дані і прискіпливо вивчивши угоду щодо залучення вкладу, варто ухвалити рішення про внесення його в кредитну спілку.
Отже, дорогі одесити, невже бажання одержати 30-36% річних від суми вкладу настільки велике, що, вже маючи навіть власні приклади не для наслідування, ви залишитеся настільки ж нерозсудливими і недбалими зі своїми грошовими заощадженнями?
