Одна із найголовніших проблем Кодими – відсутність центрального опалення. У цьому можна переконатися, пройшовши по центральній вулиці міста – картина постає дуже «мальовнича». Висотні багатоквартирні будинки «прикрашають» десятки труб, які виходять із вікон та стін квартир та ведуть на дах. Мешканці будинків змушені обігріватися грубками-«буржуйками», як за часів громадянської війни.
Коли в Кодимі буде газ? Саме це запитання найчастіше ставлять мешканці цього найвіддаленішого від Одеси районного центру керівникам усіх рівнів. Ця болюча і актуальна для них тема ускладнена, насамперед, тим, що відстань до найближчої врізки становить 42 кілометри (магістраль розташована на кордоні Котовського та Кодимського районів).
Як розповів голова Кодимської райради Святослав Огінський, свого часу в області першорядне значення приділялося саме газифікації. Було складено план щодо проведення газу у Котовськ, Балту та Кодиму. Першим було газифіковано Котовськ – через свою близькість до попередніх врізок. Потім "блакитне паливо" з'явилося в Балті. А ось на шляху газу до Кодими встигли прокласти всього шість кілометрів трубопроводу, після чого влада змінилася, а разом з нею змінилися й пріоритети.
На думку С. Огінського, газова магістраль могла б піти від Кодими до Вінницької області. Однак, навіть за такої гострої необхідності газифікації, зрозуміло, що самостійно район не в змозі здолати 42 кілометри газопроводу.
– Цього року, у зв'язку із фінансовою кризою та загальною ситуацією із цінами на газ, гадаю, нам, швидше за все, не зможуть виділити жодних субвенцій на цей проект, – підкреслив С. Огінський.
– У нас проблема газифікації вже багато років є найактуальнішою, – говорить заступник голови районної ради Іван Тростянецький. – Адже люди вже багато років змушені опалювати квартири грубками-«буржуйками». Так не годиться! Це просто небезпечно, адже багатоповерхівки будувалися без урахування такого опалення. Однак іншої альтернативи в місті поки що немає, тому що центральна котельня стоїть вже понад 16 років. Трапилося це з тієї причини, що свого часу роботу котельні було зупинено на невизначений термін. Коли ж з'явилася можливість знову запустити котельню, з'ясувалося, що вона потребує серйозної реконструкції. А вартість пального була настільки великою, що за цей проект так і не взялися. Навіть якщо сьогодні вдасться провести капітальний ремонт, то однаково більшість мешканців міста відмовляться від одержання дорогого тепла, адже усі вони зазнали вже чималих витрат на устаткування своїх квартир пічним опаленням.
– Чи є, на Ваш погляд, шляхи розв’язання цієї проблеми?
– Розв’язання може бути лише одним – поетапна газифікація. Але власними зусиллями ми цього не зробимо. До питання треба підходити комплексно, або ж поховати його до кращих часів.
Додам, що в одному ряду із цим ідуть і інші соціальні проблеми. Вони могли бути розв’язані газифікацією. Наприклад, реанімація роботи підприємств. Адже працювати в Кодимі практично ніде, і усе більше молодих людей залишають наш районний центр та їдуть на заробітки. Отож, ці економічні та соціальні питання можна вирішити швидше шляхом газифікації.
З вищесказаного відзначимо, що роботи з газифікації в районі справді було розпочато. Складено проектну документацію, вкладено гроші, прокладено частину труб. Але потім районна влада почала розглядати альтернативний проект переходу на електроенергію. На сьогоднішній день він нереалізований. Тому Кодимський район перебуває у підвішеному стані, бо газифікацію зупинено, а електрифікація ще не починалася.
