«Політичне та історичне значення Соборності України на шляху стабільного розвитку державності» – такою була тема «круглого столу», присвяченого Дню Соборності України, що відбувся 28 січня в обласній державній адміністрації. У роботі «круглого столу» взяв участь перший заступник голови облдержадміністрації Максим Степанов. Вела засідання начальник управління внутрішньої політики облдержадміністрації Валентина Гілко.
День Соборності України належить до тих свят, при відзначенні яких данина історичним подіям завжди актуально, а подеколи й полемічно, з глибинними політичними підтекстами, проектується на сучасну державотворчу ситуацію в Україні. Саме це досить виразно проявилося і під час засідання «круглого столу», учасниками якого стали науковці, представники громадських, політичних, просвітянських та козацьких організацій області.
Відкриваючи його, перший заступник голови облдержадміністрації Максим Степанов перш за все звернув увагу учасників достойного зібрання на те, що українська соборницька ідея базується на міцних історичних, правових та науково-теоретичних засадах. Незважаючи на всілякі негаразди, що випали на долю нашого народу, ідея всеукраїнської єдності ніколи не полишала його. Особливого значення у формуванні соборності надається акту Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, проголошеної 22 січня тепер уже далекого 1919 року. Цей акт виявився доленосним, оскільки вперше дозволив українському народові відчути себе по-справжньому єдиною нацією, заклав традицію: за будь-яких історичних обставин та будь-якого політичного протиборства на перше місце ставити національні інтереси й усвідомлено керуватися ними.
Що ж стосується сьогодення, то реальна соборність полягає зараз у громадському порозумінні різних територій та верств населення, національних та релігійних спільнот, інститутів громадянського суспільства, які мають бути налаштовані не на конфронтацію, а на співпрацю. Про це, зокрема, йшлося у доповідях історика, керівника громадської організації «Південна громада» В’ячеслава Кушніра, представників козацьких, творчих та громадсько-політичних організацій: Сергія Гуцалюка, Віктора Мастеренка, Геннадія Щипківського, Володимира Пукліча, Аліни Пляченко, Михайла Перегінчука, Анатолія Петька та інших учасників «круглого столу».
Водночас зазначалося, що на шляху розбудови молодої української держави постає чимало проблем політичного, економічного та духовно-релігійного характеру. Зокрема, останнім часом посилився ідеологічний наступ сепаратистських та російських націонал-шовіністичних сил, які дістають все активнішу підтримку з-за кордону. Учасники «круглого столу» привертали увагу посадовців усіх рангів до появи окремих політичних організацій, телестудій і телепрограм, які провадять одверту антиукраїнську, антидержавну пропаганду, нав’язують українському суспільству сепаратистські ідеї, виявляють зневагу до української мови, культури та історії, влаштовують провокаційні пропагандистські акції та демарші, демонструючи небажання поважати закони, культуру і традиції тієї держави, на території якої вони діють.
Особливого значення надавали учасники цього засідання проблемам національно-патріотичного виховання української молоді, вивченню історії України, вшануванню національних та державних святинь. І в цьому плані під час засідання розгорілася полеміка, яка стосувалася сприйняття нашого минулого, ставлення до пам’ятників імперських часів та епохи тоталітаризму, уявлень про майбутнє українського народу на шляху до європейської єдності. Майже одностайною була думка про те, що подібні тематичні «круглі столи» та конференції слід проводити якомога частіше, що вони повинні бути грунтовніше підготовленими і традиційними. І з цим важко не погодитися.
