(Закінчення. Початок читайте у номері за 12 лютого 2009 р.)
Світ на колесах
Сьогодні переважна більшість жителів Амстердама віддають перевагу звичайному двоколісному велосипеду. У перший же час знайомства з містом мене здивувала і потішила літня дама, яка діловито крутила педалі свого «байка». Уже через кілька хвилин у фотоапараті на пам'ять було зафіксовано дві дівчини модельної зовнішності, які, не соромлячись свого не зовсім велосипедного взуття (на ногах в обох були модні чобітки на шпильках), хвацько промчали повз мене про щось з інтересом розмовляючи. За ними, не поспішаючи, проїхав невеликий караван з велосипеда та прикріпленим до нього спеціальним дитячим візком. У ньому батько родини віз по вулиці двох школярів з рюкзаками.
На окрему увагу заслуговують велосипедні паркування. Безпосередньо біля залізничного вокзалу стоїть спеціальна чотириповерхова конструкція, на якій, чекаючи господарів, розмістився з добрий десяток тисяч велосипедів. В Амстердамі свій транспорт мешканці залишають скрізь, де можна тільки припустити. Велосипеди щільно обступають більшість дерев, ліхтарних стовпів і огорож. Ставлять велосипеди і просто притуливши до стінки, а іноді й один до одного. При дужих поривах вітру конструкції з гуркотом падають на бруківку, що, однак, не викликає жодної реакції оточення.
Прагнення людей з усього світу пожити хоч якийсь час в Амстердамі пов'язане з існуючими скрізь легендами про це місто, де можна сприймати навколишній світ з глибшим світовідчуттям. В Амстердамі негласно діє закон, який якнайкраще характеризує це місто: "Живи, як хочеш, але не заважай жити іншим!". З цим законом виросло вже не одне покоління іммігрантів, емігрантів та місцевих жителів.
Тут не зважають ні на те, як ти одягнений, ні на те, якого кольору у тебе шкіра, ні на те, якою мовою ти розмовляєш. І ніколи, до речі, не зважали. Тут можна спати вдень, а гуляти вночі. Можна співати пісні на жвавій вулиці, ходити у найекзотичнішому одязі і з цікавістю розглядати величезні вітрини різноманітних магазинів для дорослих. Тут можна робити буквально все, що тобі хочеться, тоді, коли хочеться, і тим, чим хочеться. За єдиним винятком: це не повинно вносити неспокій, страх, напруження у точно таке саме життя довкілля. До речі, останній пункт враховано на всій території Євросоюзу щодо заборони на паління у громадських місцях. І хоча у нашій країні теж начебто є схожий нормативний документ, проте навіть у такому місті, як Амстердам, нікому і не спаде на думку палити на зупинці, у підземному переході або у парку. Не палять і у нічних клубах. Не особливо турбуючись про комфорт курців, законодавці вигнали їх з усіх без винятку закладів у спеціально відведені місця.
Не центральна, але головна вулиця Амстердама
Незалежно від того, з якої причини і як надовго ви відвідали місто, побувати на вулиці Червоних ліхтарів просто необхідно. Без цього вашим розповідям про прогулянки столицею Голландії навряд чи хтось повірить.
Як у кожному портовому місті, в Амстердамі секс на продаж існував завжди. Повії платили ренту міській владі, яка старається, щоб ті жили у чітко визначених місцях. Якщо ж вони перебиралися в інші будинки, туди відправляли сторожу з барабанами і флейтами, яка неймовірно шуміла доти, доки жриця любові не вирушала назад, у відведений їй район.
Сьогодні квартал Червоних ліхтарів – це прагматичне розв'язання проблеми. За голландськими законами приставання на вулицях заборонено, але те, чим повії займаються за зачиненими дверима, – це їхня особиста справа. Гроші, які їм платять клієнти, вважаються платою за оренду кімнати, а не за послуги, що надаються у цій кімнаті.
Квартал Червоних ліхтарів дуже схожий на округ Сен-Дені у Парижі, де розташований відомий Мулен-Руж. Тут приїжджих зустріне безліч секс-шопів, невеликих кінотеатрів, де показують фільми для дорослих, вони часто супроводжуються живими картинками, і куди вас наполегливо запрошують чорношкірі голландці. Але екзотикою тут є дівчата, які на повний зріст у розкішній білизні маячать у вікнах будинків і заманюють "на вогник" цікавих чоловіків. Причому дівчата абсолютно різні і іноді досить сумнівної краси. З тих, що мені довелося побачити, добра половина з легкістю могла б репрезентувати найкращі будинки моди на подіумах світу. Проте вибір вони все-таки зробили на користь найдавнішої професії.
Досить часто жінки обирають заняття проституцією тільки тому, що це легкий спосіб заробити гроші. Якщо ж вони вирішують повернутися на шлях праведний, то численні церковні й державні організації забезпечують їм підтримку і допомогу. Поліція та міська влада борються тільки з поширенням наркотиків і найгірших проявів порнографії. Щодо віку працівниць амстердамської секс-індустрії, то обирати, як кажуть, є із чого. Цікаво так само й те, що розповісти про те, як найкраще провести вечір і витратити свої гроші, дівчата можуть мінімум п'ятьма різними мовами.
Фотографувати тут категорично заборонено в інтересах сором’язливих клієнтів.
Палити чи не палити?
У Голландії законодавчо дозволено вирощування, зберігання, поширення і вживання легких наркотиків. Те, що за умов всієї іншої частини цивілізованого світу беззастережно вважається злочином, тут – не більше, ніж розвага.
До легких звеселяючих речовин належать маріхуана, гашиш та ціла низка з галюциногенних грибів. Їх дію на людський організм відносно вивчено і, на думку багатьох вчених, справляють на нього не більше шкідливого впливу, ніж, наприклад, алкоголь або тютюн. Проте залишимо суперечки на цю тему фахівцям. Цікаво те, що, як і проституція, вживання наркотиків існуватиме завжди, незважаючи ні на які заборони. Саме тому законодавці цієї країни вирішили не забороняти, а впорядкувати те, що існуватиме у кожному разі. Як у жриць любові у Голландії є свій профспілковий комітет, так само і все, що пов'язано з "травичкою" піддано суворому обліку. Купити сигаретку можна лише в одному з численних кафе, які розкидані по всьому старому місту. Тут же можна одержати кваліфіковану консультацію про те, як краще вживати зілля і якого можна чекати результату. І хоча спробувати на собі дію цієї речовини можна за досить символічну плату, сказати, що спеціалізовані кафе користуються божевільною популярністю, не можна. Зустріти голландця там можна вкрай рідко, так само, наприклад, як і багатьох одеситів, які жодного разу не зібралися сходити до того ж оперного. Це для приїжджих до Південної Пальміри театр є обов'язковим елементом культурної програми. Для більшості ж мешканців міста будинок театру частіше виступає як орієнтир при пересуванні по Одесі.
Проте, повернімося до Амстердаму. Одного разу, розговорившись в готелі з адміністратором, яку звали Берта, я довідався, що вона у принципі не розуміє тієї величезної уваги, на яку заслуговують дозволені тут легкі наркотики. За її словами, ще кілька років тому вона і сама не раз бувала з друзями в "кофешопах", проте сьогодні, будучи на п'ятому місяці вагітності, ретельно стежить за своїм здоров'ям.
– В історії сотні прикладів того, що коли заборони на що-небудь поступово знімалися, люди здебільшого сприймали нововведення вороже, боячись, мабуть, не встояти перед спокусою, – розмірковує моя співрозмовниця, підкреслюючи, що обговорювала цю тему з багатьма гостями столиці. – Проте згодом це саме нововведення щільно входило у життя суспільства, не приносячи до нього ніяких революційних змін.
Автор цих рядків так само, винятково з цікавості, ознайомився з асортиментами найближчого спеціалізованого кафе.
Для того, щоб відчути себе мешканцем цього чудового міста, досить прожити у ньому всього тиждень. І хоч побачити за цей час можна лише невелику частину всього того, чим славиться Амстердам, все-таки відчути на собі колорит найбільш вільного і, на скромну думку автора, найкрасивішого міста у світі, безперечно, вдасться.
P.S. За тиждень перебування у Європі мені жодного разу не довелося почути слова «КРИЗА». І справа зовсім не у великій кількості європейських мов, які протягом останніх семи днів я принаймні вже навчився безпомилково відрізняти одну від другої. Явище, яке ось уже майже півроку не дає спокою українцям, розглядається у Європі тільки на найвищому рівні. Від кризи закономірно страждають банки і великі корпорації, знижують обсяги виробництва гіганти автопрому і стикаються з труднощами при одержанні кредитів працівники сільського господарства. Проте таких масштабів спаду економіки і рівня життя, які спостерігаються сьогодні у нашій країні, Голландія не знає. За час поїздки мені довелося поспілкуватися з вчителями та медиками, промисловцями і бізнесменами. Всі вони з упевненістю заявляли, що до їхнього повсякденного життя фінансове потрясіння поки ще не проникло.
