Такого висновку дійшли педагоги Одещини на підсумковій колегії управління освіти і наукової діяльності облдержадміністрації.
Зберегти все, що є, усе, що було створено і напрацьовано протягом попередніх років стає головним завданням в освітній сфері. На щастя, запас міцності є, а він так необхідний сьогодні. Позначилося і те, що минулий 2008 рік був досить успішним, особливо в плані фінансування. Так, начальник управління освіти і наукової діяльності облдержадміністрації Д.М. Демченко у своєму підсумковому виступі відразу підкреслив, що торішній освітній бюджет був дуже оптимальним за останні 10 років (!) і склав 1 мільярд 770 мільйонів гривень.
Позитив цих цифр, здається, відчув на собі і кожен педколектив, і кожен вчитель. Не було затримок із зарплатою, виплатою боргів, фінансуванням обласних програм і проектів. Покращилося технічне оснащення навчальних закладів, поповнення їх меблями, обладнанням. Лише на це витрачено понад 30 мільйонів грн. Втішно, підкреслив Д.М. Демченко, що багато профтехучилищ самі вміють заробляти гроші – ця сума за минулий період склала понад 13 млн грн (!). Але могла бути і більшою, якби вдалося реалізувати зібраний врожай.
Відзначалася і позитивна роль місцевих бюджетів, особливо при виконанні програми «Шкільний автобус». Шкільний автопарк завдяки цьому поповнився на 40 автобусів. У той же час у Балтському, Кодимському і Болградському районах дуже мало зроблено для комфортного довезення учнів до шкіл.
Упевненими темпами триває і комп’ютеризація навчальних закладів. Навіть у віддаленій глибинці з’явилися сучасні комп’ютери, зокрема, завдяки благодійному фонду «Школа майбутнього». Особливо потужний ривок зроблено одеськими школами. Тут успішно реалізується проект «Один учень – один комп’ютер» за сприяння корпорації Інтел. Однак, за словами Н.В. Савельєвої, начальника управління освіти і науки Одеської міськради, назріла ще одна гостра проблема. До інтерактивного середовища повинні прийти фахівці, які б навчили школярів працювати із цими дорогими ноутбуками. Поки що їх немає, а вузівські випускники володіють комп’ютерною технікою на досить примітивному рівні.
Як будуть вирішуватися ці та інші питання цього року? Адже на колегії чітко проявився поділ «до» і «після» кризи... Безумовно, на педагогів чекають нелегкі часи – йдуть корективи бюджетних показників і перспективних планів. Буде звертатися особлива увага на внутрішні резерви, раціональне використання наявних ресурсів. Запас міцності, звичайно ж, виручить, але і педагоги повинні гідно відповісти на виклики часу. Якщо немає, наприклад, можливостей побудувати новий дитячий садок, то чому б не перетворити малокомплектну школу на навчально-виховний комплекс «школа-дитсадок»? Сьогодні це – оптимальний крок, і шкода, що такі резерви не використовують у Біляївському, Ізмаїльському, Роздільнянському, Саратському районах. Та і у цілому обставини, як ніколи, вимагають відкритого, відвертого діалогу із громадськістю, з місцевими радами. Лише так, на думку Д.М. Демченка, можна розв’язати проблеми повноцінного харчування школярів, підтримки обдарованих дітей.
Саме такий підхід намітився в Білгород-Дністровському районі, де, за словами начальника відділу освіти райдержадміністрації В.В. Орлової, сільські школи перебувають під пильною опікою сільрад, що дозволяє утримувати їх у пристойному стані. Тим більше, що жодна криза реформу не зупинить, особливо в старшій профільній школі. Однак перехід на нові програми і підручники не повинен проходити «з коліс», коли педагоги в авральному порядку повинні адаптувати і себе, і учнів до нового матеріалу.
Обговорювалася на колегії і ще одна новина – про передачу профтехучилищ у відання обласних бюджетів. Чи виживуть вони в таких умовах, адже відтепер їхні багаторічні проблеми розпорядженням Кабміну (від 21.01.2009 р.) перекладають на плечі регіонів.
Вища школа теж перебуває на порозі серйозних змін. Особливо гострим залишається питання працевлаштування випускників, адже ринок зайнятості постійно звужується, а безробіття зростає. Отже, вузи повинні шукати нові варіанти взаємин з роботодавцями, щоб забезпечити випускників першим робочим місцем. Та і саме навчання, особливо практичне, повинно відповідати реальним потребам економіки, а не обмежуватися заняттями на кафедрах. На жаль, держава самоусунулася від цих проблем і навіть не визначилася «з вартістю одного студента», – підкреслив у своєму виступі директор Одеського технічного коледжу А.В. Коваленко. Але ж сюди входить не лише стипендія, а і організація навчально-виробничого процесу, практика, працевлаштування та інші освітні аспекти.
Обговорювалося і питання тестування, тут теж багато чого робиться на ходу, що негативно впливає на ставлення до тестів. На думку ректора Одеського національного політехнічного університету В.П. Малахова, спочатку потрібно було ґрунтовно підготуватися до цих випробувань, а потім вводити їх. Принцип «тільки б вступити» загрожує серйозними проблемами для випадкових студентів.
Педагогічне середовище, як відомо, формує алгоритми соціальної поведінки, проектує майбутні взаємини в суспільстві. І тут кожна школа, кожен вуз повинні стати своєрідною лінією оборони, що в умовах тотальної кризи захистить юні душі від негативних наслідків кризи. Адже ситуація загострюється з кожним днем, і вже є випадки невмотивованих проявів дитячої жорстокості, агресії. Будемо сподіватися, що педагогам, одвічним янголам-охоронцям дитячих душ, все ж таки вдасться попередити або пом’якшити несправедливі удари долі. Тим більше, що, за словами губернатора області М.Д. Сердюка, котрий узяв участь у роботі колегії, саме в нашому регіоні зосереджені кращі навчальні заклади країни. Важливо лише об’єднати їхні зусилля і адекватно відповісти на чергові виклики часу.
