На останній сесії Ренійської районної ради був затверджений звіт Ренійської райдержадміністрації про виконання бюджету за 2008 рік і ухвалений план соціально-економічного розвитку на рік нинішній. Як відзначив голова Ренійської районної ради Володимир Чумаченко, у минулому році лише з районного бюджету на газифікацію, ремонт і реконструкцію об'єктів соціально-культурного призначення вдалося спрямувати 1 млн 217 тис. грн. Крім цього, з обласного бюджету було отримано 2,6 млн грн на спорудження нових житлових будинків для потерпілих від повені і на газифікацію Будинку культури в селі Котловина. Держбюджет виділив району 2,4 млн грн на спорудження районної поліклініки і школи в селі Лиманському. Всього освоєно понад 6,7 млн грн – непоганий результат.

У нинішньому році стан справ значно складніший. На об'єкти соціально-культурного призначення з районної скарбниці планується спрямувати всього 383 тис. грн, тобто утричі менше, ніж торік. Депутати були змушені включити до плану робіт лише три нові об'єкти: 90 тис. грн виділено на ремонт дитячого садка у селі Лиманскому – це єдиний у Ренійському районі дошкільний заклад, яке працює лише влітку. 53 і 40 тис. грн виділено на газифікацію Будинку культури в селі Долинському і ремонт даху Будинку культури у селі Орлівка. Причому, остаточне рішення щодо фінансування двох останніх об'єктів ухвалюватиметься лише за підсумками першого півріччя: депутати побоюються, що може не вистачити коштів навіть на захищені статті.

І ці побоювання, на жаль, мають під собою підстави. Ренійський транспортний вузол вже відчув кризу. Виступаючи перед депутатами, перший заступник голови Ренійської райдержадміністрації Михайло Лизогуб відзначив, що очікується зменшення обсягу вантажоперевалювання у порту і значний, на 78%, спад обсягів перевезень на залізниці . Це пов'язано із зупинкою металургійного заводу у місті Галац (Румунія) – для цього комбінату руда, вугілля та інша сировина постачалася саме через Рені. За словами М. Лизогуба, вже на сьогоднішній день у локомотивному депо розмір зарплати знижено на 40%.

І от плачевний результат: як повідомив на сесії голова райради, надходження до бюджету Ренійського району за рахунок прибуткового податку скоротилося удвічі.

Велике занепокоєння викликає також фінансування району з державної скарбниці. За словами В. Чумаченка, за перший квартал район повинен був одержати з держбюджету субвенцію у розмірі 8,5 млн грн, а надійшло 7,5 млн грн, тобто на 1 млн грн менше запланованого. Внаслідок цього, району довелося двічі звертатися до Державного казначейства України в Одеській області за наданням короткотермінової позики.

Крім того, при розробці і ухваленні бюджету 2009 року не було враховано зростання цін на енергоносії. Щоб оплатити витрати шкіл, дитячих садків, лікарні, амбулаторій та інших соціально-культурних об'єктів, районний бюджет змушений був «залізти у «загашник», додавши 50 тисяч гривень із свого резервного фонду. Чи будуть відшкодовані ці непередбачувані витрати районної скарбниці – велике питання.

Ще одна тривожна тенденція: у Ренійському районі зросли борги за послуги підприємств житлово-комунального господарства. За словами М. Лизогуба, підприємства ЖКГ недоодержали в цілому 3 млн 875 тис. грн. За останній календарний рік борги за надані послуги зросли на 2 млн грн. У структурі заборгованості 48% – борги за газ, 20% – за обслуговування будинків і прибудинкових територій, 16% – за воду і водовідведення. М. Лизогуб відзначив, що установи, які фінансуються за рахунок бюджету, заборгованості перед підприємствами ЖКГ не мають.

Як бачимо, ситуація непроста. Але, як відзначив В.Чумаченко, "криза – це відмовка для тих, хто не бажає працювати". Голова районної ради повідомив про те, що обласна рада далі реалізує проект щодо спорудження житла для потерпілих від повені: у бюджеті закладено 1,5 мільйона гривень. Якщо у минулому році для реконструкції системи водопостачання обласний бюджет виділив Ренійському району 190 тис. грн, то у цьому році планує 412 тис. грн. Не залишаться без роботи шляховики: Ренійський район одержав понад 1,4 млн грн на ремонт доріг комунальної власності: по 120 тис. грн кожному селу і 700 тис. грн на початок спорудження об'їзної дороги навколо Рені – щоб у майбутньому великовантажний автотранспорт, який прямує до україно-румунського кордону, не проходив вулицями міста, завдаючи шкоди житловим будинкам.

Щодо державного бюджету, то в плані соціально-економічного розвитку району фігурує цифра 4,5 млн грн, але з позначкою "проект".

Якщо з державної скарбниці грошей у цьому році не надійде, бюджет розвитку, у порівнянні з минулим роком, "схудне" на 2,5 млн грн.

Депутат Микола Ангеловський під час сесії порушив питання про завершення спорудження газової магістралі на село Лиманське. Це – єдиний у Ренійському районі населений пункт, який не газифіковано, для того, щоб газ надійшов до школи залишилося профінансувати 1,2 млн грн. На жаль, у держбюджеті у цьому році Лиманське не значиться.

Виступаючи з трибуни сесії, голова постійної депутатської комісії з питань промисловості, будівництва, транспорту і зв'язку Василь Лозовський відзначив, що за роки незалежності безперечним досягненням Ренійського району є його газифікація.

– Нема добра без лиха: будувати нове житло нам допомогла повінь 2005 року, а решта – це поточні ремонтні роботи, – сказав В. Лозовський. – Якщо погортати стару телефонну книжку, ми побачимо що майже тридцять підприємств вже не існує. Я вважаю, що потрібно підтримувати діючі підприємства і створювати нові – хоч заводик який-небудь свічковий. У Ренійському районі, значну площу якого займають прісноводні водойми, можна, наприклад, спорудити завод щодо переробки риби. Потрібно займатися цими питаннями.

Сесія пройшла у ділових обставинах, але завершилася неприємним скандалом. Голова постійної комісії з депутатської діяльності та етики Віталій Баранов оголосив депутатський запит з приводу нового бігборда, що з'явився перед адміністративним будинком, і присвячений 370-річному ювілею від дня народження Івана Мазепи. Депутат цікавився, на якій підставі портрет Мазепи розміщено у центрі міста, хто з посадових осіб дав вказівку це зробити, і який стосунок має названий гетьман до історії Ренійського району?

Відповідаючи на запитання, голова райдержадміністрації Андрій Булгаров назвав депутатський запит "дурістю, яку обговорювати важко" і повідомив, що бігборд з'явився за розпорядженням секретаріату Президента України.

Дискусія, що сплахнула, показала, що точки зору на особистість Івана Мазепи вкрай протилежні. Як правильно відзначив один з депутатів, гетьман спровокував чергове протистояння, а цього "добра" в Україні і так через край. В.Баранов запропонував на місці бігборда, щоб розв’язати проблему у принципі, установити Дошку пошани з портретами кращих трудівників району: за умов кризи треба ставити за приклад сучасників, які, незважаючи ні на що, займаються розбудовою і творенням.