«Держава є лакеєм громадянина...»
Президент України В.А. Ющенко провів прес-конференцію з регіональними ЗМІ Одеської, Миколаївської, Херсонської та Кіровоградської областей. Вона тривала набагато довше, ніж було заплановано, і проходила у демократичній, відвертій атмосфері. Відповідаючи на запитання журналістів, Віктор Андрійович частіше звертався до моральних аспектів нашого життя.
Говорячи про кризу, він був глибоко переконаний, що криза – це наш шанс, криза є мобілізацією до конкретних кроків у розв’язанні проблем щодо створення нової моделі влади, виборчого законодавства. Адже дуже важко сьогодні боротися з економічним кризовим явищем, яке охопило майже весь світ, коли органи місцевого самоврядування не мають виконавчих функцій, коли в країні нема міністра фінансів, міністра закордонних справ... Політична «клініка» дуже глибоко зайшла у прагматичний організм, – підкреслив Віктор Андрійович, – а це, у свою чергу, заважає нам створити конструктивну, публічну владу. А вона у нас дуже «хворіє». Ось чому, – зазначив Президент, – у нас досі не призначено понад сімдесят голів адміністрацій. Цей процес занадто заполітизований через те, що всі кандидатури повинні проходити через сито уряду. Сьогодні криза дає можливість усім сконцентрувати волю і взагалі це синтетична проблема, яку не можна відірвати від політичних, економічних і фінансових недоліків сьогодення. І все це, на погляд Президента, можна подолати, створивши систему, але його турбує, бентежить питання моральної кризи у владних і політичних структурах. «Ми повинні побудувати державу, в якій у центрі була б людина. Держава повинна обслуговувати людину. Держава є лакеєм громадянина, а не навпаки, – підкреслив В. Ющенко. – І тому ми повинні саме так на державному рівні вирішувати сьогодні усі багатоаспектні питання, щоб створити кожній людині рівні можливості».
Говорячи про аморальність, він зазначив, що сьогодні у нас існують вісімнадцять спеціальних пенсій: одні одержують до п’ятдесяти тисяч, а інші – шістсот десять гривень. І таких – мільйони і мільйони українських громадян. Хоча, сказав Президент, у нас є герої, відомі у державі люди, які поклали своє життя на Україну і яких треба, звичайно, гідно оцінити, але їх не так вже й багато. Президент також вважає соціально несправедливим, що всі у державі – від Президента до рядових громадян, платять одну й ту саму ціну за споживання газу. До речі, пільгова ціна на газ дотується з бюджету, а цими пільгами користуються усі без виключення громадяни рівною мірою, незважаючи на матеріальний стан кожної родини. Це морально? Це справедливо? – запитує Президент. «Я хочу, щоб у кожної людини в Україні були рівні права і рівні можливості... Саме народ – найважливіший формат декларування Конституції, творець української Конституції», – підкреслив Віктор Андрійович.
Президент України акцентував на тому, що у нас немає школи державотворення. І тому сьогодні треба повернутися до витоків боротьби українського народу за свою соборність. «У нас немає з кимось спільної історії. У нас своя, українська, історія, в яку вписано багато трагічних сторінок у боротьбі за свою незалежність, – наголосив він. – І тому нам треба берегти свої традиції, материнську мову, свою історію... Не треба забувати, що на шляху державотворення Україна, її незалежність часто були розмінною політичною картою...».
У сьогоднішній історії, знову підкреслюючи аспекти моралі у суспільстві, Віктор Ющенко звернув увагу журналістів на питання децентралізації влади, планування бюджету знизу доверху, змін податкової політики на регіональному рівні, самодостатності органів виконавчої влади, передавши їх функції з обласних і районних адміністрацій до місцевих рад, а виконання рішень органів місцевого самоврядування покласти на так звані префектури, тобто представників Президента в областях.
Самопочуття українців залежатиме і від визнання за кордоном дипломів наших українських студентів, кандидатських і докторських ступенів, які незабаром будуть визнані у всьому європейському просторі, у кожній європейській державі, завдяки тому, що за останні чотири роки ми увійшли до Болонського процесу. Кожен наш студент, кожен кандидат та доктор наук буде відчувати себе за кордоном не рабом, а рівним з фахівцями інших країн.
Торкаючись питання НАТО, Президент зазначив, що цей альянс – своєрідний формат стабільності, колективної, континентальної безпеки, до якого ми поступово наближаємося. Для нас прикладами є вступ до НАТО європейських країн, колишніх членів Варшавського договору. До речі, у НАТО немає своєї армії, своїх солдатів, НАТО сьогодні – своєрідний політичний клуб.
Щодо проблем навколо острова Зміїного, Віктор Андрійович запевнив журналістів, що Україна тут нічого не втратила (із 26 родовищ наша держава отримала рішенням Гаазького суду 21 родовище), а навпаки, діяла за міжнародними нормами, і запропонував журналістам Румунії і України відвідати населений пункт острова, щоб переконатися, скільки наша країна зробила для формування справжньої інфраструктури.
В.А. Ющенко, закликаючи журналістів до відкритості, чесності в їх діяльності, підкреслив, що на демократичному шляху Україна здобула свободу слова, але й досі працівники ЗМІ інколи є «рабами» тих чи інших політичних структур. «Преса часто використовується у нечистих іграх. Треба намагатися бути вільним журналістом, а не рабським. Демократія, яку здобула Україна, це ще й відповідальність, обов’язок, і вона буде справжньою, якщо про це ми всі будемо дбати...»
До Європи пройдемо по Бистрому!
Усього за чотири місяці в дельті Дунаю відкрите море розітнула дамба довжиною 1670 метрів. Тут працювало 200 фахівців і понад п'ятдесят одиниць потужної техніки.
Сьогодні в дельту прилітає Президент України. І цей факт підкреслює національне значення об'єкта – суднового ходу Дунай – Чорне море через гирло Бистре.
Перше запитання – головному "іменинникові": головному виконробові цього грандіозного об'єкта Сергію Астаф’єву
– Сергію Павловичу, такі об'єкти здаються не щодня, мабуть, будівництво було не з легких?
– Так, бувало різне, – зізнається заступник директора з капітального будівництва ПП "Азовмех" (підрядник). – Працювали ми цілодобово, без вихідних і у будь-яку погоду. Бувало, що вантажівка везе по дамбі граніт, а хвилі такі, що накривають кабіну. На будівництво цієї дамби пішло 167 тисяч тонн гранітних брил, які міцно лягли на морське дно, і, я вас запевняю, жоден шторм не зрушить їх з місця!
Усе геніальне просте: дамба на баровій частині гирла Бистре, з одного боку, протистоїть морському прибою й намивам піску, з другого боку, – прискорює плин річки на барі, завдяки чому весь намул виноситься в море. У такий спосіб відпадає необхідність постійно провадити дорогі днопоглиблювальні роботи – досить періодично підтримувати на барі проектні глибини.
"Тільки ми знаємо, чого це коштувало..." – багатозначно говорять працівники ПП "Дельта-лоцман" – підприємства, яке виступає замовником. І я розумію, про що вони...
Роботи щодо спорудження каналу були розпочаті ще в травні 2004 року. У ролі генпідрядника спочатку виступила німецька компанія "Джозеф Мобіус". І вже у серпні того ж року український канал запрацював у експериментальному режимі. Однак незабаром будівництво було припинено.
Наші дії не залишилися не поміченими тими, хто монополізував "ворота до Європи" через Дунай. Накотила хвиля протесту. Під прапором захисту навколишнього природного середовища. Хоча інженерні споруди на українському каналі незрівнянні з тими, які побудувала Румунія, випрямляючи свої канали, "одягаючи" їх у бетон, встановлюючи шлюзи. Україні довелося на найвищих рівнях доводити безпеку проекту. Це обійшлося нам дуже дорого. За даними ДП "Дельта-лоцман" затримки в будівництві, що розтяглося на п'ять років, призвели до збитків у 200 мільйонів гривень...
Сьогодні, коли проект починає працювати, набираючи обертів, найменше хочеться шукати крайніх. Але висновку не можна не зробити: проекти державних інтересів вимагають неухильної та послідовної реалізації. І про це треба говорити сьогодні тому, що завершено лише першу чергу ГСХ Дунай – Чорне море по гирлу Бистре. Згідно з проектом, роботи вимагають продовження. Лише так можна закріпити перші успіхи. Витрати? Вони виправдовують себе.
У 2008 році чистий прибуток державного підприємства "Дельта-лоцман" склав 140 млн грн. Цього року буде зароблено значно більше – більшість судновласників віддають перевагу саме українському каналу. Наприклад, за 18 березневих днів румунським Сулінським каналом пройшло 50 суден, а через гирло Бистре – 57. Особливим видався день 7 березня: українськими "воротами до Європи" скористалося 9 суден, а румунськими – жодне.
Чому? Наш канал має цілу низку переваг. Вітчизняним проектом передбачено цілодобовий та двосторонній рух суден, у той час як румунські водні шляхи можуть працювати винятково у світлий час доби і лише в одному напрямку. Простої неминучі й обходяться дуже дорого. Кожний хоче доставити товари швидше. А, отже, по Бистрому. Є ще один дуже переконливий аргумент: наш канал простіший в експлуатації, тому українські тарифи становлять усього 40% від румунських.
Як сприйняла дельта "сторонній предмет" дамби? Запитаємо про це в місцевих жителів.
– Минулого року на нашому риболовецькому стані було 50 човнів, а зараз – 62, – розповідає один з потомствених рибалок. – Це про що говорить? Улови на Бистрому не лише не зменшилися, а стали навіть більшими – риба йде на плин. За один захід беремо кілограмів по п'ятдесят дунайського оселедця.
Але ось, нарешті, просто на дамбу приземляється гелікоптер. Президента України супроводжують міністр транспорту та зв'язку Й. Вінський, міністр охорони навколишнього природного середовища Г. Філіпчук, голова Державної прикордонної служби М. Литвин.
– Реалізуючи цей проект, Україна інфраструктурно долучилася до трансконтинентальних європейських та євроазійських транспортних коридорів, – говорить Глава держави. – Я переконаний, що цей проект вже сьогодні є винятково конкурентним. Господарська експлуатація цього судноплавного коридору – питання стратегічне, розраховане на багато років.
У своєму короткому виступі Президент відзначив, що два Міністерства – екологи і транспортники – нарешті знайшли спільну мову, що дозволило активізувати роботи й домогтися результату. В. Ющенко подякував усім, хто брав участь у будівництві першої черги ГСХ.
Настає урочиста мить – нагородження урядовими нагородами людей, які внесли особистий внесок до проекту національних інтересів. Під оплески та шум морського прибою ордени й медалі одержують директор державного підприємства "Дельта-лоцман" Олександр Голодницький, інженери акціонерного товариства "Укррічтранспроект" і фахівці "Дельта-лоцман" Василь Черненко, Іраїда Головіна, Михайло Кравченко, Ірина Нікіфорова, водій Юрій Очеретянов.
– У мене ще такого нагородження, в екстремальних умовах, не було! – зізнається Президент, оглядаючись на морський прибій, який розбивається об дамбу буквально за два метри від трибуни.
У процесі короткої церемонії по судновому ходу проходить чергове судно – суховантаж "Микола Савицький", вітаючи усіх тривалим гудком.
