17 квітня у Софії зберуться керівники міністерств з охорони навколишнього середовища чорноморських країн. Серед питань, які обговорять міністри Болгарії, Грузії, Росії, Румунії, Туреччини і України, будуть і поправки до Бухарестської Конвенції щодо захисту Чорного моря від забруднення.
Підписана чорноморськими країнами у 1992 р. Конвенція, досі є основним документом, який визначає пріоритети і напрями міжнародної природоохоронної діяльності у басейні Чорного моря.
Незважаючи на серйозність і важливість Конвенції, на участь владних структур цих шести країн в охороні Чорноморського басейну та його берегів, Чорне море все ще хворіє. "Деградує", як кажуть учені.
Щороку з водами річок України у Чорне море потрапляє понад півмільйона змулених речовин, тисячі тонн органічних речовин, азот, фосфор... Макрель, меч-риба і шип зникли цілком, лосось і осетер перебувають під загрозою зникнення, а анчоусів і хамси стало набагато менше...
Одна з причин неодужання Чорного моря – відсутність ефективної спільної політики всіх країн, об'єднаних спільним морем. Так вважають учасники семінару неурядових організацій (НГО) чорноморських країн, який нещодавно відбувся у Пущі Водиці.
– Тому інститути громадянського суспільства починають заміщувати функції національних урядів, – відзначив Олег Рубель, координатор пілотного проекту "Формування громадської платформи щодо Конвенції про захист Чорного моря від забруднення".
Підсумком робочої зустрічі громадських організацій, яка відбулася під Києвом, стали пропозиції до поправок до Бухарестської Конвенції, які представники НГО та учені рекомендуватимуть врахувати на майбутній у Софії конференції міністрів екології країн Чорного моря.
– Нова ініціатива чорноморської громадськості дозволить звернути увагу на актуальні проблеми Чорного моря і спрямовувати спільні дії у русло співпраці,– прокоментувала підсумки роботи Катя Степанова, представник Української Екологічної Академії наук, – потрібна добра воля з боку всіх учасників процесу: місцевої і державної влади, громадськості, учених, підприємців.
Серед поправок, які міжнародна громадськість пропонує внести до Бухарестської Конвенції, – надання можливості неурядовим організаціям брати участь у процесі ухвалення екологічно важливих рішень на місцевому, регіональному і національному рівнях. Ще одна поправка стосується присвоєння статусу спостерігачів представникам НГО та ученим. Що, на думку учасників семінару у Пущі Водиці, зробить будь-які процеси, що відбуваються у Чорному морі і довкола нього, прозорішими. Повинна у громадськості з'явитися і можливість ознайомлення зі звітами урядових структур, і контролю над виконанням дій Конвенції.
Обговоривши, яким чином громадські організації можуть допомогти рятуванню Чорного моря, представники НГО дійшли висновку, що у цій роботі слід використати всі можливі ресурси.
– А міжнародна ініціатива "Формування громадської платформи щодо Конвенції про захист Чорного моря від забруднення" – хороший стимул до продовження серйозної роботи щодо відновлення ресурсів Чорного моря, – сказав Олег Рубель.
Він впевнений, що море відповість щедро – слід лише відновлювати його безцінні ресурси крок за кроком.
І море тихенько відповідає. Українські учені вже провели успішну акліматизацію далекосхідної кефалі і пеленгаса у Чорному морі. Отож, "шаланды, полные кефали", незабаром знову можуть стати явними...
