Завершено опалювальний сезон в Ізмаїлі. Можна вважати, що минув він успішно, хоча наше місто могло (як, втім, і багато міст України) повторити долю Алчевська. Я маю на увазі плутанину з домовленостями щодо газу на рівні керівництва країни з Росією, внаслідок чого було поставлено на коліна економіку країни і посилено кризові явища; чимало напружених днів пережили й ми у побоюванні, що газ у трубі зникне. Якщо трохи відійти від теми, то, звичайно, ніякого схвалення не викликає позиція як Президента, так і Прем'єр-міністра України, яка фактично зірвала переговори з Москвою. Як кажуть, хотіли як краще, вийшло - як завжди. Не зумівши вчасно домовитися, не почули зустрічних пропозицій росіян. І в підсумку... ганебно програли. Хтось може сміятися, спостерігаючи, як Прем'єр-міністр підносить подальші домовленості з Росією майже як перемогу України. Але яка ж це перемога, якщо підсумкова ціна на газ значно зросла? І тому нам зовсім не смішно. Тому, що уряд країни в лютому заднім числом розпорядився підвищити ціну на газ, зажадавши впровадити підвищення... з 1 січня! У нашого підприємства відразу утворилася досить солідна сума заборгованості, приблизно 330 тисяч гривень.
Додамо: держава, як і раніше, не виконує своїх зобов'язань щодо виплати субсидій за пільгами. Сума заборгованості сьогодні по Ізмаїлу – у межах 450 тисяч гривень. Загальна сума заборгованості сьогодні перевищила 3 мільйони 245 тисяч гривень. Як уникнути боргів, до яких призводить і змушене підвищення тарифів – це питання одне з найбільш гострих і наболілих для нашого депутатського корпусу і для мене, як депутата міськради, члена постійної депутатської комісії з житлово-комунального господарства і як головного інженера «Ізмаїлтеплокомуненерго».
Позитивним моментом можна вважати те, що керівництво, відповідні служби виконкому міськради сьогодні провадять конкретну роботу щодо стабілізації обставин, виділення необхідних коштів для покриття вже наших боргів перед енергопостачальними підприємствами. Завдяки цьому ми також змогли уникнути зупинок котелень серед зими і не повторили сумного досвіду Києва, Дніпропетровська і багатьох інших міст України.
Не сходить з порядку денного нашого підприємства і залишається під контролем міськради проблема впровадження енергозберігаючих технологій.
Ще під час підготовки підприємства до зими установили на трьох котельнях частотні регулятори для зменшення витрати електроенергії. Лише завдяки цьому витрату електроенергії змогли зменшити не менш ніж на половину. За найскромнішими підрахунками, на цих котельнях до кінця сезону змогли заощадити в межах 58 тисяч кіловат-годин електроенергії. Було вжито й інших заходів.
Була ґрунтовно доповнена програма щодо енергозбереження. Наша постійна комісія підготувала до розгляду вісім основних заходів на загальну суму 6 мільйонів гривень. Один з них пов'язаний з проектом однієї з котелень із встановленням газифікатора твердого палива, що дозволить використовувати, крім вугілля, і місцеві види сировини. Програма була практично одностайно ухвалена депутатським корпусом на недавній сесії. Залишилося домогтися фінансового забезпечення її в порядку надання субвенції з Держбюджету. Хоча розмову про це представники громади почали ще три роки тому, однак ані копійки на забезпечення Програми з Києва так і не одержали. Дуже хочеться вірити, що в нинішньому році, після того, що всі ми зазнали в січні, ситуація докорінно зміниться.
Готуючись до початку ремонтних робіт, які будуть провадитися в літній період, підприємство розробило додаткові заходи щодо енергозбереження. У зв'язку із цим в Ізмаїлі побували представники однієї з відомих в Україні фірм, що спеціалізуються на новітніх технологіях насосного устаткування. Вони разом з нашими фахівцями почали вироблення рекомендацій щодо заміни наявного в нас насосного устаткування, яке уже давно відпрацювало свій ресурс.
Звичайно, складність у тому, що наше підприємство, згідно з відповідними умовами роботи, має «нульову» рентабельність. І самі ми не зможемо придбати нові агрегати.
Але тут, знов-таки, залишається лише подякувати нинішньому керівництву міста і команді виконкому, яка не залишає без уваги жодного нюансу наших проблем. Сподіваюся, що місту вдасться «пробити» це питання і домогтися сприяння бюджетів всіх рівнів, зокрема й обласного.
Зрештою, витратившись на реконструкцію, ми потім цілком зможемо не лише окупити витрати, але й утримати тарифи на прийнятному рівні навіть у разі подальшого підвищення цін на газ і електроенергію. І тоді можна буде говорити без натяків про виконання депутатського обов’язку перед виборцями.
