Сьогодні питання проведення Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) турбує абсолютно всіх абітурієнтів. Це не лише випускники 2009 року, але і ті, хто закінчив школу раніше, а вступати у вуз вирішив зараз. Без сертифікату про проходження незалежного оцінювання жодну людину в жоден вуз країни не приймуть, навіть на другу вищу освіту. А бажаючих вступити цього року не менше, ніж у минулому: в Одеській області – 22563 абітурієнти, з них 5768 чоловік – ті, хто закінчив школу торік або збирається одержати другу освіту. Про всі тонкощі проведення ЗНО, а також про його перші результати – наша розмова із керівником Одеського регіонального центру оцінювання якості освіти Анатолієм Юрійовичем АНІСІМОВИМ.
– Анатолію Юрійовичу, скажіть, будь ласка, як проходить тестування?
– У цілому ситуація нормальна: явка в межах норми. Найвища була на українську мову і літературу, приблизно 95 відсотків. Трохи менша на фізику і географію, близько 50 відсотків.
– Чи були порушення з боку учасників тестування?
– Так, на жаль: у Кіровограді зафіксовано кілька випадків використання шпаргалок, мобільних телефонів. Також деякі абітурієнти прийшли без паспорта, наявність якого – обов'язкова, і ми про це попереджали.
– Чи є вже результати з якихось предметів?
– Так, з історії України, їх можна побачити на сайті Українського центру оцінювання якості освіти. Не набрали мінімальної кількості балів близько восьми відсотків учасників. Але сюди входять і ті, хто не прийшов, або спізнився, був без документів.
– Чи подавав хто-небудь апеляцію на результат тестування? Як діяти випускникові, якщо він виявив невідповідність результатів?
– Апеляцій поки що не було. Якщо абітурієнт побачив на своїй сторінці результат, що не збігається з його особистими розрахунками, треба писати заяву на апеляцію, але попередньо – все точно перевірити. А зробити це він може на своїй особистій сторінці в інтернеті, звіривши вірні відповіді з тими, що є у нього в робочому зошиті. Цього року у випускників є можливість дізнатися свій результат ще до одержання сертифікату і самостійно перевірити кількість балів. У сертифікаті ж буде друкуватися результат по 100-бальній шкалі, але нижче буде надано так званий тестовий бал. Знаючи його, майбутній абітурієнт може зайти на сайт Українського центру оцінювання якості освіти, де буде відповідна шкала перерахунку, методика перерахунку. І кожен абітурієнт зможе підрахувати свої результати за 100-бальною, 12-бальною системами, а також перевірити свої результати на персональній сторінці.
– Який термін подачі апеляцій?
– Апеляцію можна подати до 15 липня. А розглянути її повинні протягом 15 діб.
– Чи багато апеляцій подали торік, і скільки з них було задоволено?
– Є два види апеляцій: на процедуру проведення, яких торік у нас в області не було, і на результат. Таких виявилося приблизно 160, з них було задоволено близько 15.
– Чи може зараз випускник відмовитися від тестування?
– Вже ні. Якщо він не з'явиться на пункт тестування, у нього можуть бути проблеми з державною підсумковою атестацією. Тобто, вона буде перенесена на осінь.
– А якщо хто-небудь із поважної причини не зміг прийти?
– Тоді він проходить державну атестацію в обов'язковому порядку, а от ЗНО вже не пройде. Виняток можуть зробити лише для тих абітурієнтів, хто надасть довідку про хворобу, через яку вони справді не могли з'явитися на пункт тестування. У такому разі регламентна комісія ухвалює рішення дозволити їм брати участь у додатковій сесії, але це буде не масова сесія, як торік. Усе буде вирішуватися в індивідуальному порядку. І Український центр оголосить, коли це можна буде зробити.
– Чи будуть випускники здавати і у школі іспити?
– З тих предметів, за якими пройдено тестування, – ні. Ця оцінка переноситься в атестат.
– А як будуть вступати інваліди?
– Цього року інваліди 1-ї та 2-ї груп вступають без проходження ЗНО. А вуз повинен організувати для таких абітурієнтів іспити або співбесіду.
– Цього року є якісь пільги?
– Практично ні. Залишилися лише деякі переваги для переможців олімпіад, причому 3-го і 4-го рівнів, тобто, Всеукраїнських і Міжнародних, для переможців конкурсів Малої академії наук. Є пільги для чорнобильців, дітей-сиріт. Але вони починають діяти за інших рівних умов: абітурієнт однаково повинен пройти ЗНО, одержати сертифікат (не менше 124 балів), і лише коли він подає його до вузу, то, залежно від категорії, починають діяти ті чи інші пільги. Що стосується військовослужбовців, вони мають право подавати документи напряму.
– Чи буде враховуватися рейтинг атестатів?
– Я гадаю, це може проходити паралельно. Вуз одержує атестат і визначає свою рейтингову шкалу, у будь-якому разі, припиняться розмови про те, що у нас нівелюється шкільна освіта. Але все це буде зважуватися на законодавчому рівні.
– Скільки часу перевіряються роботи?
– Залежно від предмета: якщо це, наприклад, українська мова і література, то перевірка триває приблизно тиждень, для інших предметів досить двох-трьох днів.
Цього року в Одеській області налічується 91 пункт тестування. Працюють там 4113 чоловік, частина з них – уповноважені Українського або Регіонального центрів, їхня присутність обов'язкова на кожному пункті. Відповідальними за проведення тестування, як правило, є директори шкіл, завідувачі кафедр, ректори, проректори або їхні помічники. У кожній аудиторії обов'язково присутні старший інструктор і інструктор. Біля вхідних дверей і на поверхах біля аудиторій перебувають чергові, в обов'язок яких входить перевірка пропусків. Підготовлені пункти перевірки робіт затверджені разом з обласним управлінням освіти і наукової діяльності. Також підготовлено 1118 екзаменаторів, які будуть працювати на цих пунктах.
Глава Регіонального центру запевнив у тому, що якісь порушення на пунктах тестування і перевірки абсолютно не можливі:
– На жаль, у наших людей у менталітеті закладено, що все купується, але ми провадимо це тестування для того, щоб неможливо було нечесно одержати сертифікат з високими балами. По-перше, у нас дуже багато спостерігачів – це представники громадських організацій, члени батьківських комітетів. Головне, щоб у них не було родичів на тому пункті тестування, де вони будуть перебувати. По-друге, всі учасники тестування, як випускники, так і викладачі, дізнаються, у якій аудиторії воно буде проходити, лише в останню мить. Важливим чинником є і те, що в жодній з аудиторій немає фахівців з того предмета, за яким провадиться тестування. Це означає, що допомогти нема кому. У разі якихось порушень, роботу «порушника» перевіряти не будуть. І найголовніше, що робота зашифрована, і дешифрувати її ніхто не може. Навіть регіон, звідки надійшла робота, визначити візуально неможливо. Це можна зробити лише за допомогою спеціальної програми, доступ до неї має один оператор, що розпізнає роботи. Причому робить він це дуже швидко, на спеціальному апараті, і, затримавши хоча б на хвилину роботу у себе в руках, ризикує звернути на себе увагу старшого по зміні. Після верифікації роботи скануються зі швидкістю приблизно 100 одиниць на хвилину.
Що стосується обробки результатів і одержання підсумків зовнішнього оцінювання, то на відміну від минулого року, коли обробка провадилася в тому же Регіональному центрі, де проходило тестування, цього року всі роботи перевіряються в іншому Регіональному центрі. Так, наприклад, всі тести по історії України з Одеської області були відправлені до Києва, а наш Регіональний центр перевіряв роботи київських випускників. А от роботи з української мови і літератури «виїхали» до Харкова. Причому місце відправлення визначається в останню мить. Тож, А.Ю. Анісімов застерігає батьків абітурієнтів від шахраїв, які і раніше наживалися під час вступної кампанії, часом навіть не будучи працівниками тих навчальних закладів, куди намагалися вступити випускники. А тепер любителі легкої наживи будуть намагатися видати себе за працівників Центру оцінювання якості освіти.
Після перевірки робіт випускники одержать сертифікати з результатами.
– Підробляти сертифікати марно! – заявив Анатолій Юрійович. – Торік ми стикалися з фактами підробки. Всі ці випадки розбиралися прокуратурою і СБУ. У нашому Центрі таких сертифікатів було три.
Всі перераховані вище заходи вжиті для того, щоб зробити процедуру тестування настільки прозорою, наскільки це можливо. А систему освіти – безкорупційною.
