Одеський регіональний центр оцінювання якості знань школярів, який здійснює зовнішнє тестування не лише в Одеській, але і в Миколаївській та Кіровоградській областях, провів останній у цьому році тест. Це була хімія. Але школярі також тестувалися з української мови та літератури, фізики, біології, математики, географії, історії України, іноземних мов.
Усього в Одеській області записалося на тестування 22,5 тисячі майбутніх абітурієнтів. З них – 4700 випускників минулих років. Для здійснення зовнішнього незалежного тестування в Одесі та області було відкрито 90 екзаменаційних пунктів, які перебували, як правило, у приміщеннях шкіл і вищих навчальних закладів. Понад 10 тисяч керівників місцевих управлінь освіти, співробітників міліції, зв’язку, медпрацівників, десятки тисяч учителів і викладачів вузів працювали у пунктах тестування. Понад п’ять тисяч спостерігачів, які одержали від Українського центру тестування особливі посвідчення з голограмою і печаткою, були присутні на пунктах тестування, зі свого боку забезпечуючи законність і порядок.
Це була дуже важлива і серйозна подія у житті молодих людей, адже вступ до вищих навчальних закладів України нині здійснюється винятково за сертифікатами Українського центру оцінювання якості освіти. Тестування – одна з умов приєднання України до Болонського процесу, завдяки якому диплом випускника вузу нашої країни не треба підтверджувати в іншій державі. І саме так, за допомогою тестування, оцінюються знання школярів у більш ніж 130 країнах світу.
Безперечно, це зручно для випускників, тому що рятує їх від необхідності двічі здавати іспити: у школі і вузі. А крім того, незалежне тестування повинно допомогти у боротьбі з корупцією у навчальних закладах.
Які враження від проведення тестування, оцінювання якості знань?
Антоніна Василівна Лайтан, директор загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів № 5 м. Котовська, відповідальна за пункт тестування:
– Адміністрація, педагогічний колектив з великою відповідальністю ставляться до підготовки школи до тестування з кожного предмета відповідно до вимог. День тестування – дуже відповідальний час не лише для учасників тестування, але й для тих, хто його провадить, адже і відповідальний за пункт тестування, і кожен інструктор, і черговий – це люди, яким довірено дитячі долі, майбутнє молодих людей, а тому їх дії мають бути дуже виваженими і компетентними на мою думку, зовнішнє незалежне тестування має змінити ставлення учнів та їх батьків до навчання. У випускників шкіл ставлення до тестування різне: тестування легше від екзамену, адже можна вгадати відповідь, «хрестик поставити неважко»; тестування – це добре, бо справедливість вірогідніша; тестування – це добре, бо все залежить лише від моїх знань; тестування – це погано, бо зменшилися шанси потрапити до вузу, якщо знань немає.
Ірина Фінгерова, учениця 11 класу гімназії № 1 м. Одеси:
– Цей рік – сезон підручників. Сірі безликі будні і велика мотивація (вступ до вузу), кілометри витрачених нервів, тонни перегорнутих сторінок і розчарування. Я тестувалася з чотирьох предметів. На тестуванні деякі учасники, заглибившись у свої знання, руками, що тряслися від страху, ставили на папері «мертві хрестики». Їм було зручно, адже на іспитах часто абітурієнти до того нервують, що починають заїкатися і забувати все, що знали. Іншим же тестування не підходить. Неодмінно хочу відзначити, що у тестових завданнях багато нікому не потрібних деталей. Розуміти предмет необов’язково. Механічна байдужість. Адже всім відомо, що якщо ти не знаєш, який іон перебуває у крові молюска і забезпечує її блакитне забарвлення, то тобі не стати хорошим лікарем? Переконана, що завдяки тестуванню можна позбавити талановитих людей вищої освіти... Цікаво, якщо Сергій Корольов і Валентин Глушко, свого часу учні ПТУ, не змогли б написати розумний твір про Г. Сковороду (тема цього року) і навести кілька доречних літературних цитат, то на який невизначений час відклалося б освоєння ними космосу? Повертаючись до тестів, хочу сказати, що у тестових завданнях з англійської мови був досить складний текст, діалектні слова, дивні конструкції... Завдання, мені здається, були складені некоректно. У тесті з української мови і літератури був текст про «Квітку Цисса». Як можна оцінювати балами щось, орієнтоване на сприйняття? Мовляв, якщо ти розумієш не так як ми – ти розумієш неправильно. На біології – малюнки жахливі, неможливо було їх роздивитися. І, крім того, я глибоко переконана, що було дуже неетично з боку інструкторів на тестуванні просити нас вказувати на факти використання шпаргалок іншими учасниками. Мені здається, що з появою тестування школа стає пережитком минулого. Адже зрозуміло, що 11-класників тепер хвилюватимуть лише 2-3 предмети, а не атестат, який не оцінюється при вступі до вузів. Але, можливо, є раціональне зерно у тестуванні, і корупція буде переможена...
Олена Олександрівна Килименчук, доцент кафедри біохімії, мікробіології і фізіології харчування Одеської національної академії харчових технологій, відповідальна за пункт тестування:
– Тестова система оцінювання знань абітурієнтів – справа хороша, яка давно практикується у багатьох країнах світу. Тільки у тому випадку, якщо вона випробувана і відпрацьована на практиці тривалий час і, найголовніше, здатна визначити не лише рівень знань, але і потенційну здатність людини до засвоєння складніших дисциплін, передбачених програмами вищих навчальних закладів. Але запропоновані сьогодні тести (можу говорити лише про українську мову і літературу, математику) далеко не досконалі, як і організація самої процедури тестування – експерименти у масштабах всієї країни з не зовсім зрозумілими наслідками. Уже зараз є факти, які свідчать про те, що випускник школи, який успішно здав тести з математики, фізики, через рік відраховується з технічного вузу за неуспішність саме з цих предметів. Система відбору талановитої молоді до вищих навчальних закладів через довузівську підготовку була відпрацьована протягом десятків років, і була на мій погляд, практично досконалою. Кожен вищий навчальний заклад готував абітурієнта «під себе». Щодо організації самої процедури тестування, то її переклали на все ті ж вузи, на адресу яких звучали безпідставні звинувачення. Причому багато нововведень з процедури, які постійно додаються, не обговорювалися спочатку, під час підписання договорів. Проведення процедури тестування на своїх територіях – добра воля вищих навчальних закладів. «Закон про освіту» стаття 49, п.3,4 говорить про те, що викладача можуть залучати до невластивої для педагога роботи тільки, якщо це передбачено законом. Навчання процедури проведення тестування потребує досить багато часу. Сама процедура тестування – нервово-емоційне навантаження, особливо коли зустрічаються нестандартні ситуації. Робота у присутності людей, які стежать за твоїми діями, намагаючись знайти порушення – дуже напружує. Добровольців на цю роботу практично немає. Хоча слід зазначити, що організація процедури тестування у цьому році була на високому рівні. У цьому чимала заслуга нашого Одеського регіонального центру оцінювання якості знань (його співробітників і директора А.Ю. Анісімова)Накопичений досвід дозволив чітко узгодити всі задіяні у процедурі служби: охорону контейнерів, кур’єрську службу, громадські організації. Мені бачиться, що у майбутньому процедура тестування повинна проходити на окремій території, незалежно від шкіл і вузів, спеціально навченим персоналом, позмінно, згідно з підготовленим заздалегідь графіком. Тести з математики, фізики, хімії та інших предметів для різних вузів повинні бути різними. До них повинні бути включені завдання, які визначають розумовий потенціал тестованого та його здібності.
