25 червня під час перебування у Львові Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко запевнила: уряд під її керівництвом не має наміру переглядати умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації в Криму до 2017 року. «Ви знаєте, що дія договору завершується у 2017 році, і наша країна буде вільною від будь-яких баз. Уряд не припуститься помилки в цьому питанні», – сказала Юлія Володимирівна.
У серпні мине рік від початку відомих трагічних подій у Закавказзі. Війна – справжня, не "паперова"! – забрала життя 175 вояків грузинської армії та 74 вояків російської. Це – офіційні цифри; за неофіційною ж інформацію, наприклад, бойові втрати грузинів – 215 чоловік.
Офіційна Москва аргументувала необхідність військового протистояння з Грузією "гуманітарною катастрофою", що її спричинили намагання Грузії навести конституційний лад у Південній Осетії.
Нині Росія активно зміцнюється на Південному Кавказі. Причому не лише на суходолі, а й в акваторії Чорного моря. До двох російських військових баз, розміщених наразі в Абхазії та Південній Осетії на підставі договорів про дружбу, співпрацю та взаємну військову допомогу, додалися й військово-морські об’єкти Чорноморського флоту у розташованому за 60 км на схід від Сухумі морському портовому місті Очамчира. Дане місце, скоріш за все, обрано невипадково. До 1996 року тут розміщувався загін бойових кораблів Прикордонних військ РФ.
Довідка "ОВ"Місто Очамчира (в грузинській транскрипції – Очамчирі) – центр Очамчирського району Абхазії. Розташоване на березі Чорного моря, в гирлі річки Галідзгі. Один з найдревніших населених пунктів Абхазії.
Іще у IV ст. до н.е. в районі сучасної Очамчири виникло невеличке грецьке місто Гюєнос. У XIII-XIV ст. генуезькі купці заснували тут торговельну факторію під назвою Ала-Гунда і розгорнули широку торгівлю з багатьма народами Кавказу. Впродовж наступних століть у період турецького владарювання факторія була занедбана. Її околиці заросли непрохідними лісами, переважно самшитовими. Місто отримує більш пізню назву Ошимшир, яка потім перетворилася на Очамчира (шамшир – у перекладі з турецької самшит).
З 1923 року там базувався Батумський ЧЗПС (Чорноморський загін прикордонних суден), а з 1967 року – 6-та окрема бригада сторожових кораблів, що підпорядковувалася командуванню Прикордонних військ. У 1996 році бригаду було виведено з Абхазії й передислоковано на Каспійське море, до міста Каспійськ (Дагестан). І склад кораблів відповідав завданням, що вирішувалися: прикордонні сторожові катери, тральщики, буксири тощо. Іноді до порту заходили ракетні катери ЧФ, малі протичовнові кораблі та десантні судна з малою осадкою. БПК, крейсери та більш великі лишалися на рейді, не підходячи до причалів. Очевидно, що сили, які базуватимуться в абхазькому порту, за складом та розмірності кораблів навряд чи відрізнятимуться від тих, що були присутні там у радянські часи.
У серпні-вересні 1996 року на вимогу грузинських властей бригаду було виведено з Абхазії на територію Російської Федерації. Сплинув час, змінилися обставини, – і сьогодні, коли Абхазія проголосила незалежність і суверенність, і її визнала Росія (у Москві навіть амбасада Республіки Абхазія функціонує!), реальністю стало й повернення до Очамчири російських військових кораблів.
Наразі жодних офіційних документів з цього приводу не підписано. Та в Головному штабі Військово-морського флоту РФ та в керівництві Абхазії заявляють, ніби Москва та Сухумі досягли принципової домовленості щодо відкриття в Абхазії бази Чорноморського флоту Росії. До створення пункту базування у порту Очамчира російська сторона може приступити вже цього року.
Довідка "ОВ"Для посольства Абхазії у Москві Міністерство закордонних справ РФ виділило будівлю особняка за адресою: Гагарінський провулок, 11.
Будинок, споруджений у XIX сторіччі у центрі Москви, колись належав членові масонської ложі. На це вказують зображені на фасаді символи "вільних каменярів": кельма, молот і кирка. Сам провулок названий на честь князя Гагаріна – відомого масона, засновника ложі Орла.
Як повідомили деякі ЗМІ, президент Абхазії Сергій Багапш підтверджує наявність таких домовленостей. При цьому він вказує на той факт, що "Абхазія готова до практичної співпраці у військовій сфері і відповідно до офіційного оформлення співпраці з Чорноморським флотом". Багапш звертає увагу на те, що сторони обумовлюють зараз "певні технічні питанн"”. За його словами, загроза диверсій з боку Грузії, що зберігається й досі, лише підштовхує російську та абхазьку сторони до прискорення вирішення даного питання.
У свою чергу міністр закордонних справ Абхазії Сергій Шамба заявив, що "додаткова російська військова присутність в Абхазії дає додаткові гарантії безпеки". "Ми раніше пропонували Росії розмістити свої кораблі в Абхазії, у місті Очамчира, де іще за радянських часів був військовий порт. Якщо російське керівництво вважає, що настав час для цього, то й ми готові обговорювати питання створення пункту базування російських кораблів", – сказав міністр. Глава МЗС Абхазії також повідомив, що готується угода про прикордонну співпрацю з Росією, у рамках якої можна буде розглядати питання, що стосуються цього пункту базування.
Реально підготовка документів з прикордонних питань, мабуть, пов’язана з тим, що в акваторії Очамчири російські військові водолази починають досліджувати морське дно, зокрема планують і днопоглиблювальні роботи. Як зазначають фахівці Головного штабу ВМФ РФ, "на остаточне рішення про спорудження причалів для певних класів кораблів впливатимуть показники глибин в акваторії абхазького узбережжя". За даними Головного штабу, "штатний фарватер в районі Очамчири має непогані показники, однак поки що сильно замулений – глибини складають у середньому 3,8 м, що дозволяє розміщувати там ракетні катери та базові тральщики".
Таким чином, можна зрозуміти, що російська військово-морська база в Очамчирі не буде альтернативою об’єктам ЧФ, що нині дислокуються в Україні. Очамчирська бухта мілководна. А це означає, що клас кораблів, котрі можуть там розміщуватися, буде обмежений. У Головному штабі ВМФ РФ пояснюють, що після днопоглиблювальних робіт абхазький порт Очамчира зможе приймати великі і малі десантні кораблі, а також катери та морські тральщики Чорноморського флоту.
– Завдання зробити так, аби біля причалів Очамчири швартувалися кораблі будь-яких класів, зокрема крейсери, і щоб у порту могли одночасно перебувати багато наших кораблів, перед нами не стоїть. Навпаки, з урахуванням потенційної загрози диверсій та терактів з боку грузинських спецслужб у період функціонування пункту базування, що менше там буде наших кораблів, то краще. Тому там базуватиметься невеличка частина кораблів, решта стоятимуть на якорях на рейді порту, – зазначають представники керівництва ВМФ Росії. На їхню думку, "найважливіше завдання – поряд із спорудженням причалів створити берегову інфраструктуру для техобслуговування і ремонту кораблів, поповнення ними запасів води, продовольства, боєприпасів та забезпечити її охорону та оборону".
Така копітка й витратна робота з обладнання акваторії та сухопутної інфраструктури Очамчирської бухти пояснюється тим, що Росія має намір улаштуватися на абхазькому узбережжі на багато років, можливо, назавжди. Загроза втратити після 2017 року базу ВМФ у Севастополі, коли завершиться дія російсько-українського договору про оренду об’єктів ЧФ у Криму, мабуть, спонукає російське керівництво шукати інші місця базування російського флоту на Чорному морі. Однак реальних місць там є не так вже й багато.
Будується Новоросійська військово-морська база, є пункти базування ЧФ у Туапсе і в Азовському морі, в районі Таганрогу. Тому з точки зору реалізації довгострокових інтересів РФ на Чорному морі Очамчирська бухта для Росії дуже важлива.
– Російська морська база в Абхазії необхідна для захисту суверенітету та територіальної цілісності Абхазії та Південної Осетії, – вважає глава Комітету з оборони та безпеки Ради Федерації РФ Віктор Озеров.
Однак він стверджує, що абхазький військовий порт в Очамчирі навряд чи замінить інфраструктуру, котра є сьогодні у Криму.
– Ми маємо зробити все від нас залежне у рамках двосторонніх відносин з Україною, аби після 2017 року наш Чорноморський флот залишився там, де він історично базувався. А в разі форс-мажорних обставин у нас є свій порт – Новоросійськ, куди за необхідності ми перебазовуватимемо свій флот. Про те, що це буде в Абхазії, я ніде не чув, – зазначив Озеров, підкресливши, що про те, що абхазька база з часом може посісти місце Севастополя, не йдеться.
– Очамчира необхідна для збільшення протяжності узбережжя, що є підконтрольне Росії, – вважає експерт по флоту Центру аналізу стратегії та технології Андрій Фролов.
На його думку, після 2017 року, якщо двосторонній договір між Росією т Україною щодо ЧФ не буде продовжений, великі кораблі, швидше за все, базуватимуться у Новоросійську, а не в Абхазії.
– Рішення про створення бази російських кораблів в абхазькому порту може переслідувати мету подовжити лінію узбережжя, що контролюється російським флотом, аби дозволити йому більш вільно маневрувати силами і здійснювати більш щільне прикриття ППО, – каже Фролов.
Таким чином, Росія нарощує свою активну присутність в Абхазії, зокрема й шляхом створення військово-морських об’єктів. Це дасть додаткові гарантії суверенітету і захисту Абхазії від Грузії та інших "ворогів". Однак питання реалізації стратегічних інтересів РФ на Чорному морі вирішаться лише локально.
Старше покоління читачів "ОВ" пам’ятає ті часи, коли в Арбузній (або ж Практичній) гавані розташовувалася Одеська військово-морська база ЧФ СРСР.
Окрім неї, моряки-чорноморці базувалися одночасно в Донузлаві, Чорноморському, Жовтневому, Гвардійському, Миколаєві, Феодосії, Балаклаві, Поті, Керчі і в інших населених пунктах. Військово-морські начальники чудово розуміли: обмежуватися одним лише Севастополем недоцільно, позаяк базування флоту на одній-єдиній базі позбавляє його можливості маневру, – на випадок виникнення надзвичайних ситуацій. В наші дні всі ці населені пункти для Росії – зарубіжжя...
