ПРО НП НА ДНІПРОПЕТРОВЩИНІ ЦИМИ ДНЯМИ НАМАГАЮТЬСЯ НЕ ГОВОРИТИ...
Із пролетарського Марганця до Дніпропетровська, до Кривого Рога і до сусідньої Запорізької області на початку минулого тижня добровільно евакуювалися понад двісті чоловік вірменської національності. По всіх вулицях і провулках Марганця кожні 10 хвилин проїжджають машини «Беркута» упереміш із автопатрулями «звичайних» міліціонерів. Одночасно начальник УМВС України в Дніпропетровській області генерал-майор міліції Анатолій Науменко рівним голосом промовляє з усіх місцевих телеекранів: обставини, мовляв, цілком під контролем, кримські козаки до міста не увійдуть і взагалі, чутки про конфлікт на міжнаціональному ґрунті поширюють «ті, кому вигідно». У районі дислокації жителів вірменської громади (селище Максимівка – авт.) постійно перебувають підрозділи міліції.
Приводом для масштабного безладдя у відносно спокійному досі 55-тисячному Марганці стало вбивство 22-річного сержанта патрульно-постової служби Сергія Бондаренка. У той нещасливий вечір, 28 червня, хлопець відпочивав у кафе «Скорпіон» у компанії місцевих жителів-слов’ян. Крім них, на великій терасі розташувалася компанія представників вірменської національності. Комусь із них спало на думку влаштувати змагання на фізичну витривалість. Предметом, який належало підняти якомога більше число разів, вибрали встановлену біля входу до «Скорпіона» стародавню мортиру. Між двома компаніями, після безневинних жартів у слабосильності, раптово спалахнула нежартівлива суперечка, яка плавно перейшла в різанину. Єдиний із відпочивальників співробітник правоохоронних органів (Сергій був у цивільному) спробував розняти забіяк; у відповідь один з організаторів бійки Самвел Фтоян не замислюючись увігнав ніж просто йому в серце. Як виявилося, практично всі вірмени, що відпочивали, мали або ножі або «трояндочки» (щойно розбиті пляшки), у той час як у слов’ян, крім важких стільців, інших «аргументів» не було...
Крім убитого приїжджими Бондаренка, тяжкі ножові поранення одержали також Стас Чемезов і... представник вірменської громади Ашот Балабекян, який спробував собі на лихо заступитися за «росіян». Як повідомили «ОВ» в 1-й міській лікарні Марганця, стан обох не вселяє побоювань. Чемезова випишуть зі стаціонару найближчими днями. Балабекяну ж доведеться, після переведення з реанімації до травматології, провести на лікарняному ліжку ще два тижні. Обидва потерпілих в бійці – спортсмени, у обох внаслідок ножових поранень ушкоджені груди, печінка і шлунок...
На жаль, після відправлення поранених до медстаціонару конфлікт став стрімко набирати обертів. До лікарні підтяглися вцілілі учасники бійки в «Скорпіоні», «посилені» по обидва боки натренованими в подібних історіях бійцями. Місцевих жителів, зрозуміло, виявилося більше, тому вірмени визнали за необхідне скоріше «розчинитися в юрбі», покидавши поблизу лікарні свої розкішні іномарки. Зрозумівши, що бити, по суті, нікого, «месники»-слов’яни взялися трощити і перевертати автомобілі «хачиків». Спотворивши техніку і потанцювавши на днищах BMW, «лексусів» і «мерседесів», розлютована юрба рушила в напрямі Максимівки, попутно громлячи кіоски і крамниці, які, за їхніми відомостями, «тримають» вірмени.
Як розповів «ОВ» адвокат вірменської громади Дніпропетровської області Алла Аракелова, до прибуття у Марганець бійців спецзагону «Беркут» місцеві жителі під приводом помсти за вбитого земляка спалили півтора десятка автомобілів, що належали вірменам, підпалили кілька житлових будинків. Щоб убезпечити свої родини, чоловіки-вірмени були змушені скоріше відправити жінок і дітей у спокійніші місця...
Самвела Фтояна, підозрюваного у вбивстві сержанта Бондаренка, співробітники «Беркута» перевезли з Марганця до Дніпропетровського СІЗО, резонно побоюючись, що в рідному місті Сергія його колеги ненароком «скривдять» затриманого. Слідче Управління УМВС України порушило одразу дві кримінальні справи: за фактом навмисного вбивства (ч.1 ст. 115 КК України) і за фактом хуліганства, тобто масової бійки біля лікарні.
Політики всеукраїнського рівня щосили намагалися уникнути коментарів із приводу «марганцівської різанини». Президент Віктор Ющенко – бо ще до вступу на посаду гарантував українцям на весь період свого правління стійкий міжнаціональний мир, Прем’єрка Юлія Тимошенко – через своє дніпропетровське походження, а також наявність родичів-вірменів (принаймні так вважається – авт.).
«Найбезстрашнішим» виявився лідер українського націоналістичного об’єднання «Свобода» Олег Тягнибок. Екс-депутат Верховної Ради, який входив, до речі, у 2002 – 2006 роках до фракції Віктора Ющенка, щиро порадів за жителів Марганця, які «нарешті-то відродили найкращі традиції Запорізької Січі і дали рішучу відсіч приїжджим». Їхня реакція, за Тягнибоком, стала сюрпризом як «для непрошених гостей, так і для представників влади, при потуранні якої вірменська громада протягом багатьох років почувалася господинею міста і нагло демонструвала своє зневажливе ставлення до корінних жителів».
Слід зазначити, що лише незначна частина представників вірменської громади у цей час працевлаштована на промислових підприємствах або в організаціях, зайнятих ремонтом доріг. Хоча за радянських часів чимало вірменів успішно трудилися на містоутворюючому Марганцівському гірничо-збагачувальному комбінаті і майже не порушували «норм соціалістичного гуртожитку». Для окремих «неслухняних» у вірменській діаспорі старійшина (зараз його називають «смотрящим» – авт.) без зволікання «прописував» схему фізичного і фінансового «умиротворення». На жаль, у наш неспокійний час на «смотрящих» вже ніхто не звертає уваги; вірменська молодь норовить діяти без оглядки на закони і традиції свого стародавнього народу. Із цієї причини запевнення генерал-майора міліції Науменка про те, що лідери вірменської громади під час переговорів з його людьми пообіцяли, мовляв, максимальну допомогу слідству, не набули очікуваного ефекту.
Довідавшись про безчинства, що кояться в Придніпров’ї, отаман кримського козацтва Сергій Юрченко оголосив про рішення козачого кола прийти на допомогу руським братам, які постраждали від кавказців. Згаданий Анатолій Науменко через колег з АРК передав кримчанам: жоден з них не буде допущений у межі Марганця, а тим більше у селище Максимівку. Всі в’їзди до міста, мовляв, наглухо перекриті.
Слід уточнити: кримські козаки і люди Олега Тягнибока – непримиренні ідеологічні супротивники. Одним приліплено ярлик «п’ятої москальської колони», другим – «недобитих бандерівців». Однак клич «Наших б’ють!», схоже, і справді здатний творити дива...
Довідка «ОВ».7 грудня 1988 року в районі міста Спітак (Вірменська РСР) відбулася серія землетрусів потужністю до 10 балів. Наслідком катастрофи була загибель понад 25 тисяч жителів. Понад 550 тисяч чоловік одержали поранення, 514 тисяч чоловік залишилися без житла. Керівництво СРСР звернулося до глав союзних республік із проханням вишукати можливості для переселення жителів Вірменської РСР, які побажали залишити досить небезпечний край. Серед міст Північного Причорномор’я, які прийняли у ті дні найбільшу кількість громадян Радянської Вірменії, було місто Марганець Дніпропетровської області.
