Дбайливі господині селища Миколаївки вдосвіта поспішають на свій продовольчий ринок «Центральний», щоб прикупити якісного м’ясця та густої сметанки для приготування наваристого борщу, а також свіженького сальця, обсмаленого пшеничною соломою, молока, сиру, яєць, риби, щедрих дарів садів та городів.
А задовго до появи покупців і продавців займає своє робоче місце ветлікар лабораторії санітарно-епідеміологічної експертизи державної ветеринарної медицини Миколаївського району Клавдія Прокопівна Басова.
Чепурне приміщення невеличкої баклабораторії розташовано на території ринку. І хоча воно облаштоване не за останніми досягненнями техніки, але має все необхідне для проведення детального аналізу сільськогосподарської продукції, що реалізовується підприємцями та селянами.
У практиці Клавдії Прокопівни (а працює вона вже 40 років) не було випадку, щоб вона допустила до продажу неякісну сільськогосподарську продукцію. Досвідченим фахівцем часто виявлялися збудники різних хвороб у свинині або яловичині. Таке м’ясо відразу вилучалося з продажу і знищувалося. Кілька разів ветлікареві ще у радянські часи довелося зустрітися «віч-на-віч» з такою небезпечною хворобою як сибірка. Проте досвідчений фахівець вчасно «вираховувала» джерело небезпеки. На щастя, ті жахи для жінки залишилися в минулому.
Нині на прилавки ринку надходить якісна і свіжа продукція. За останні кілька років ветлікарем не виялено у м’ясі чи інших продуктах тваринниго походження збудників сальмонельозу, трихінельозу, «рожі» тощо. Правда, Клавдії Прокопівні розслаблятися не доводиться, тим більше у спекотне літо, коли продукти харчування досить швидко псуються. Тому впродовж дня вона ретельно слідкує за якістю товару.
Сьогодні на ринку з постійних продавців трудяться десять приватних підприємців, які спеціалізуються на реалізації тієї чи іншої продукції. Так, Світлана Василівна Черних займається продажем свинини. Для забою вона закуповує тварин у сільського населення і за 13 років роботи навчилася відрізняти здорову свиню від хворої. Тому у жодному разі неякісна продукція не надійде на обідній стіл жителів селища та району. Тим більше, що ціни на м’ясо коливаються в межах 35-45 гривень за кілограм, а сало можна придбати за 15-20 гривень. Для порівняння, у Любашівці м’ясо свинини коштує 45-50 гривень. За словами підприємця, здешевлення продукції можливе лише за рахунок збільшення поголів’я тварин у великих сільськогосподарських підприємствах і при зниженні закупівельної ціни за кілограм живої ваги. На щастя, щороку в оборах селян кількість живності лише збільшується, їм же також потрібно якось виживати, тому найближчим часом тваринницька продукція не стане дефіцитом. А чи стане вона дешевшою найближчим часом, це вже інше питання.
Також не стане дефіцитною в районі вкрай потрібна людям професія ветеринарного лікаря. Чарівна донька Клавдії Прокопівни, Ірина, закінчує Одеський державний університет ветеринарної медицини. Зараз вона проходить практику у Миколаївці. Після отримання диплома має намір повернутися у рідне селище і, можливо, змінить свою матусю на її бойовому посту.
