Орудний відмінок з прийменниками
Найпершими тут потребують розгляду зв’язки дієслів женитися й одружуватися. Відомий знавець української мови Іван Огієнко з цього приводу писав: «У самій нашій мові одбився дух нашого народу. Давнє слово дружинаяскраво показує про стан нашої жінки, про те, що вона – другсвоєму чоловікові, тоді як загальнослов’янське женаозначає тільки рождающая. Ми кажемо: «одружитися з нею» або «оженитися з нею». Тут жінка одразу стає рівноправною поруч з чоловіком; цей вираз «оженитися з нею» далеко культурніший од московського «жениться на ней».
Спираючись на сказане. Ми, автори, закликаємо всіх жінок-українок до бунту проти журналістів, які дозволяють собі писати «оженився на ній», а особливо проти тих, які вдаються до самоперекладацького вибрику «одружився на ній»! Адже саме слово одружуватисякриє в собі поняття дружити,товаришувати, а робити це можна лише з ким (а не на кому).
Нам можуть заперечити. Мовляв, і Шевченко писав Не женися на богатій, бо вижене з хати, і народна пісня розповідає, як комарик та й на мусі оженився. Але, по-перше, це жодною мірою не стосується до слова одружуватись, а по-друге, кожній жінці було б приємніше, якби хтось женився таки з нею, а не на ній. Як, зрештою, чинять люди в багатьох-багатьох піснях, а не такий собі комарикв якійсь одній пісні. Послухаємо: Як з дороги повернуся, то з тобою оженюся; Не женисяти з отою, поганою та старою: Оженивсяз молодою, як із ягодою, – і зважмо самі, що лунає культурніше.
Щодо дієслів плакати, голосити, тужити, журитисята іншими подібного значення, то вони можуть мати при собі як оруднийвідмінок з прийменником ЗА (плачуть діти за мамою; як мені за тобою не тужити?), так і місцевийз прийменником ПО (По матінці чорний ворон кряче, По козаку вся Вкраїна плаче). Коли яку з цих конструкцій застосувати, покаже зміст. Де є надія, що об’єкт існує, там відмінок оруднийі прийменник ЗА: діти плачуть за мамою, знаючи, що вона десь є, що незабаром повернеться. Де такої певності нема, там плачуть, тужать, голосятьПО КОМУ: Не одна дівчина по казаку плаче(пісня).
Якщо дієслова кохатися й любитисяприєднують до інших слів без допомоги прийменника (з ким), то це увиразнює в реченні думку про взаємність почуттів: Вони собі любилися щиро (М. Вовчок). Російська мова в цьому випадку вдається до вислову друг друга. Ми теж маємо такий спосіб викласти думку: вони щиро любили одне одного. На наш погляд, цей вислів набагато прозаїчніший (мало не канцелярський) проти першого.
Мають згадані дієслова і безприйменниковий зв’язок з орудним відмінником: Кохалася мати сином, як квіткою в гаї(Шевченко). Але тут уже відтворено інше поняття: робити щось із задоволенням, з любов’ю. Цей відтінок значення точніше передає зв’язок присудка з місцевим відмінком (див. далі про цей відм.).
