«Одеські вісті» повідомляли про проведення у Тарутиному кущового семінару з питань місцевого самоврядування з міськими (районного значення), сільськими і селищними головами за участі голови Одеської обласної ради Миколи Скорика. Ще одна така зустріч відбулася на базі Котовської районної ради. В обговоренні гострих проблем територіальних громад Котовського, Балтського та Кодимського районів взяли участь заступник голови облради Георгій Арабаджи, голови районних рад і райдержадміністрацій, сільські голови, депутати рад різних рівнів.
Проблеми громад: спільність і специфіка
Обсяг реалізації промислової продукції у трьох кущових районах за останні роки стабільно зростав. Проте криза призвела до зниження відповідних показників, особливо у Кодимському і Балтському районах. Котовський район за перші чотири місяці поточного року збільшив реалізацію промпродукції більш ніж у 12 разів. Разом з тим, за середньою зарплатою Балтський район перебуває на високому дев'ятому місці, а два інші – на початку другого десятка. Отже, у кожної з районних громад є свої специфічні проблеми, які слід уважно вивчити.
Про плани газифікації Котовського району говорив голова Котовської райради Володимир Синько. Прокладання вісімнадцяти кілометрів труб коштуватиме майже двадцять мільйонів гривень. Звичайно, вирішення таких питань району не під силу. Місцева влада змушена заощаджувати на всьому, часто розташовуючи під одним дахом сільраду, дільничного, бібліотеку. Промовець згадав і про низькі закупівельні ціни на зерно, і про невисоку зарплату працівників сільського господарства. Та й Котовськ, через різні причини, не є повноцінним райцентром через відсутність відповідної інфраструктури.
Разом з тим є й успіхи. Як повідомив тимчасовий виконувач обов'язків голови Котовської райдержадміністрації Микола Зайцев, торік хлібороби зібрали рекордний урожай у 96 тисяч тонн зернових і зернобобових культур. Район посів шосте місце у рейтингу соціально-економічного розвитку регіону, немає заборгованості щодо зарплати. Першого вересня буде урочисто відкрито новий будинок Куяльницької школи. У 2008 році район одержав кошти за субвенціями, зокрема 2,7 мільйона гривень – з обласного бюджету розвитку, що дозволило зробити ремонт на багатьох об'єктах.
Голова Балтської райради Василь Степчук подякував керівництву області за зусилля, спрямовані на газифікацію населених пунктів у попередні роки. Одну з головних проблем В. Степчук вбачає у безробітті, яка призводить до зростання злочинності. У районі розроблено програму, відповідно до якої підприємства допомагатимуть дільничним у їхній роботі. Прозвучали, як заведено, і прохання до керівництва обласної ради. Наприклад, надати допомогу в одержанні різних погоджень і дозволів для здійснення інвестиційних проектів у районі. Таке бюрократичне зволікання мало місце при відкритті асфальтно-цементного заводу. А виробництво – це робочі місця, зарплата, податки до місцевої скарбниці. На прохання про газифікацію Микола Скорик відповів, що у цьому році можливості обласного бюджету урізані. Урядова точка зору відома: розширювати газову мережу безглуздо через прогнозоване зростання цін на "блакитне паливо".
Однак уряд високо і далеко, а місцева влада завжди на очах у людей. Тому взаємоповага і взаєморозуміння між керівниками районних рад і райдержадміністрацією, підкреслив Микола Скорик, є запорукою успішного розв’язання соціально-економічних проблем і служить справі стабілізації у суспільстві.
Бюджет, майно, земля
Начальник управління з питань соціально-економічного розвитку і бюджетної політики області апарату обласної ради Ірина Нестеренко повідомила присутнім про те, що за валовим регіональним продуктом Одещина посідає четверте місце в країні. На жаль, криза зафіксувала спад виробництва майже у всіх сферах економіки. Керівники країни замість спільної роботи віддають перевагу конфронтації і лайці, при цьому план доходів Держбюджету опинився під загрозою зриву. Досі не прийнято антикризову програму уряду.
Велику увагу учасники форуму приділили змінам, внесеним до Бюджетного кодексу країни. Кількість бюджетів збільшено з семисот до дванадцяти тисяч. Якщо нічого не зміниться, сільським головам доведеться їздити до Києва і захищати показники річного кошторису. А досвід показує, що навіть керівникам обласного рангу не завжди вдається прорватися до потрібного урядового кабінету. У верхах же не завжди чітко уявляють, що ж відбувається на місцях. Депутат облради Григорій Піддубний навів кричущий приклад: одного разу через технічну помилку співробітників Мінфіну один мільйон гривень... був помилково спрямований Кодимському району замість Любашівського. Виправити ситуацію не вдалося.
Є й позитивні моменти, пов'язані з новим Бюджетним кодексом. Розширена база надходжень, податків з доходів фізичних осіб і сплата за землю складуть 90 відсотків доходів місцевих бюджетів. П'ятнадцять відсотків сум першого зі згаданих платежів можна буде спрямувати до бюджету розвитку.
Проте діюча формульна методика розподілу доходів може звести нанівець всі досягнення. Як би там не було, І. Нестеренко заявила, що обласна рада не залишиться осторонь і, як і раніше, допомагатиме територіальним громадам. Головне, щоб на місцях дотримувалися закону. Наприклад, зміни до місцевих бюджетів вносяться винятково рішеннями сесій, а не сільських голів.
– Ми багато говоримо про децентралізацію влади, зокрема щодо бюджетної сфери, – відзначив Микола Скорик. – Проте держава ухвалює половинчасті рішення. Візьмімо новий Бюджетний кодекс. З одного боку, повноваження місцевих рад не ущемлено. З другого боку, облради та райради позбавлені права регулювати відповідні фінансові питання тут, на місці.
Майно і земля. Докладну інформацію щодо цих пунктів порядку денного надали начальник управління обласної ради з майнових відносин Ю. Загоруйко і начальник управління з питань природокористування апарату облради Є. Смоленський. А труднощів у сільських голів чимало. Наприклад, Піщанська сільрада просить допомогти з передачею на її баланс аварійних приміщень школи-інтернату. Косівський сільський голова ламає голову над тим, як організувати двадцатип’ятиметрову водоохоронну зону на берегах ставка, де давним-давно розташовані городи. В один голос сільське начальство скаржиться на те, що за видачу держакту на землю громадянинові доводиться платити не 169 гривень, як належить за законом, а майже тисячу. Спробуйте вмовити викласти такі гроші самотню бабусю-селянку! Дрівцят у вогонь спільних проблем підкладають деякі лісгоспи, які, всупереч закону, відмовляються брати на облік лісонасадження. Великих коштів потребує і оформлення артезіанських свердловин.
Головного болю додають землі Міністерства оборони. Дивною назвав поведінку цього відомства Микола Скорик: армійські чиновники своє майно й не продають, і не передають. Більше того, території МО найчастіше не мають правильно оформлених документів.
Проте і самі місцеві керівники почули критику на свою адресу. Євгеній Смоленський повідомив, що у Балтському і Котовському районах місцева влада не розробила жодного проекту про встановлення меж населених пунктів. Кодимський відійшов недалеко – там зроблено всього 4 таких проекти. Словом, питань щодо земельних ресурсів накопичилося багато, і ухилятися від їх вирішення місцевим керівникам ніяк не можна.
– Сьогодні у живому спілкуванні ми відверто поговорили про проблеми і біди громад, – відзначив на завершення роботи М. Скорик. – Підкреслю: цей захід не мав ідеологічного характеру, я намагався не допустити будь-якої політичної агітації. Спільне завдання рад усіх рівнів регіону – поліпшення життя наших громадян, а не політична боротьба. Обласна рада у складній передвиборній ситуації завжди допоможе органам місцевого самоврядування впоратися з політичним тиском з чийого б то не було боку..
