Зростання цін на енергоносії усе частіше змушує замислюватися і про тарифи на житлово-комунальні послуги, і про те, як заощадити, використовуючи альтернативні джерела енергії. Саме це коло питань обговорювалося цими днями в Котовську, де проходило виїзне засідання постійної комісії обласної ради з питань паливно-енергетичного комплексу, енергозбереження і ЖКГ. На зустрічі були присутні представники всіх північних районів Одеської області.
"Кущовий" характер виїзних засідань постійної комісії пояснюється просто. Заощаджувати енергоносії потрібно всім, але в різних кліматичних і географічних умовах і ефективні рішення будуть різними. Навіть різниця середньорічної температури в п'ять градусів і то може зіграти свою роль, не кажучи про інші місцеві особливості.
Спочатку з доповіддю виступив Олег Кураков, начальник Головного управління розвитку інфраструктури і енергозбереження облдержадміністрації. На жаль, у першому півріччі на реформу і розвиток ЖКГ в області виділялося менше коштів, ніж заплановано. Так, з місцевих бюджетів з цією метою спрямовано 17,4 млн при плані у 26. Підприємства виділили п'ять із половиною мільйонів при плані понад вісім. Не скрізь тарифи встановлені на економічно обґрунтованому рівні, ще не закінчена робота щодо укладання договорів з постачальниками послуг.
Необхідність державної підтримки і додаткового фінансування для реформування ЖКГ сумнівів не викликає. Але очевидно і інше: потрібно максимально ефективно використати наявні ресурси. Образно кажучи: якщо взимку в приміщенні наскрізь відчинені всі вікна і двері, то обігріти його дуже складно, занадто багато тепла "витікає" на вулицю. Приклад, можливо, і банальний, але скільки додаткових можливостей і резервів "витікає" даремно, зокрема через нашу марнотратність і острах нововведень. Так, сонячні батареї і колектори не в змозі повністю замінити звичні газ і вугілля, але вони можуть допомогти їх заощадити. А що вже говорити про різні відходи, дерев’яні обрізки і тирсу, солому і лушпиння, – які щорічно тоннами зникають в "нікуди"? Через це влада Котовського району дуже серйозно ставиться до теми альтернативних джерел енергії, хоча газ у районі з'явився ще у 2000 році.
– На сьогодні газифіковано 12 населених пунктів з 61-го, – розповідає в.о. голови Котовської райдержадміністрації Микола Зайцев. – Цього року плануємо за рахунок коштів обласного і районного бюджету газифікувати ще п'ять сіл. Але ми не збираємося газифікувати всі села. Це великі відстані, великі витрати, тому вести газопровід туди, де живе 100 – 200 чоловік неперспективно і нерентабельно. А от зробити невелику котельню на альтернативному виді палива – наші місцеві ресурси дозволяють.
У ролі "проповідників" нового слова в енергозбереженні на зустрічі були присутні представники трьох фірм "Євроформат", "Конкорд-енергія" і "Дозамех". Останні, зокрема рекламували паливні брикети із соломи, а також лінії з виробництва цих брикетів і універсальні котли для спалювання всіляких відходів. Звичайно, тепловіддача у соломи нижча, ніж у кращих сортів вугілля, та і брикети більш примхливі в зберіганні – потрібно крите приміщення. Але і плюсів задосить. Наприклад, у сусідній Польщі тонна аналогічних брикетів продається за 90 євро (і вище). Фактично – під рукою джерело енергії, котре щорічно поповнюється. Поки що ж – стерня на наших полях традиційно випалюється. Втрати ресурсу, небезпека пожеж... Значно зменшується родючість ґрунту (для відновлення випаленого верхнього шару потрібно, як мінімум, півтора-два роки).
Втім, потрібно розуміти, що впровадження ощадливих технологій саме по собі теж вимагає фінансових витрат. Тож тут потрібно рахувати і рахувати.
– Якщо ми хочемо щось заощадити, то повинні собі чітко уявляти: так, купили це обладнання, поставили, і що в підсумку ми заощадили? – коментує голова постійної комісії облради з питань паливно-енергетичного комплексу, енергозбереження і ЖКГ Ігор Учитель. – Тому що можна займатися, витрачати гроші і сили, а потім у результаті одержати економію 0,1%... Під всі ці проекти повинно бути техніко-економічне обґрунтування. І в підсумку, допустимо, вартість або кіловат-години або кілокалорії тощо. Тоді можна вже працювати із вченими і кудись рекомендувати свої гроші.
Згадані розрахунки вчені обіцяли надати буквально протягом тижня. Тим часом, звучали пропозиції про створення комунальних підприємств, які займалися б питаннями енергозбереження. Але, на думку Ігоря Учителя, це також нераціонально. Добре б, щоб існувала велика державна програма з відповідним фінансуванням. А поки що – обсяг роботи не занадто великий – з ним цілком упораються ті фахівці, які є зараз на місцях. Фінансування – взагалі болюча тема. Зокрема і для міста Котовська, що відоме як ініціатор впровадження ощадливих технологій у нашому регіоні.
– На основі застосування цієї технології ми заощадили 50% подачі води в місто, заощаджуємо подачу теплоносія при збереженні якості обслуговування і багато чого іншого, – ділиться мер Котовська Анатолій Іванов. – Сьогодні йти шляхом ощадливих технологій – це, мабуть, найголовніше завдання в системі ЖКГ. Лише це може виручити, тому що ціни зростають, тарифи зростають, а щоб якось це стабілізувати потрібно зменшити витрати...
Здавалося б – все добре, але нещодавно в бочку енергозберігаючого меду підлили цілком пристойну ложку дьогтю…
– Кабмін схвалив наш проект і підтвердив рішення про виділення субвенції на заміну труб – це в плані застосування ощадливих технологій. Потім у вигляді різних причин (основна – відсутність грошей у Кабміні) – скасували це рішення, – обурюється Іванов. – Звісно, "Теплокомуненерго" не виконав один з пунктів цієї програми, а тепер обласна інспекція енергозбереження застосувала до нього санкції. Кабмін не виділив гроші за власною програмою, а оштрафували підприємство в межах 50 тисяч гривень – це божевільна сума... Був один суд, зараз другий суд, тема дебатується. І ми не одні такі. Хочеться сподіватися, що облрада і комісія розглянуть у себе на засіданні це питання, щоб такі речі не повторювалися.
Це була далеко не єдина спірна ситуація, з якої учасники засідання звернулися до керівництва постійної комісії. Тож роботи вистачає і у проміжках між засіданнями.
