Багато років одеські любителі футболу збираються на Соборній площі. Тут же грають у шахи, обговорюють справи міські і державні. Такі збори – нехай неофіційні і ніким не організовані – є важливим елементом громадянського суспільства. Таку думку висловив директор Одеського громадського інституту соціальних технологій Андрій Крупник, виступаючи на круглому столі «Розвиток громадянського суспільства як чинник європейської інтеграції України». Форум, організований Головним управлінням зовнішньоекономічної діяльності і європейської інтеграції облдержадміністрації, зібрав депутатів обласної ради, політиків, викладачів вузів і журналістів.
На думку А. Крупника, суспільство повинно зрозуміти: євроінтеграція не означає «переїзду України до Європи». Ми повинні не принижено просити когось про щось, а розбудовувати свою країну, використовуючи позитивний досвід Євроспівтовариства. Андрій Семенович та його колеги розробили багато пропозицій для органів місцевого самоврядування, спрямованих на інтенсифікацію діалогу в осі «влада – суспільство». Є цікаві спостереження і щодо питання євроінтеграції. Хоча Одеса вважається майже найбільш європеїзованим містом України, результати опитування восьмисот одеситів виявилися гнітючими: більшість з них досить слабко розуміються на цій темі. Деякі з опитаних взагалі нічого не чули про такі установи, як Єврокомісія та Європарламент.
Чи повинні органи держвлади докладати зусиль до розбудови громадянського суспільства? Пан Є. Акимов з організації «Демократична коаліція» вважає, що не повинні. Тому що у держави завжди є спокуса навести лад на свій розсуд. Тому нехай вже краще будуть двадцять «поганих» партій, ніж одна, нехай і «добра». А простому громадянинові треба зрозуміти: ніхто з високих чиновників не буде опікуватися про кожного члена суспільства. І потрібно не стогнати від розчарування у ідеалах «Майдану», а працювати самому.
Учасники круглого столу обмінювалися думками про застосування євростандартів у різних сферах нашого життя. В Одеській області діють понад тридцять громадських організацій, які займаються підтримкою підприємців. Звичайно, є й такі, які одержують гранти, а коли гроші закінчуються, припиняється і робота. Але серйозні об’єднання намагаються полегшити життя малому бізнесу. Наприклад, у Болградському районі бізнесменам допомагають у розв’язанні проблем з дозвільною системою. А реалізація програм транскордонної співпраці «Румунія – Україна – Молдова» і «Чорне море» повинні сприяти впровадженню європейських і світових стандартів у роботі вітчизняних підприємств. Таку думку висловив голова Фонду підтримки і розвитку підприємництва Олексій Сороковський.
Громадській організації «Чорноморське козацьке з’єднання», якою керує Сергій Гуцалюк, у боротьбі за охорону навколишнього середовища найчастіше доводиться покладатися лише на власні сили. Як це було, наприклад, у гучній справі про незаконні кар’єри біля Куяльницького лиману. С. Гуцалюк нагадав, що Євросоюз фінансує програму збереження Євразійських степів, зокрема і на території нашої області. Отже, поки охороняємо одні степи за чужий рахунок, знищуємо екосистему других.
Окремо стоїть питання «Українське право та євроінтеграція». Ось яку думку висловила завідувачка кафедри соціальних теорій Одеської національної юридичної академії Людмила Кормич:
– Закладені у нашому суспільстві правові основи відповідають європейським цінностям і стандартам. Безперечно, у кожної країни свої особливості розвитку. Але досвід європейських країн щодо подолання тих або інших труднощів може бути дуже корисний для України. Одним з основних питань створення громадянського суспільства вважаю необхідність посилення відповідальності у сфері взаємодії держави і недержавних структур. Такий пункт закладено у європейському законодавстві, у нас же це питання трохи розмите, зокрема щодо громадської експертизи державних рішень.
