Ренійський нпк як дзеркало транспортних можливостей придунав’я

Загальновідомо, що наслідки світової фінансової кризи вкрай негативно позначилися на роботі транспортних підприємств України. Це особливо відчутно у Придунав’ї, де транспортна галузь є «становим хребтом» економіки. Однак для Ренійського нафтоперевалювального комплексу (НПК) криза почалася набагато раніше – ще наприкінці 90-х років минулого століття. Потужне підприємство, на якому колись працювало 350 працівників, майже простоювало, трудовий колектив скоротився до 45 чоловік, перспектив ніхто не бачив. Справжньою трагедією для НПК стала руйнівна повінь 2005 року, що заподіяла йому величезного збитку. Здавалося, усі ці «негаразди» не залишають Ренійському нафтоперевалювальному комплексу жодних шансів на виживання...

Відновили, побудували,

відремонтували...

Порятунком для вмираючого НПК стало його входження у 2007 році до складу ВАТ "Ексімнафтопродукт" (м. Одеса). У березні того ж року керівником підприємства був призначений Віталій Ульянченко, який раніше працював комерційним директором нафтопереробного заводу "Нафтохімік Прикарпаття" (м. Надвірна, Івано-Франківської області). Із цього часу почалося відродження та планомірне відновлення нафтоперевалювального комплексу.

– Слід нагадати, що після повені серйозно постраждали резервуари – вода розмила основу, на якій вони стояли, – розповідає начальник з технічної частини Яків Липський. – Зрозуміло, злив нафтопродуктів у аварійні місткості був заборонений. Для поновлення діяльності НПК нам довелося провести величезний обсяг ремонтно-відбудовних та будівельних робіт. Найбільших зусиль потребував ремонт резервуарного парку, який займає в нас 23 гектари та розрахований на зберігання 80 тисяч кубічних метрів нафтопродуктів. На сьогодні місткості приведені у робочий стан. Відремонтовано технологічні насоси, та прокладено нові трубопроводи. Тут треба сказати, що проектна потужність Ренійського НПК припускає у цілому зберігання та перевалювання 1 мільйона тонн нафтопродуктів на рік, і нам вдалося повністю зберегти потенціал підприємства.

Не менш важливим завданням було відновлення котельні. Нині вона не просто відновлена, а технічно переоснащена та переведена на два види палива – природний газ і мазут. Треба згадати і про те, що на території терміналу проведено заміну залізничних колій, шпал і стрілок.

Усі перераховані заходи дозволили розширити виробничі можливості підприємства, а саме збільшити обсяги та асортименти переробних нафтопродуктів. Якщо у 90-ті роки Ренійський НПК перевалював переважно сиру нафту на Югославію, а інші вантажопотоки були випадковими, то тепер є можливість розміщувати та перевалювати зі збереженням якісних показників як темні, так і світлі нафтопродукти: мазут двох марок, вакуумний газойль, олію всіх марок, дизельне паливо всіх видів, пічне паливо, бензини різних марок та ін. Більше того, термінал здатний здійснювати перевалювання одночасно як із залізничних цистерн на судно, так і із судна у цистерни та бензовози.

Підприємство приділяє особливу увагу питанням протипожежної, технічної та екологічної безпеки виробництва. Фактично заново побудовано систему водопостачання. Жодних шкідливих скидань у Дунай немає, тим більше, що підприємство не має прямого виходу до річки. Крім того, застосовується хімводоочищення, провадиться контроль за ступенем випаровувань нафтопродуктів з резервуарів тощо. Словом, НПК дотримується усіх екологічних норм та вимог.

Опертя – на власні сили

– Повертаючись до історії відновлення нормальної роботи НПК, можна згадати про те, що спочатку ми планували відремонтувати резервуарний парк силами підрядників, – говорить керівник нафтоперевалювального комплексу Віталій Ульянченко. – Але запрошені фахівці назвали величезну вартість ремонтних робіт. Ми були змушені відмовитися від цієї пропозиції, і тоді було ухвалено рішення створити власну ремонтну бригаду із висококваліфікованих фахівців та реконструювати інфраструктуру самостійно. Ось чому я, насамперед, хотів би подякувати усім фахівцям НПК, які внесли свій внесок у розвиток нашого підприємства. На слова вдяяночті заслуговують начальник з технічної частини Яків Семенович Липський, начальник ремонтного цеху Олександр Борисович Хлипавка, начальник котельні Іван Петрович Георгієв та багато інших. Слід додати також, що з 2007 року на НПК не було зафіксовано жодного випадку розкрадання. Порядок вдалося навести завдяки ефективній роботі служби охорони, якою керує Федір Іванович Шардін.

Останнім часом колектив оновився не тільки кількісно, але й якісно: підвищився професійний рівень працівників, зміцнилася трудова дисципліна. Сьогодні в нас працюють 105 чоловік. У випадку зростання обсягів перевалювання нафтопродуктів, ми будемо збільшувати кількість робочих місць. За два з половиною року жоден працівник підприємства не був скорочений або відправлений у відпустку без утримання. Разом з тим, були створені нормальні побутові умови для трудового колективу. Налагоджена закупівля спецодягу та захисних засобів відповідно до вимог з охорони праці та техніки безпеки. Усі працівники вчасно йдуть у відпустку за графіком, кожному з них виплачується допомога на оздоровлення, люди одержують путівки до санаторіїв, а їхні діти відпочивають у дитячих центрах на морі. Після завершення року працівники, які відзначилися, одержують премію у розмірі окладу.

Говорячи про нинішні показники НПК, Віталій Миколайович нагадав, що усього лише за два роки "Ексімнафтопродукт" побудував роботу так, що обсяги перевалювання нафтопродуктів зросли у кілька разів! Сьогодні з терміналом працюють російські, українські, сербські та німецькі компанії. Саме вони й забезпечують основний обсяг транзитних, експортних та імпортних вантажопотоків через НПК.

Потенціал не вичерпано

– Потенціал комплексу та перспективи подальшого збільшення обсягів його роботи не вичерпано, але на сьогодні вони "стримуються" причинами об'єктивного характеру, – продовжує В.М. Ульянченко. – Наприклад, глибини біля причалів Ренійського порту дозволяють приймати судна вантажопідйомністю 20 тисяч тонн, однак сьогодні ми вантажимо їх до 12 тисяч тонн. Якщо завантажити судно за максимумом, воно не пройде Сулінський канал, глибина якого не перевищує 7,20 метрів. Обнадіює та обставина, що сьогодні тривають роботи на українському глибоководному судновому ході Дунай – Чорне море. Підвищення його пропускної спроможності дасть позитивний економічний ефект для українських дунайських портів, а Ренійському НПК дозволить ефективніше використати можливості великовантажних суден.

Ще однією проблемою, яка негативно впливає на роботу підприємства, є відсутність прямого залізничного сполучення між станцією Рені та Укрзалізницею. Як відомо, Рені – єдиний український порт, який приймає та відправляє залізничні вантажі через територію іншої держави – Молдови. Зайвий транзит обходиться вантажовласникам досить дорого, через що конкурентоспроможність ренійського транспортного напрямку істотно знижується. Як вже неодноразово заявляли фахівці-транспортники, єдиний вихід у цій ситуації – спорудження Україною залізниці Рені – Ізмаїл.

Досвід "Ексімнафтопродукту", який не побоявся реанімувати Ренійський НПК, однозначно свідчить: попит на послуги з перевалювання нафтопродуктів через порт Рені є і буде. Як і попит на транспортні можливості Придунайського регіону у цілому. Сьогодні Ренійський НПК, що межує із територією порту, є надійною сполучною ланкою у логістичному ланцюзі вантажопотоків. І тільки від нашого уряду залежить, чи зможемо ми перетворити цей попит у вагомий чинник економічного розвитку Придунав’я та підтвердити статус України як надійної транзитної держави.

Выпуск: 

Схожі статті