Чергова, XXVl сесія Одеської обласної ради V скликання за традицією розпочалася з вітань іменинників, які відсвяткували свій день народження у міжсесійний період. Потім депутати затвердили порядок денний своєї роботи, що складався з 41-го питання. Забігаючи наперед, зазначимо, що для їх розгляду і ухвали відповідних рішень знадобилося чотири з половиною години. Відчувалося, що питання, винесенні на сесію, були перед тим відпрацьовані на засіданнях постійних комісій, погоджувальної ради та президії облради. Власне, це і сприяло ритмічній, без зайвих зволікань роботі пленарного засідання.
Хоча в один з моментів виникла певна колізія, коли група депутатів від виборчих об’єднань «Батьківщина» та «Народний союз – Наша Україна», звинувативши робочу президію у порушенні регламенту, покинула залу засідань. Але порозуміння, шляхом перемовин, за лічені хвилини було знайдено, і «протестанти», повернувшись до зали, продовжили активно працювати.
Депутати задовольнили прохання своїх колег А. Цибульчика (фракція «Блок Юлії Тимошенко» і П. Тоні (фракція «Народний союз – Наша Україна»), висловлені у їхніх заявах. Йдеться про дострокове припинення депутатських повноважень за власним бажанням. Натомість, у подальшому ході роботи, сесія взяла до уваги інформацію обласної територіальної виборчої комісії про те, що, згідно з відповідними статтями Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад» та «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», визнано обраними депутатами Одеської обласної ради V скликання наступних за черговістю кандидатів по списках: від «Блоку Юлії Тимошенко» – В. Сапожникова; від «Народного союзу – Нашої України» – М. Сердюка.
Як і очікувалося, найбільше уваги було надано блоку питань соціально-економічного характеру: звітам голови Одеської обласної ради про свою діяльність; обласної державної адміністрації про виконання бюджету Одещини за перше півріччя та про виконання Програми соціально-економічного і культурного розвитку регіону за цей же період; про звернення облради з приводу приватизації Одеського припортового заводу.
Зокрема, Микола Скорик, звітуючи перед депутатським корпусом і всіма запрошеними на сесію, сказав:
– Третій рік роботи обласної ради 5-го скликання став важким випробуванням для її керівництва і всього депутатського корпусу. Незважаючи на нашу досить дружну та плідну роботу і тісну співпрацю з обласною державною адміністрацією, нам не вдалося досягти досить суттєвих зрушень у питаннях розвитку регіону. Неспроможність налагодити порозуміння між Президентом, Кабінетом Міністрів та Верховною Радою, надмірна політизація органів влади призвели до паралічу в діяльності усієї держави. Відсутність антикризової програми затримала виконання життєво важливих державних програм. Так, за 8 місяців поточного року Одеська область не отримала з Державного бюджету жодної копійки на капітальні вкладення.
Далі голова облради відзначив, що в умовах, коли вищі державні органи влади повністю переключилися на підготовку до президентської виборчої кампанії, депутатський корпус області діяв виважено, зосередивши свою увагу на вирішенні найважливіших питань, що впливають на розвиток регіону. Результатом конструктивної роботи облради стало прийняття 311 рішень, спрямованих саме у цьому руслі. Було вжито низку заходів, аби мінімізувати наслідки світової фінансово-економічної кризи. Так, капітальні витрати спрямовувалися у першу чергу на соціальні об’єкти, що мали ступінь готовності понад 90 відсотків, а також на аварійні об’єкти, котрі потребували негайного фінансування. Відтак соціальноорієнтований бюджет стабільно виконується. Основні витрати з нього спрямовані на подальший розвиток закладів освіти, охорони здоров’я, підтримку соціальних програм, пов’язаних з дітьми-сиротами, багатодітними сім’ями, інвалідами, ветеранами війни і праці. Наприклад, напередодні Дня знань гостинно розчинили двері нові навчально-виховні комплекси у Савранському, Саратському, Татарбунарському районах, проведена капітальна реконструкція десятків сільських шкіл, здійснено конкретні кроки зі зміцнення матеріальної бази закладів охорони здоров’я, збереження духовної спадщини національностей, що проживають на теренах Одещини.
Голова облради також зупинився у звіті на питаннях добудови різноманітних об’єктів, спорудження котрих розпочалося минулого року і раніше, виконанні програми збереження і примноження природних багатств регіону.
Беручи участь у обговоренні звіту, депутат Антон Кіссе задав питання щодо поширених у ЗМІ повідомлень про фінансові порушення, що мали місце у роботі облради. Їх буцімто виявила комісія КРУ Миколаївської області, котрій було доручено перевірку фінансово-економічної діяльності Одеської обласної ради, і цей факт підтвердив та прокоментував голова відповідного департаменту Кабміну пан Сивульський.
Микола Скорик зазначив з цього приводу, що системних порушень, які окреслено такою «кругленькою» сумою, ні в актах миколаївської комісії, ні в інших документах перевірки не зафіксовано. Рівно як нічого антизаконного немає в тому, що в області втілюється в життя проект недержавного пенсійного забезпечення, котрий можна вважати пілотним в Україні. Коли ж вести мову про висловлювання пана Сивульського, то це – чистої води популізм, пов'язаний знову ж таки з наступними президентськими виборами.
– Нехай те, про що говорив пан Сивульський, лишається на його совісті, – зазначив Микола Скорик. – Втягуватись у дискусію з ним і доводити, що ти без вини винуватий – це дарма витрачати дорогоцінний час.
А що стосується грошей з обласного бюджету, то як сказав голова облради, їх розподіл завжди здійснюється прозоро, за участю всього депутатського корпусу і спрямований на раціональне використання за тією чи іншою статтею. Власне, це і засвідчили подальші доповіді начальника Одеського головного фінансового управління обласної державної адміністрації М. Зінченко про виконання обласного бюджету за перше півріччя та начальника Головного управління економіки ОДА О. Муратова щодо виконання програми соціально-економічного розвитку області у першому півріччі.
Коли мова зайшла про приватизацію Одеського припортового заводу, депутати вирішили почути з цього приводу думку генерального директора підприємства, визнаного у міжнародному масштабі фахівця з виробництва азотних добрив, який працює у галузі майже чотири десятиліття, Валерія Горбатка.
– Розмови щодо приватизації заводу точаться вже 16 років, – зазначив він. – Починаючи з часів прем’єрства Леоніда Кучми, вони поперемінно то вщухали, то спалахували з новою силою. Лише в період з 2006 по 2008 роки Президент України видавав кілька Указів, що припиняли дії вже запущеного приватизаційного механізму.
Причому, як підкреслив Валерій Горбатко, жодного разу ініціатором продажу з аукціону не виступав сам колектив підприємства. Реалії ж сьогоднішнього дня такі: вперше за останні два десятиліття підприємство працює зі збитком (за перше півріччя поточного року його сума склала 38 мільйонів гривень). Причин тому кілька. Перша і найважливіша – значне подорожчання газу, що є основним компонентом у процесі виробництва карбаміду і аміаку. Та обставина, що ОПЗ – найменш збитковий з шести аналогічних заводів України – мало втішає.
Найкращий момент для приватизації, з найжорсткішими умовами щодо дотримання соціальних гарантій колективу й екологічної безпеки майбутніми власниками, минув. Адже сьогодні простежується чітка тенденція до падіння попиту на азотні добрива на міжнародному ринку, оскільки основні їх споживачі – Китай, Індія та деякі інші держави – значно скоротили свій імпорт карбаміду, збудувавши власні надпотужні підприємства (Китай, наприклад, ще донедавна закуповував 50 мільйонів тонн, а зараз – лише 21 мільйон). Через це у світі протягом останнього часу цілком припинили виробництво азотних добрив 15 великих комбінатів.
…Сьогодні ОПЗ, аби протриматися на плаву п’ять найближчих років, потрібна позика у 50 мільйонів доларів. Державна банківська система подібного гарантованого кредиту надати не взмозі (між іншим підприємству, котре лише торік переказало до бюджетів усіх рівнів понад 700 мільйонів гривень, в тім числі безпосередньо до державного бюджету – 527 мільйонів гривень).
Отже, на думку Валерія Горбатка, зі стратегічної точки зору приватизація потрібна. За умови, що інвестор буде справжнім професіоналом галузі, котрий міцно стоїть на фінансових ногах і гарантує дотримуватись умов продажу.
З повагою вислухавши керівника Одеського припортового заводу, депутатський корпус області все ж залишився зі своєю думкою, висловленою у Зверненні Одеської обласної ради. У ньому, зокрема, говориться:
– Депутати Одеської обласної ради вважають, що приватизація таких об’єктів, як ОПЗ, повинна враховувати довгострокову стратегію в тому числі складову розвитку хімічного і транспортного комплексу в цілому. Все повинно бути максимально прозоро, прогнозовано, особливо використання фінансових ресурсів від приватизації.
Спроба приватизації стратегічних підприємств перетворюється на пошук фінансових ресурсів на поточні потреби, на реалізацію, в першу чергу, споживацької, популістської складової державного бюджету. Недопустимо провадити приватизацію стратегічних об’єктів заради покриття касового дефіциту бюджету.
Сама сьогоднішня ситуація, сукупність всіх факторів свідчить про те, що приватизація підприємства є передчасною, непідготовленою, збитковою для держави в цілому і для Одеської області зокрема. (Повний текст Звернення Одеської обласної ради буде опубліковано в газеті).
У ході роботи сесії депутати вирішили ряд кадрових питань, призначивши: Тетяну Порожнюк – на посаду директора комунального закладу «Чорнянська спеціалізована загальноосвітня школа-інтернат для дітей з вадами розумового розвитку» терміном на рік; Олега Кунаренка – на посаду директора комунального закладу «Тузлівський навчально-виховний комплекс» терміном на рік; Андрія Продаєвича – на посаду директора СДЮШОР з фігурного катання «Крижинка». Також укладено контракт на здійснення повноважень директора Білгород-Дністровського дитячого будинку-інтернату з Наталею Звягінцевою; подовжено термін дії контрактів з Ольгою Форнальчук – директором комунального закладу «Білгород-Дністровський дитячий будинок змішаного типу для дітей дошкільного і шкільного віку (на 5 років); Федором Парпуланським – директором Борщанської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів (на 3 роки); Йосипом Марковичем – директором Одеського обласного театру ляльок (на 5 років). Сесія доручила голові обласної ради укласти контракт терміном на 3 роки з головним редактором обласного комунального підприємства «Редакція газети «Одеські вісті» – «Одесские известия» Іваном Нєновим.
У обговоренні питань порядку денного 26-ї сесії облради 5-го скликання активну участь взяли депутати та голови депутатських комісій В. Чорнолуцький, А. Кіссе, О. Зотов, Б. Шурін, Г. Піддубний, В. Душейко, З. Гришко, С. Веселов, В. Страшилін, А. Щербак, І. Строєв, М. Коваленко, В. Капцов, В. Маркін, О. Каштанов, Г. Плешивцев.
