Наша ця справа – ліси вирощувати
Лісистість Одеської області, як вже писала наша газета, становить менше шести відсотків, за оптимальної величини для степової зони – дев’ять. Хоча є райони, де лісів у два й більше рази більше. Один з них – Кодимський. Тут площа лісів становить 14 тисяч 405 гектарів, розподілених між 4 лісництвами: Кодимським, Будеівським, Слобідським та Прикордонним.
– На сьогоднішній день лісистість нашого району, справді, дорівнює приблизно 18 відсоткам, – говорить директор ДП «Кодимський лісгосп» Віталій Матковський. – Але щороку ми створюємо не менше 50 гектарів нових лісів. Причому на землях, не придатних для ведення сільського господарства, – еродованих або малопродуктивних. Однак нашим головним управлінням заплановано збільшити лісистість району до 20 відсотків.
Поточний рік для «Кодимського лісгоспу» був вдалим як жоден інший. У районі було створено 160 гектарів лісів. Тобто план перевиконано більш ніж утричі. Переважно, за рахунок швидкозростаючих порід.
– Наше завдання на сьогоднішній день – не створювати високопродуктивних насаджень, а залісити землі, що стоять пусткою, де, крім бур’янів, нічого не росте, – продовжує Віталій Матковський. – Тому висаджуємо клен, ясен, частково, якщо землі відповідають вимогам умов зростання, дуб червоний. Завдяки цьому у нас згодом можуть з’явитися і високопродуктивні ліси. Також вводимо чагарники, супровідні породи.
Чому в лісгоспі створюють лісонасадження з багатьох порід? Та тому, що різні породи, стверджує фахівець, реагують по-різному на умови зростання. Листяні, до того ж, стійкіші до пожеж.
– Крім того, немає впевненості, що при створенні культур однієї породи на місці висадження буде ліс, – говорить Віталій Матковський. – Тому і вводимо кілька порід. А потім вже будемо дивитися, як вони відреагують на природні умови. І надалі, якщо одна з порід не приживеться, зробимо доповнення стійкішою породою.
– Ви згадали про пожежі. Який у вас стан справ із цим лихом?
– Основна проблема тут – безвідповідальність агроформувань, які при спалюванні стерні, не провадять проорювання полів, – підкреслює головний лісничий району. – Але говорячи без зайвої скромності, у нашому лісовому господарстві цього року не було пожеж. Крім того, оскільки у нас в районі зростають, переважно, листяні породи, причин і для самозаймання практично немає. Цьому, звичайно, сприяли і превентивні заходи. Насамперед ми створили просапні мінісмуги по периметру лісових масивів. У нас діють мобільні групи, які займаються профілактикою загоряння лісу, у кожному лісництві провадиться патрулювання територій. І якщо, не дай Боже, щось і трапиться, завдяки налагодженому телерадіозв’язку осередки загоряння можуть бути швидко локалізовані.
– А який, до речі, у вас штат? Чи достатньо робочої сили, щоб на належному рівні господарювати?
– Усього в нашому лісгоспі працює 110 чоловік. У зв’язку із кризою, це оптимально. Тому що скоротилися обсяги робіт, а також попит на деревину.
– На жаль, – підтвердив слова В. Матковського начальник деревообробного виробництва Руслан Нечепорук, – у цей час випуск готової продукції скоротився більш ніж утричі...
Але, незважаючи на кризу, у лісничих достатньо роботи. Вона, насамперед, пов’язана із захистом лісу від пожеж і шкідників, спостереженням за санітарним станом насаджень і планових заготівель деревини для реалізації населенню.
Анатолій МИХАЙЛЕНКО,«Одеські вісті», Кодимський район
Амброзія – це небезпечно
Про амброзію полинолисту вже написано і сказано немало. І це не дивно, завдає вона великої шкоди не лише сільськогосподарським угіддям, але й здоров’ю людей. Адже під час цвітіння, а цвіте амброзія з середини серпня до кінця жовтня, ця рослина дуже небезпечна: пилок викликає у людей алергію – підвищення температури, сльозотечу, кон’юнктивіт, погіршує зір і може викликати набряк легенів. Медики називають це амброзійним полінозом або сінною лихоманкою.
За твердженнями фахівців, наявного в ґрунті насіння амброзії вистачить на найближчі 100 років, а вивести цього «паразита» практично неможливо. Тож війна з бур’янами та карантинними рослинами ведеться, як кажуть, не на життя, а на смерть. Прийняті Закон України «Про карантин рослин», відповідні рішення обласних, районних та місцевих органів влади. Нами, державними інспекторами захисту та карантину рослин, надсилаються приписи та накладаються штрафи на керівників господарств, сільських та селищних голів, жителів сіл.
Хочу зазначити, що всі ці заходи все ж таки дають свої позитивні результати. Зокрема це стосується Фрунзівського району. Завдяки тому, що вирішенню цієї проблеми приділяється належна увага на всіх рівнях влади, можу з приємністю констатувати, що кількість карантинних бур’янів в районі зменшилась втричі в порівнянні з минулим роком. В межах виділених для боротьби з амброзією коштів районною радою та райдержадміністрацією було закуплено ручні бензокосарки, якими заохочено Фрунзівську селищну та Ленінську сільську ради. А керівництво цих рад застосовують їх за прямим призначенням: постійно викошують на вулицях своїх населених пунктів бур’яни, особливо амброзію. В цьому напрямку роботи тривають, планується закупити ще декілька газонокосарок і для інших сільрад. Активно викошують бур’яни за межами населених пунктів працівники РайДУ.
З боку інспекції захисту та карантину рослин проводяться виїзні приймальні в населених пунктах району, постійно обстежуються вулиці та присадибні ділянки жителів району, приділяється належна увага і полям.
Адже серед найважливіших завдань, що постійно постають перед сільським господарством щодо підвищення врожайності, є боротьба з шкідливими організмами, а особливо з карантинними.
Хочу нагадати, що при середній забур’яненості карантинними бур’янами врожай сільськогосподарських культур знижується відповідно: соняшнику – на 40, кукурудзи – до 35, зернових та овочевих – до 20 відсотків. А де-коли, в результаті високої забур’яненості та внаслідок надмірного висушування й виснаження ґрунту, врожай сільськогосподарських культур з таких полів навіть не збирають.
Як запевняє головний агроном управління агропромислового розвитку райдержадміністрації Віктор Котенко, завдяки тому, що практично всі паї в районі обробляються з дотриманням агротехнічних вимог карантинних бур’янів і амброзії полинолистої стало значно менше. А на полях ТОВ «Правда» (керівник С. Нікон), «Маяк» (В. Кандауров), СФГ «Садок» (А. Кандауров) амброзія практично відсутня.
Хочеться сподіватися, що спільними зусиллями місцевих органів влади, сільгоспвиробників, населення нам вдасться все ж таки виграти цю війну проти амброзії. А це в свою чергу сприятиме не лише збільшенню врожаїв, поліпшенню навколишнього середовища, але й відіграє значну роль в збереженні здоров’я наших людей.
В. Бахнєв, інспектор з карантину рослин, Фрунзівський район
У боротьбі з бур’янами в ріпаку «Галері» немає альтернативи
Яксвідчитьдосвідминулихроків, однієюзвисокорентабельнихсільськогосподарськихкультурєріпак, якийнинінааграрномуринкукористуєтьсязначнимпопитомімаєвідповіднуціну. Не дивлячись на складну економічну ситуацію, у світі продовжує зростати потреба у біопаливі, а також попит на ріпак як сировину. Технологія вирощування ріпаку не є занадто складною, однак існує кілька вимог, при недотриманні яких урожайність цієї культури суттєво зменшується. Одним з найважливіших факторів отримання високих урожаїв ріпаку є боротьба з бур’янами, які впливають не тільки на кількість та якість зерна, але й суттєво підвищують його собівартість за рахунок збільшення витрат на очищення та сушіння насіння ріпаку. Зріджені внаслідок несприятливих погодних умов восени та взимку посіви ріпаку вимагають особливої уваги до захисту від бур’янів у осінній та весняний період. Найбільш шкодочинними бур’янами у посівах хрестоцвітих культур є підмаренник чіпкий, який знижує урожай та створює проблеми при збиранні і очищенні насіння, ромашка, осот, волошка та інші. Найкращою зброєю у боротьбі з цими бур’янами, а також з іншими дводольними бур’янами є гербіцид «Галера» виробництва американської компанії «Доу АгроСайенсіс».
Американська компанія «Доу АгроСайенсіс», відома у світі як виробник засобів захисту рослин входить у десятку ведучих компаній цього профілю. «Доу АгроСайенсіс» об’єднує 20 науково-дослідних центрів, 18 заводів, де працює понад шість тисяч людей. Маючи потужний науково-виробничий потенціал, компанія «Доу АгроСайенсіс» пропонує комплексні технології боротьби з бур’янами, шкідниками і хворобами на багатьох сільськогосподарських культурах, таких як зернові, кукурудза, цукровий буряк, ріпак, соняшник, овочі, фрукти та ін.
«Галера» – гербіцид системної дії, який знищує не тільки надземну, але й кореневу частину бур’янів. Використання «Галери» можливе вже від +8 градусів, що дуже важливо при осінньому та ранньовесняному застосуванні. Найкращим часом для використання препарату є період до бутонізації рослин ріпаку та двох-шести листків у бур’янів. При використанні у більш пізніх фазах розвитку бур’янів «Галера» суттєво обмежує їх ріст. Проти деяких бур’янів родини хрестоцвітих, таких, як грицики, талабан, препарат має так званий «стоп-ефект». Він полягає у затриманні їх росту за умови використання у фазу розетки бур’янів та достатньої щільності посівів культури для подальшого їх затінення та пригнічення.
Уже третій рік для боротьби з бур’янами на посівах озимого ріпаку препарат «Галера» використовують в Агрофірмі «Дружба» Бучацького району. Головний агроном підприємства Михайло Марійовськийрозповів, що після першого застосування препарату у господарстві переконалися у сильній його дії і тепер стверджують, що кращого замінника «Галері» не знайти.
– Михайле Павловичу, скільки гектарів землі обробляє Ваше підприємство і яку площу займає озимий ріпак?
– В обробітку агрофірми «Дружба» – майже десять тисяч гектарів землі. З осені засіяли 2200 гектарів озимої пшениці. Також маємо 800 га ярої пшениці та тисячу гектарів ярого ячменю, понад триста гектарів цукрового буряка, соняшнику та ін. Велику ставку робимо на озимий ріпак, бо вже кілька років ця культура виправдовує себе як високою урожайністю, так і високою ціною. Озимий ріпак у нашому господарстві займає дві з половиною тисячі гектарів. Урожайність цієї культури цього року склала в середньому 28 центнерів на круг.
– Чи дошкуляють ріпаковим полям бур’яни і як Ви із ними боретеся?
– Нашим ріпаковим полям найчастіше дошкуляють такі бур’яни, як підмаренник чіпкий, ромашка, осот, лобода, але вони надовго не затримуються, бо проти них ми використовуємо надійну і перевірену зброю – препарат «Галера». Минулої осені цей гербіцид ми внесли на всю площу ріпакових посівів і були дуже задоволені результатом його дії: усі бур’яни було знищено. «Галеру» використовують і сусідні господарства. Ми готові стовідсотково стверджувати, що альтернативи «Галері» нема. Це справді якісний і надійний препарат у боротьбі з бур’янами у посівах ріпаку в осінній період.
– Коли застосовуєте препарат «Галера»?
– Для захисту посівів озимого ріпаку ми використовували «Галеру» в період з кінця вересня до середини жовтня. Торік останній терміном внесення гербіциду було 20 жовтня.
– Чи доводилося повторно обробляти ріпакові поля гербіцидом?
– Якщо сходи ріпаку в нормальному стані, то вистачає одного осіннього обробітку. Минулі роки ми не використовували «Галеру» повторно навесні.
– Чи вносите разом із «Галерою» інші гербіциди?
– Маючи на полі також злакові бур’яни ми вносили «Галеру» в суміші із «Зелеком супер». «Зелек супер» у нормі витрати 0,4 л/га надійно знищує падалицю зернових та однорічні злакові бур’яни. Для знищення багаторічних злакових даємо норму 1,0 л/га препарату. Слід відмітити, що при використанні бакової суміші з «Зелеком супер» підвищується ефективність дії «Галери» проти лободи, щириці, маку та деяких інших бур’янів.
– Які ще препарати американської компанії «Доу АгроСайенсіс», окрім «Галери», «Зелек супер» ви використовуєте на своїх посівах?
– Бур’яни з родин складноцвітих (осот, ромашка, самосів соняшнику), гречкові (гірчаки), пасльонові та бобові знищуємо гербіцидом «Лонтрел Гранд» у нормі витрати від 0,12 до 0,2 л/га. Ще однією загрозою при вирощуванні ріпаку є шкідники – квіткоїд, пильщики, блішки. Ці шкідники ми знищуємо на сто відсотків за допомогою інсектициду «Нурел Д». Норма витрати — 0,6 л/га. Маючи п’ять механізмів дії, «Нурел Д» знищує навіть скритоживучі види шкідників як в ріпаку, так і на цукрових буряках та в зернових культурах. Також навесні для знищення широколистих бур’янів в зернових культурах ми використовуємо гербіцид “Пріма”.
– Які фірми постачають Вашому підприємству ці препарати?
– Добрі партнерські стосунки у нас склалися з ТОВ «Райз» і ТОВ «Агріматко».
Свід. Укрдержхімкомісії серія А № 00468
