З кого зазвичай складається основна маса відвідувачів закладів швидкого харчування? Звичайно, зі студентів. Громадське харчування не лише відучує їх від нормальної, здорової їжі, воно ще й допомагає "придбати" гастрити, виразку шлунка та дванадцятипалої кишки. Серед якого прошарку населення найбільша питома вага курців? На жаль, теж серед студентів. Не даремно у розвинутих країнах почали жорстоку війну із цією шкідливою звичкою, яка стає основною причиною розвитку раку легенів. Там називають термін від трьох до шести років, протягом якого жінка-курець повинна не палити, щоб підготувати свій організм до виношування дитини. У противному разі вона може з'явитися на світ із різними вадами розвитку. І нагадувати про себе вони можуть почати далеко не відразу – наслідки куріння мами, заспокоєної нормальними зростом та вагою немовляти, найчастіше дають про себе знати до періоду полового дозрівання і пізніше. Нинішню повальну істеричність підлітків багато фахівців розцінюють саме як наслідки куріння матері. Студенти є лідерами і зі споживання пива – найшвидшого провідника до формування алкоголізму. Вони найбільш активні у сексуальному плані, то ж лікування від інфекцій, які передаються статевим шляхом, і переривання вагітності, – якщо і не звичайні, то надто розповсюджені явища. Додайте сюди ще і дівчаче прагнення відповідати моді та ходити постійно на високих підборах. А взимку ще й у тонких колготках, міні-спідницях, коротеньких курточках, що відкривають поперек. Скільки гінекологічних, захворювань нирок та суглобів розвивається через таку відчайдушність, підрахувати не візьметься ніхто. Останнім часом зросла кількість наркоманів. Та й віддалені наслідки впливу Чорнобильської аварії на організм молодих людей теж не можна не брати до уваги. Усі ці та багато інших чинників обумовили нерадісну тенденцію зростання захворюваності та погіршення загального стану здоров'я значної частини студентів (за різними даними, лікування та нагляду лікарів потребує від третини до двох третин студентської молоді).
Ще сорок років тому, розуміючи, що студентський час – це час дорослішання, пошуків та експериментів, час становлення людини не лише у професійному плані, за ініціативи керівництва тоді Одеського політехнічного інституту в Одесі з'явилася студентська поліклініка на вулиці Гамарника (тепер Семінарська). Приміщення для її організації було знайдено у гуртожитку політеху. Жартома поліклініку називали "факультетом здоров'я", навіть не припускаючи, що жарт цей стане щирою правдою. Адже з того часу ще істотно збільшилися навчальні навантаження, невід'ємною частиною життя студентів стали комп'ютери та мобільні телефони – далеко не безпечні для людини, та й невизначеність майбутнього після закінчення вузу теж не додає студентам оптимізму і, звичайно, здоров'я.
Не випадково реальними пацієнтами студентської поліклініки сьогодні є приблизно двадцять чотири тисячі студентів і п'ять тисяч викладачів Політехнічного та Аграрного університетів, Академії харчових технологій. Поліклініка забезпечує двісті п'ятдесят тисяч відвідувань на рік.
Мимоволі про усе це довелося замислитися під час незвичайної прес-конференції, яка відбулася в поліклініці. У ній взяли участь народний депутат України Юрій Крук, ректор ОНПУ Валерій Малахов та головний лікар поліклініки Віра Черниш.
Виявилося, що вже протягом трьох років колективу медичної установи доводиться вести серйозну боротьбу за своє існування. Справа у тому, що 27.12.2006 року Регіональним відділенням Фонду Державного майна в Одеській області (РВФДМОО) був укладений договір оренди приміщень, які займає поліклініка (1365,7 кв. м), за пільговою ставкою. Його уклали РВФДМОО, ОНПУ (балансоутримувач) МКЛ № 5 (платник) та КП "Одеська міська студентська поліклініка № 21". При укладанні договору РВФДМОО не дало згоди на провадження тендера орендованих приміщень. Це призвело до порушення Закону України "Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти". Як наслідок, Казначейством платежі не провадилися, хоча виконком міської ради необхідні гроші виділяв.
Згідно з постановою КМ, договір переглянули і зобов'язали провести тендер. Незважаючи на те, що керівництво КП "ОМСП № 21" неодноразово вимагало провадження даної процедури, тендер так і не було проведено. За цей час зростала заборгованість з орендної плати, з'явилася пеня.
У цей час РВФДМОО подає позов до суду на утримання боргу та пені із розрахунку п'ятиразового збільшення орендної ставки. Господарський суд Одеської області у позові відмовляє. Далі РВФДМОО подає позов не лише про відшкодування боргу, але й виселення поліклініки із приміщень по вулиці Семінарській, 7. 18 серпня 2009 року Одеський Апеляційний Господарський суд відхилив і цей позов.
Протягом трьох років позову, оббиваючи пороги кабінетів різних чиновників у Міністерстві охорони здоров'я та Міністерстві освіти і науки, ректор політеху Валерій Павлович Малахов та головний лікар поліклініки Віра Іванівна Черниш так і не відчули турботи про здоров'я студентів, нікого не жахнула сама можливість закриття студентської поліклініки, і допомагати теж ніхто не квапився.
Їх футболили з одного міністерства до іншого, тому що головним чинником у цій історії залишалися дорогі квадратні метри у Приморському районі Одеси. Площу, яку займає така неприбуткова установа, як поліклініка, зважаючи на усе, багатьом хотілося вигідно продати.
На прес-конференції Юрій Борисович Крук розповів, що йому довелося подати дванадцять депутатських запитів про долю поліклініки. Футбол закінчився лише після його особистої розмови із Прем'єр-міністром та появи її розпорядження від 17 серпня 2009 року наступного змісту: "Погодитися із пропозицією Міністерства охорони здоров’я про розміщення Одеської міської студентської поліклініки № 21 у частині нежитлових приміщень гуртожитку ОНПУ по вул. Семінарській, 7... Фонду держмайна – орендодавцеві – укласти договір оренди зазначеного будинку із адміністрацією студентської поліклініки на умовах компенсації ОНПУ – балансоутримувачу фактичних витрат, пов'язаних із її утриманням без права укладання договору суборенди".
Юрій Борисович має намір вимагати, щоб зазначений договір був укладений не на рік, а на три роки.
Як сказала Віра Іванівна Черниш, лише тепер у ста п'ятдесяти працівників з'явилася надія, що найближчим часом поліклініку ніхто не зможе виселити. І студентам, і викладачам вузів не доведеться шукати іншу лікувальну установу, де можна буде одержати необхідну допомогу.
Перемога, здобута у цій незрозумілій для країни, яка себе поважає, ситуації, на жаль, не здається мені остаточною. Вже надто ласим залишається цей шматочок у Приморському районі. І питання про те, як повністю убезпечити "факультет здоров'я" студентів від прагнучих в умовах економічної нестабільності роздобути ці солодкі квадратні метри, поки що залишається відкритим.
