Несвяткова розмова

Біляївка відзначила 220-й день свого народження і 30 років з того дня, як вона одержала статус міста. За цей час місто розрослося у довжину і в ширину. Виросли нові споруди, які прикрашають центральну частину населеного пункту. А на околиці, яка прилягає до річки Дністер, розташувалися підприємства туристичної індустрії та відпочинку. Зараз тут живе близько 15 тисяч чоловік. І місто далі розвивається з врахуванням свого географічного розташування.

Напередодні ювілею ми зустрілися з міським головою Михайлом Бухтіяровим. Розмова вийшла несвятковою, але, як мені здається, діловою – про будні і перспективи міста.

Як стверджує міський голова, на сесії міськради ухвалено стратегічний план розвитку міста. У його основі – розширення зеленого туризму, підтримка екологічно чистих виробництв, зокрема харчової та переробної промисловості.

– Але у повсякденному житті головним для нас було створення і розвиток комунальних підприємств, організація їхньої роботи безпосередньо під керівництвом міськради, – говорить Михайло Петрович. – Тому що ми розуміли: якщо цим не займатися серйозно, за прорахунки в їхній роботі відповідатимемо ми, міська влада.

Починаючи з 2000 року, тобто з того часу, як М. Бухтіяров став міським головою, розпочалося вивчення досвіду роботи підприємств комунальної сфери в інших райцентрах. І якщо читач пам’ятає, у багатьох містах влада відмовлялася від них, передавала у приватні руки, затверджувала статут, підписуючи з керівником контракт. А після того відбувалася суцільна чехарда, городяни недоодержували або не одержували взагалі комунальних послуг. І важко було знайти винних. У Біляївці пішли іншим шляхом.

– Ми все-таки вирішили залишити комунальні підприємства у підпорядкуванні міськради, – далі говорить Михайло Бухтіяров. – І зараз можу стверджувати, що не помилилися. Тому що, що б не говорили, а контроль повинен бути! Тому сьогодні всі наші підприємства працюють на благо мешканців міста, а головне, без збитків. Крім того, вони розвиваються.

Треба сказати, що у Біляївці розширюється не тільки комунальна сфера, але й значною мірою підприємництво. Достатньо вийти з автобуса на центральному майдані міста, і ви одразу потрапите до місцевого «Уол стріту», тобто, ділового центру. Універсальний ринок, продовольчі і промтоварні магазини, кафе, відділення банків. Усе – як у великому місті.

– Про підприємництво ми говоримо як про курку, яка несе золоті яйця, – не приховує міський голова. – На підтвердження цього скажу, що у нас з кожним роком зростає частка надходжень до місцевого бюджету від підприємств малого бізнесу. На сьогоднішній день це становить близько 40 відсотків від загальних надходжень.

Але і міська рада не залишається байдужою до проблем підприємців.

– Цього року, наприклад, виходячи з важкої економічної ситуації, ми взагалі відмовилися від ухвалення рішень, які б збільшували навантаження на наших підприємців, – підкреслює Бухтіяров. – Це стосується і податків, і орендної плати за землю. Особливо лояльно ми підходимо до суб’єктів малого підприємництва, які тільки почали працювати або будуватися. У таких випадках ми надаємо пільгові умови оренди землі, зменшуючи її до розумного розміру. Коли вони вже стануть на ноги, матимуть якісь серйозні доходи, переглянемо ставку орендної плати. Одним словом, ми знайшли взаєморозуміння з ними, а вони з нами.

Головне – не заважати їм, давати можливість розвиватися.

До цього слід додати, що незважаючи на кризу, проводилася реконструкція міського ринку, зокрема із залученням коштів бізнесменів, споруджено новий павільйон, туалет, завершено благоустрій. Міськрада, зі свого боку, оплатила розробку генплану, газифікацію, водопостачання і каналізування. Одним словом, створюються сприятливі умови для роботи. Крім того, ось уже протягом кількох років міська влада не переглядала суму ринкового збору, прагнучи до залучення більшої кількості підприємців.

Але не все під силу міській владі. Один з підприємців скаржився на те, що ніяк не може викупити землю, на якій розташовані його виробничі цехи і адміністративний будинок. А це гальмує розвиток його бізнесу.

– Так, є така проблема, – погоджується Михайло Бухтіяров. – Але це, насамперед, пов’язано з недосконалістю законодавства. Раніше, якщо депутати давали свою згоду на викуп землі, а міськрада ухвалювала відповідне рішення, законодавець надавав підприємцеві право самому укладати договір з організацією, яка здійснює оцінку земельної ділянки і розмір оплати за цю роботу. Але були внесені зміни до цього процесу, і зараз тільки міська рада має право укладати договір на оцінку тієї або іншої земельної ділянки, тільки після цього підприємець має право її викупити. Але законодавець, на жаль, вносячи ці зміни, не зазначив, за які кошти міськрада має право замовляти оцінку землі. І це проблема не лише нашого міста, але й України в цілому. Тому питання необхідно вирішувати на законодавчому рівні. Але я сподіваюся, що ми все-таки знайдемо вихід зі становища, яке склалося. Тому що бізнес у місті повинен розвиватися, незважаючи на перешкоди.

Не мають наміру у Біляївці припиняти і програму соціально-економічного розвитку міста. Планують завершити будівництво водопроводу, займаються ремонтом комунальних доріг.

– Крім того, ми повинні виконати досить серйозну роботу щодо каналізування міста, – говорить Михайло Петрович. – Справа у тому, що зараз стічні води перекачуємо за 18 кілометрів. І водовідведення коштує городянам дорого – понад 10 гривень за куб. Тому вирішено спорудити власні очисні споруди. Добре, що обласна рада пішла нам назустріч і ухвалила рішення щодо виділення коштів на розробку техніко-економічного обґрунтування цих робіт. Тобто, справа зрушила з місця.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті